ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 820/474/18
адміністративне провадження № К/9901/66151/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/474/18
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Подалех" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, ухвалене у складі головуючого судді Марʼєнко Л.М., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Жигилія С.П., суддів Перцової Т.С., Спаскіна О.А.
УСТАНОВИВ:
У січні 2018 року Селянське (фермерське) господарство "Подалех" (далі - позивач, СФГ "Подалех") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі - відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 15 січня 2018 року № 5/1020-303, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Осадчуком В.М. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на селянське (фермерське) господарство "Подалех", розташоване: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Лісна, 76;
- визнати протиправною та скасувати припис від 22 грудня 2017 року № 433-Пр про зупинення підготовчих та будівельних робіт, виданий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Будяковим А.С.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, позов СФГ "Подалех" задоволено.
Суди попередніх інстанцій встановили, що СФГ "Подалех" мало право постійного користування земельною ділянкою площею 1,29 га, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васишеве, пров. (колишній Радгоспний) Піщаний, 1.
Згідно з договором передачі від 18 серпня 1999 року, Совхозрабкооп "Безлюдівський" Харківської райпотребспілки передає Фермерському господарству "Подалех" належну йому недобудовану будівлю - приймальний пункт склопосуду, що знаходиться за адресою с. Васищево, вул. Орешкова, 47, загальною прощею 174 кв.м.
22 листопада 2017 року на адресу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області надійшов лист Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області № 1085/02-25 із повідомленням про те, що за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Родгоспний, 1 ведеться самовільне будівництво нежитлової будівлі з порушенням законодавства України.
На підставі вказаного листа відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурного - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області винесено наказ від 14 грудня 2017 року №150-П "Про проведення позапланової перевірки на обʼєкті за адресою пров. Радгоспний, 1 смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, субʼєкт містобудування - СФГ "Подалех"".
На підставі вказаного наказу від 14 грудня 2017 року № 150-П та направлення для проведення позапланового заходу від 14 грудня 2017 року № 433-Н, посадовими особами відповідача здійснено вихід для проведення позапланової перевірки позивача.
За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт №433-А, у якому зазначено, що під час перевірки за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васишеве, пров. (колишній Радгоспний) Піщаний, 1, встановлено, що СФГ "Подалех" виконуються будівельні роботи з будівництва нежитлової будівлі з піноблоків обкладених облицювальною цеглою, загальною площею будівлі 272.3 м.кв. без документів, які надають право на початок виконання будівельних робіт та введення обʼєкта в експлуатацію. Водночас у вказаному акті перевірки вказано, що будівельні роботи на обʼєкті проводяться без відповідного документа, що надає право на виконання будівельних робіт. За зовнішніми ознаками та наявною інформацією обʼєкт можливо віднести до класу наслідків ССІ. На момент перевірки обʼєкт не експлуатується. Під час проведення перевірки проводилася фотофіксація.
Зі змісту акта перевірки слідує, що під час проведення перевірки директором СФГ "Подалех" Шептурою Т.В. було надано: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи СФГ "Подалех" (дата проведення державної реєстрації 25 квітня 1995 року, дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 20 січня 2009 року) серія А00, № 559913; рішення про переведення на посаду директора СФГ "Подалех" Шептури Т.В. від 25 грудня 2005 року №12; договір передачі недобудованої будівні загальною площею 174.0м.кв. СФГ "Подалех" від 18 серпня 1999 року; технічний паспорт, розроблений КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" від 28 листопада 2017 року (інвентаризаційна справа № 1717, реєстровий № б/н).
На підставі висновків, викладених у вказаному акті перевірки, винесено припис від 22 грудня 2017 року № 433-Пр "Про зупинення підготовчих та будівельних робіт за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васишеве, пров. (колишній Радгоспний) Піщаний, 1", яким також заборонено розпочинати будівельні роботи до усунення всіх виявлених порушень.
Також головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області складено протокол від 22 грудня 2017 року, яким встановлено правопорушення СФГ "Подалех", а саме - виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. (колишній Радгоспний) Піщаний, 1 без повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо обʼєктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до обʼєктів з незначними наслідками (ССІ)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо обʼєктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до обʼєктів з незначними наслідками (СС1), що є порушенням частини 1 статті 34, частини 1 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.
На підставі вказаного, головним інспектором будівельного нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Осадчуком В.М. винесено постанову від 15 січня 2018 року № 5/1020-303 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з якою СФГ "Подалех" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 63432 грн.
Вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що постанова про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 15 січня 2018 року № 5/1020-303, а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22 грудня 2017 року № 433-Пр, є протиправними, оскільки позивач здійснює відповідні дії щодо отримання належних правовстановлюючих документів щодо вказаної будівлі, в рамках яких позивачем отримано технічний паспорт на вказану будівлю від 28 листопада 2017 року.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог СФГ "Подалех" відмовити у повному обсязі. Вказує на те, що в ході проведення перевірки позивача встановлено факт виконання будівельних робіт на обʼєкті з класом наслідків (відповідальності) СС1 без повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо обʼєктів, що за класом наслідків належать до обʼєктів з незначними наслідками СС1. Уважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що позивачем здійснюються дії щодо отримання правовстановлюючих документів, адже наявність технічного паспорту, який було замовлено в приватній фірмі не є правовстановлюючим документом у розумінні пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 та статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Жодних інших доказів, які б підтверджували намагання позивача отримати належні правовстановлюючі документи на обʼєкт за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Піщаний (колиш. Родгоспний), 1, позивачем не були надані. Наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій визнано протиправним та скасовано припис відповідача від 22 грудня 2017 у справі № 433-Пр, однак мотивувальна частина судових рішень не містить жодних підстав для його скасування.
У додаткових поясненнях відповідач зауважує, що у справі № 922/3054/18 за позовом СФГ "Подалех" до Васищевської селищної ради про визнання права власності судами встановлено, що на обʼєкті за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров.Піщаний, 1 (колишній Радгоспний) № 1 СФГ "Подалех" без погодження проекту та дозволу на початок будівельних робіт, за власні кошти була здійснена реконструкція, а тому адміністративні стягнення, накладені відповідачем, є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08 лютого 2020 року) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Касаційна скарга у справі № 820/474/18 подана у листопаді 2018 року, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08 лютого 2020 року, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року).
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №3038-VI), статтею 41 якого встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обовʼязкові для виконання приписи щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт (п.п. "б" пункту 3 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI).
Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення субʼєктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №3038-VI) згідно з пунктами 16, 17 якого за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Якщо субʼєкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невідʼємною частиною такого акта. У разі відмови субʼєкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови субʼєкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку №3038-VI).
Отже, за своєю правовою сутністю припис - це обовʼязкова для виконання у визначені строки письмова вимога інспектора, яка оформлюється, вручається (надсилається) керівникам юридичних осіб та фізичним особам (у тому числі керівникам субʼєктів господарювання та фізичним особам - підприємцям) щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
При виявленні порушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи ДАБІ складають акт, припис та протокол про таке порушення. Причому, у приписі обовʼязково встановлюється строк на його виконання. Не виконання вимог припису є підставою для винесення постанови про застосування санкцій до субʼєкта містобудівної діяльності. Акт перевірки складається у присутності субʼєкта містобудівної діяльності, щодо якого проводиться перевірка, підписується його представником, якому вручається другий примірник. Протокол, припис та постанова про накладення штрафу також вручаються під підпис, а у разі відмови субʼєкта містобудування в отриманні відповідних документів, про це зазначається відповідно у протоколі, приписі та постанові, які в такому разі направляються субʼєкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.
З матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме визнання протиправними та скасування постанови відповідача від 15 січня 2018 року № 5/1020-303, а також припису від 22 грудня 2017 року № 433-Пр про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Однак, судами попередніх інстанцій не надано оцінки законності припису від 22 грудня 2017 року № 433-Пр, не перевірено та не встановлено змісту складеного припису, які порушення (вимоги) він містив, який строк надавався для його виконання.
Щодо визначення класу наслідків будівництва спірного обʼєкта варто зазначити, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо обʼєктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до обʼєктів з незначними наслідками (СС1), за що передбачено штраф у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З матеріалів справи слідує, що під час перевірки відповідачем спірну будівлю віднесено до незначного класу наслідків (СС1), що безпосередньо впливає на відповідальність за вчинене правопорушення.
Частиною 5 статті 32 Закону № 3038-VI встановлено, що усі обʼєкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.
Наказом Мінрегіону України від 14 травня 2013 року №195 затверджено та введено в дію Національний стандарт України визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва - ДCTУ-Н Б В.1.2-16:2013.
Згідно частини 7 статті 32 Закону № 3038-VI правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обовʼязковим відповідно до закону.
Відповідно до частини 8 цієї статті, під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на обʼєктах самочинного будівництва клас наслідків таких обʼєктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
З аналізу вказаних норм слідує, що приписи статті 32 Закону № 3038-VI встановлюють загальні правила визначення категорії складності об`єкта будівництва за якими повноваження з віднесення обʼєкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належать проектній організації і замовнику будівництва.
При цьому, в акті перевірки зазначено, що визначення класу наслідків відбувалось виключно за зовнішніми ознаками будівлі, а не за нормативно визначеними критеріями, передбаченими ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва".
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення судами попередніх інстанцій зібрані у справі докази належним чином не дослідили і не з`ясували чи зареєстровано позивачем право власності на спірний об`єкт та не встановлено наявність чи відсутність права користування земельною ділянкою, яка використовується для будівництва за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васишеве, пров. (колишній Радгоспний) Піщаний, 1.
Крім того, судами попередніх інстанцій не зʼясовано чи подавалися позивачем документи про прийняття в експлуатацію обʼєкта за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васишеве, пров. (колишній Радгоспний) Піщаний, 1.
За наведених обставин, Верховний Суд приходить до висновку, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на неповно встановлених обставинах справи.
Пунктом 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд