ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 806/1492/16
адміністративне провадження № К/9901/43061/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №806/1492/16
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, треті особи - Орган опіки і піклування Житомирської міської ради, ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування припису, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Гуріна Д.М., та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Шевчук С.М., суддів: Бучик А.Ю., Майора Г.І.,
в с т а н о в и в :
У серпні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати протиправним та скасувати припис №176/16-к від 26 липня 2016 року "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил", яким зобов`язано ОСОБА_1 привести об`єкт будівництва до попереднього стану в термін до 26.12.2016.
Позивачі позовні вимоги обґрунтовують незаконністю та протиправністю оскаржуваного припису, оскільки, згідно з доводами позивачів, зміст протоколу від 26 липня 2016 року та припису №176/16-к від 26 липня 2016 року у частині встановлених обставин щодо наявності порушень повністю суперечить обставинам, зазначеним в акті перевірки від 26 липня 2016 року, яким жодних порушень під час позапланової перевірки не виявлено.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди встановили, що ОСОБА_1 та її неповнолітній син - ОСОБА_2 є співвласниками будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договорів дарування частини житлового будинку від 12 листопада 2012 року №7109 та від 22 серпня 2011 року відповідно, що посвідчені приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Кулінічем Р.В.
У 2012 році ОСОБА_1 за власні кошти здійснила прибудову до належної їй із сином частини будинку, а саме: терасу площею 16,7 кв.м та кімнату площею 36,8 кв.м.
Згідно з договором оренди землі від 3 липня 2015 року позивачі прийняли у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 .
У липні 2015 року посадовою особою Управління ДАБІ у Житомирській області проведена позапланова перевірка з питань дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил при проведені будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2, якою встановлено, що громадянка ОСОБА_1 на орендованій земельній ділянці з 5 листопада 2012 року виконує будівельні роботи по реконструкції належної їй частини житлового будинку та житлової прибудови без направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI та пункту 2, пункту 6 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466.
16 липня 2015 року за результатами проведеної позапланової перевірки складений акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та припис №37/6/15, яким зобов`язано ОСОБА_1 зупинити будівельні роботи з 16 липня 2015 року та подати повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Управління ДАБІ в Житомирській області у термін до 17 вересня 2015 року.
Вказаний припис ОСОБА_1 не оскаржувався, крім того за вищевказане правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративний штраф згідно з частиною 5 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення у розмірі 4250 грн 00 коп. Вказаний штраф сплачений у повному обсязі.
З 20 липня 2016 року до 26 липня 2016 року на підставі направлення на проведення перевірки №633/16-к від 19 липня 2016 року була проведена позапланова перевірка з питань виконання ОСОБА_1 вимог припису від 16 липня 2015 року №37/16/15, за результатами якої складено акт, яким встановлено, що станом на 26.07.2016 гр. ОСОБА_1 вимоги припису №37/6/15 від 16.07.2015 не виконала в повному обсязі та не усунула порушення.
Так, перевіркою встановлено, що станом на 26 липня 2016 року співвласником житлового будинку громадянкою ОСОБА_1, виконані будівельні роботи по реконструкції належної частини житлового будинку АДРЕСА_3 з розширенням за рахунок прибудови веранди розміром 7,45х2,30м. (виконано фундамент, влаштовані віконні та двірні блоки, дахове покриття) та житлової прибудови розміром 7,65х5,55м (виконано фундамент, стіни першого поверху, віконні блоки та дахове покриття) без направлення повідомлення про початок будівельних робіт, що відповідають даним вказаним в акті попередньої перевірки від 16 липня 2015 року та вимогам припису №37/6/15 від 16 липня 2015 щодо зупинення будівельних робіт. На час проведення перевірки, вищевказані прибудови незавершені будівництвом та використовуються громадянкою ОСОБА_1 для зберігання особистих речей. Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 20 жовтня 2015 року №112/22 Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області самочинно збудовані прибудови за адресою: АДРЕСА_1 (замовник - ОСОБА_4 ) розташовані з відступом від її межі.
У зв`язку з цим, 1 серпня 2016 року на адресу позивачки надіслано протокол про адміністративне правопорушення від 26 липня 2016 року, а також припис від 26 липня 2016 року №176/16-к про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та вимог, яким ОСОБА_1 зобов`язано привести у відповідність об`єкт будівництва до попереднього стану у термін до 26 грудня 2016 року, які вона отримала 03.08.2016.
Вважаючи вказаний припис протиправним, позивачі звернулися до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що відповідач, приймаючи оскаржуваний припис, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки орган державного архітектурно-будівельного контролю за наявності обставин, передбачених абзацом першим частини 1 статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою), уповноважений та зобов`язаний видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом приведення об`єкта будівництва у попередній стан
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивачі подали касаційну скаргу, у якій просять скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказують на недоведеність суб`єктом владних повноважень наявності підстав для прийняття оскаржуваного припису.
У поданих запереченнях ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011.
Відповідно до п.п. 1,3 п. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
За приписами пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема: виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Пунктом 16, 17 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Пунктами 17, 18 Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки складається протокол разом з приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Акт перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Відповідно до пункту 21 Порядку якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Акт позивачкою підписано без зауважень, а протокол про адміністративне правопорушення від 26 липня 2016 року та припис від 26 липня 2016 року №176/16-к про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та вимог були направлені відповідачем на адресу позивачки рекомендованим листом з повідомленням.
Так, перевіркою встановлено, що позивачкою з метою виконання вимог припису №37/6/15 від 16.07.2015 зупинено виконання будівельних робіт на об`єкті "Виконання будівельних робіт за адресою : м.Житомир, пров.1-й Кармелюка". Проте, вказаний припис виконано не в повному обсязі, оскільки не подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Частиною 1 статті 38 Закону України №3038-VI встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Відповідно до абз.2 п.2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
Загальні засади отримання права на виконання будівельних робіт визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким передбачено можливість виконання будівельних робіт після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Судами установлено, що позивачкою не дотримано такий порядок, самовільно розпочато будівельні роботи та не виконано вимог першопочатково виданого припису в частині подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
За вказаних вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність підстав для прийняття відповідачем припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
За приписами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Разом з цим, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій, які були ретельно перевірені, та не спростовують вірних висновків судів про необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд