ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 803/881/16
адміністративне провадження № К/9901/44243/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №803/881/16
за позовом Володимир-Волинського підприємства теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Обрізко І.М., суддів: Кухтея Р.В.,Сапіги В.П.,
в с т а н о в и в :
Володимир-Волинське підприємство теплових мереж "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" звернулося з до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови від 17.05.2016 № 23/1109 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою В.-В. ПТМ "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 65 250 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідачем не було дотримано встановленого законодавством порядку проведення перевірки. Зазначав, що перевірка достовірності даних декларації про готовність обєкта до експлуатації може бути проведена після спливу встановленого законом терміну для проведення такої перевірки.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким позов задволено.
Судами встановлено, що Управлінням ДАБІ у Волинській області на підставі звернення ОСОБА_1 від 20.04.2016 та доручення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.04.2016 №40-2009-Ж проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил В.-В. ПТМ "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" щодо достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єктів до експлуатації по проектам капітального ремонту інженерних вводів багатоквартирних будинків в м. Володимирі-Волинському в 2015 році (4-й квартал) по об`єкту: "Капітальний ремонт інженерного вводу теплопостачання багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 з встановленням приладу обліку теплової енергії в м. Володимирі-Волинському", яка зареєстрована 20.11.2015 за №ВЛ 143153241518.
За результатами перевірки складено акт від 06.05.2016 в якому зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: замовником В.-В. ПТМ "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" вказано недостовірні дані щодо вартості основних фондів, які приймаються в експлуатацію, та призначення технічного нагляду.
На підставі акта перевірки Управлінням ДАБІ у Волинській області 06.05.2016 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому вимагається усунути зазначені порушення містобудівного законодавства.
За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі акта перевірки та протоколу від 06.05.2016 Управлінням ДАБІ у Волинській області винесено постанову від 17.05.2016 №23/1109 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою В.-В. ПТМ "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 65 250 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що що підставою для проведення перевірки стало звернення ОСОБА_1 про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства від 20.04.2016 та доручення ДАБІ України від 22.04.2016 № 40-2009-ж. Відтак, наявні законні підстави та повноваження щодо проведення позапланової перевірки. Крім того, перевірка була проведена у присутності директора позивача Рубанової Ганни Сергіївни, яка відмовилась підписати акт перевірки. Проте примірники акту, протоколу про правопорушення та припису отриманні останньою в день їх складання 06.05.2016.
Натомість, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що для перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, встановлено трьохмісячний термін. Тобто, у разі встановлення у вказаний термін недостовірних у декларації даних, відповідачеві надано право застосувати до декларанта відповідні штрафні санкції.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу. Просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права. Вказує, що пункт 7 Порядку №553 містить певний перелік підстав для проведення перевірки, однією з яких є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Звертає увагу, що у даному випадку не може застосовуватись тримісячний термін, встановлений для проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки у даному випадку підставою для проведення перевірки було звернення ОСОБА_1 від 20.04.2016, у якому останній вказував на те, що позивачем наведено недостовірну інформацію щодо вартості основних фондів, що приймаються в експлуатацію, що, в свою чергу призведе до недостовірних розрахунків, які застосовуються при встановленні тарифів на послуги теплопостачання для населення.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).
Частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 цієї статті посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.
Пунктом 6 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.
Згідно із пунктом 7 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачена статтею 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності".
Відповідно до пункту 6 зазначеної вище статті суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації - об`єктів ІІІ категорії складності - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат.
За приписами Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Абзацом сьомим пункту 7 Порядку визначено, що підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Отже, проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених, зокрема, у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, проводиться, крім іншого, на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а у разі виявлення порушень у сфері містобудівної діяльності такий несе відповідальність передбачену законом.
Встановлено, що підставою для проведення перевірки стало звернення ОСОБА_1 про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства від 20.04.2016 та доручення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.04.2016 № 40-2009-Ж.
Таким чином, хибним є висновок апеляційного суду, що у даному випадку слід застосовувати трьохмісячний строк для проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених в декларації про готовність об`єкта до експлуатації з дня подачі такої, оскільки перевірка була ініційована не ДАБІ, а ОСОБА_1 .
Що стосується доводів позивача про порушення його права на участь представника під час здійснення перевірки інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, то колегія суддів зазначакє, що згідно із пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Пунктом 13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Пунктами 17, 18 Порядку №553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку № 553).
Судом першої інстанції встановлено, що перевірка була проведена у присутності директора В.-В. ПТМ "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" Рубанової Ганни Сергіївни, яка відмовилася підписати даний акт, тобто перевірка була проведена за участю представника підприємства, а тому право позивача на участь у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки не було порушене.
Крім того, примірники акту перевірки, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у день їх складення отримані директором В.-В. ПТМ "Володимир-Волинськтеплокомуненерго" Рубановою Ганною Сергіївною, про що свідчить її підпис на вказаних документах.
За вказаних вище обставин, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про необгрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції скасував судове рішення, яке відповідає закону, Суд приходить висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції повністю та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд