Постанова
Іменем України
21 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 754/13238/15-ц
провадження № 61-8202св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Український професійний банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представник ОСОБА_2 - адвокат Коновалова Ганна Володимирівна,
треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс", товариство з обмеженою відповідальністю "Гурман 2014", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Коновалової Ганни Володимирівни, касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року у складі судді Лісовської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Желепи О. В., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" (далі - ПАТ "Український професійний банк") звернулося до суду з позовом до приватного підприємства Мале приватне підприємство "ВІАС" (далі - ПП МПП "ВІАС"), ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 28 грудня 2010 року
між банком та ПП МПП "ВІАС" було укладено договір про надання кредиту № 357 (далі - кредитний договір) з подальшими змінами та доповненнями,
за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 1 000 000,00 грн для оплати приватизації нежилого приміщення з кінцевим терміном повернення до 25 грудня 2015 року.
Вказувало, що виконало свої зобов`язання за кредитним договором
і перерахувало на рахунок позичальника кредитні кошти, проте останній
не вчасно та не у повному обсязі здійснював повернення кредитних коштів, не сплачував проценти та пеню.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором 28 грудня 2010 року між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договори поруки: № 357-1, № 357-2, № 357-3 (далі - договори поруки), за якимикожен із поручителів зобов`язався перед банком нести солідарну відповідальність за виконання позичальником у повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати кредиту, процентів і неустойки.
Зазначало, що поручителі також не виконували свої зобов`язання
за договорами поруки, вимоги погасити заборгованість залишилися невиконаними.
У зв`язку з неналежним виконанням ПП МПП "ВІАС" своїх зобов`язань
за кредитним договором станом на 27 серпня 2015 року у нього утворилася заборгованість перед банком у розмірі 967 176 грн, з яких: 162 010 грн - тіло кредиту, 443 000 грн - прострочене тіло кредиту, 20 604,23 грн - проценти, 237 494,51 грн - прострочені проценти, 104 067,26 грн - пеня.
З урахуванням наведеного, ПАТ "Український професійний банк" просило суд стягнути солідарно з ПП МПП "ВІАС", ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3 на свою користь указаний розмір заборгованості за кредитним договором, а також вирішити питання щодо розподілу понесених ним судових витрат.
У серпні 2016 року ОСОБА_3 подала до суду клопотання, в якому, посилаючись на те, що 28 травня 2015 року між ПАТ "Український професійний банк" та товариством з обмеженою відповідальністю
"ФК Аурум Фінанс" (далі - ТОВ "ФК Аурум Фінанс") було укладено договір про відступлення прав вимоги за вищевказаними кредитним
та забезпечувальними договорами, а 02 липня 2015 року за таким самим правочином ТОВ "ФК Аурум Фінанс" відступило права вимоги товариству
з обмеженою відповідальністю "Гурман 2014" (далі - ТОВ "Гурман 2014"), просила залучити вказані товариства до участі у справі як третіх осіб.
Ухвалами Деснянського районного суду міста Києва від 18 серпня 2016 року залучено до участі у справі як третіх осіб ТОВ "ФК Аурум Фінанс"
і ТОВ "Гурман 2014". Закрито провадження у справі у частині позовних вимог банку до ПП МПП "ВІАС" у зв`язку з тим, що позовні вимоги
до юридичної особи не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
У жовтні 2016 року ПАТ "Український професійний банк" подало до суду клопотання, в якому, посилаючись на те, що на підставі постанови Національного банку України від 28 травня 2015 року № 348
"Про віднесення ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) було прийнято рішення від 28 травня 2015 року № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк" та розпочато процедуру виведення банку з ринку, просило залучити Фонд до участі у справі як третю особу.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі
як третю особу.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року позов ПАТ "Український професійний банк" задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь
ПАТ "Український професійний банк" заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2012 року у розмірі 967 176,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов банку доведено
й обґрунтовано належними доказами, а тому наявні правові підстави
для солідарного стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором, яка утворилася внаслідок невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань.
Районний суд зазначив, що у спірних правовідносинах не відбулася заміна кредитора, оскільки укладений між банком та ТОВ "ФК Аурум Фінанс" договір про відступлення прав вимоги від 28 травня 2015 року є нікчемним з підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України
"Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову банку відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Л. О. залишено без задоволення, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року - без змін (провадження
№ 61-14450св18).
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
У листопаді 2017 року Уповноважена особа Фонду на ліквідацію
ПАТ "Український професійний банк" Пантіна Л. О. подала до суду апеляційної інстанції заяву про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 березня
2017 року з підстав наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається
із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 361
ЦПК України 2004 року).
Заява обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду міста Києва
від 01 червня 2017 року у справі № 910/4589/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2017 року, позов ПАТ "Український професійний банк" до ТОВ "ФК Аурум Фінанс", ТОВ "Гурман 2014", треті особи: Фонд, Національний банк України, ПП МПП "ВІАС", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Смолянінова О. Я., про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та зобов`язання повернути документи, задоволено частково. Зокрема, визнано недійсним нікчемний правочин - договір про відступлення прав вимоги від 28 травня 2015 року, укладений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс"; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 02 липня 2015 року, укладений між ТОВ "ФК Аурум Фінанс" та ТОВ "Гурман 2014"; зобов`язано ТОВ "Гурман 2014" повернути ПАТ "Український професійний банк" оригінали кредитного договору та договорів поруки з усіма змінами і доповненнями.
Заявник уважав, що встановлені вказаними судовими рішеннями обставини є нововиявленими, оскільки на час ухвалення рішення Апеляційним судом міста Києва від 22 березня 2017 року не було і не могло бути відомо
про підтвердження господарським судом факту недійсності нікчемного договору про відступлення прав вимоги від 28 травня 2015 року
та недійсності договору про відступлення права вимоги від 02 липня
2015 року. При цьому відсутність доказів застосування реституції
за наслідками укладення нікчемного правочину та відсутність рішення суду про визнання недійсним договору було підставою для скасування апеляційним судом рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 06 грудня 2016 року, ухваленого у цій справі.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 січня 2018 року
у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію
ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Л. О. про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року у зв`язку
з нововиявленими обставинами відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилалася заявник, не є нововиявленими у розумінні статті 361
ЦПК України 2004 року.
Постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" Грошової С. В. задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду
міста Києва від 11 січня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-14450св18).
Постановою Київського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року заяву Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк" Пантіної Л. О. про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року у зв`язку з нововиявленими обставинами задоволено.
Рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду
міста Києва від 06 грудня 2016 року залишено без змін.
З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 01 червня 2017 року у справі
№ 910/4589/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2017 року, позов ПАТ "Український професійний банк" до ТОВ "ФК Аурум Фінанс", ТОВ "Гурман 2014", треті особи: Фонд, Національний банк України, ПП МПП "ВІАС",
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова О. Я., про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та зобов`язання повернути документи, задоволено частково. Зокрема, визнано недійсним нікчемний правочин - договір про відступлення прав вимоги від 28 травня 2015 року, укладений між банком
та ТОВ "ФК Аурум Фінанс". Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 02 липня 2015 року, укладений між ТОВ "ФК Аурум Фінанс"
та ТОВ "Гурман 2014". Зобов`язано ТОВ "Гурман 2014" повернути банку оригінали кредитного договору та договорів поруки з усіма змінами
і доповненнями.
Апеляційний суд вказав, що недійсність договору як його дефектність,
що встановлено судом у конкретному випадку, була характерна та наявна для нього з моменту укладення (частина перша статті 236 ЦК України). Однак ця недійсність могла бути встановлена лише судом за відповідним позовом заінтересованої особи (пункт 2 частини другої статті 16, статті 203, 215 ЦК України).
Нововиявленою обставиною у цій справі є не рішення суду, а те, що договір про відступлення права вимоги від 02 липня 2015 року є недійсним.
Про цю обставину заявник не знав і не міг знати, вона є істотною обставиною у цій справі й повинна бути врахована, що свідчить
про наявність підстав для перегляду судового рішення в порядку, визначеному пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року
і, як наслідок, скасування судового рішення апеляційного суду у справі
й залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Апеляційним судом враховано судову практику Верховного Суду у подібних справах.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У травні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги від представника ОСОБА_2 - адвоката Коновалової Г. В., ОСОБА_3, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення
й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову банку
або направити справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій представник ОСОБА_2 - адвокат
Коновалова Г. В., посилається на те, що суди застосували норми права
без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Крім того, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування інших норм права у подібних правовідносинах, а судами належним чином
не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій ОСОБА_3 указує відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Також зазначає, що судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилено клопотання про витребування
та дослідження доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційних скарг до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Коновалової Г. В., витребувано цивільну справу № 754/13238/15-ц із Деснянського районного суду міста Києва. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 . Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Фонду про долучення документів у справі. Клопотання разом
із доданими до нього матеріалами повернуто особі, яка їх подала.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката
Коновалової Г. В., мотивована тим, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду не мотивовано належним чином, що свідчить
про невиконання вказівок суду касаційної інстанції при новому розгляді справи. Обставини, які визнані нововиявленими у цій справі, не є такими, так як вони не є істотними й про існування цих обставин позивач неодноразово посилався в ході розгляду справи.
Вказує, що судом першої інстанції було надано правову оцінку нікчемності договору про відступлення права вимоги. Суд апеляційної інстанції
в оскаржуваній постанові фактично переглянув як судове рішення апеляційного суду від 22 березня 2017 року, так і постанову Верховного Суду від 24 грудня 2020 року, які вважає законними. Крім того, апеляційний суд урахував правові позиції Верховного Суду, які не є релевантними до спірних правовідносин. При цьому відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у відповідних правовідносинах.
Зазначає, що судове рішення господарського суду у справі № 910/4589/17 не відновило становище позивача у справі, як належного стягувача,
й позивачем не надано доказів виконання судового рішення, зокрема,
у частині повернення первинної документації. Посилається на факт припинення кредитного договору та забезпечувальних договорів,
що встановлено судовими рішеннями як у вказаній справі, так і у справі
№ 910/4589/17. Крім того, вважає незаконним стягнення солідарно
з поручителів заборгованості позичальника, який не є учасником справи.
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що суд апеляційної
інстанції не врахував, що банк не надав доказів того, що він отримав
та повернув усе отримане в порядку реституції, не відновив своє право вимоги до боржника та поручителів, що було встановлено та підтверджено судовими рішеннями у справі.
Зазначає, що підстави, на які посилається заявник у своїй заяві
про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду міста Києва від 22 березня 2017 року, були відомі всім учасникам справи та суду. При цьому у рішенні Господарського суду
міста Києва від 01 червня 2017 року у справі № 910/4589/17 встановлено,
що у день отримання грошових коштів від ПП МПП "Віас" у розмірі 605 010,00 грн кредитний договір та забезпечувальні договори припинили свою дію. Тобто постановою від 14 квітня 2021 року апеляційний суд повторно стягнув солідарно заборгованість із відповідачів на користь банку.
Посилається на відсутність правових висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Крім того, судом проігноровані клопотання представника ОСОБА_2 щодо витребування інформації про хід ліквідаційної процедури та перелік уповноважених на представництво інтересів банку осіб.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного
Суду надійшов відзив Фонду на касаційні скарги, в якому вказується,
що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а відповідні касаційні скарги - без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.
Касаційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Коновалової Г. В., ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.