ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 642/2184/17
адміністративне провадження № К/9901/2830/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №642/2184/17
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради та Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання протиправними дій та рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Бондаренка В.В., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Ральченка І.М., суддів: Катунова В.В., Бершова Г.Є.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 яка діє в своїх інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом, у якому просили:
- визнати протиправними дії та рішення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про зняття їх з обліку як внутрішньо переміщених осіб, та внесення даних про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;
- визнати протиправними дії та рішення районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради від 09.12.2016 (протокол № 25) про відмову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в призначенні (відновленні) соціальних виплат, як внутрішньо переміщеним особам;
- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради поновити взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб та внести дані про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;
- зобов`язати районну комісію з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради призначити (відновити), а Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради сплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, починаючи з 30.11.2016.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2017 року позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволенні позовних вимог про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради сплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних, починаючи з 30.11.2016 та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Суди встановили, що у серпні 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 із неповнолітніми дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_4 були змушені покинути своє житло за адресою, за якою були зареєстровані: АДРЕСА_1, через проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей.
У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Ленінського району Харківської міської ради (у подальшому перейменоване на УПСЗН адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради) із заявою про взяття її та членів родини на облік як тимчасово переміщених осіб.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів родину ОСОБА_4 взято на облік як внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується відповідними довідками: від 24.11.2014 №6329001086 на ім`я ОСОБА_2 з доньками, від 24.11.2014 №6329001087 на ім`я ОСОБА_1
ОСОБА_2, та її донькам у листопаді 2014 року відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, призначена відповідна допомога у розмірі 2200 грн щомісячно: по 880 грн на кожну дитину, 440 грн на ОСОБА_2, як працюючого члена родини.
Вказану допомогу позивачка отримувала до листопада 2016 року.
30.11.2016 відповідно до вимог п. 5 Порядку № 505 ОСОБА_2 звернулася до Управління із заявою про продовження виплати адресної допомоги на наступний період.
Згідно з наданого Управлінням витягу з протоколу від 09.12.2016 № 25, рішенням районної комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради ОСОБА_2 відмовлено в призначенні (відновленні) соціальних виплат, як внутрішньо переміщеній особі.
Листом №К-5-17/04-17 від 17.02.2017 ОСОБА_2 повідомлено, що у зв`язку з несвоєчасним повідомленням Управління про отримання службового житла, нею порушено зобов`язання про повідомлення в письмовому вигляді Управління у 3-денний термін у разі зміни обставин, які можуть вплинути на право щодо отримання грошової допомоги, вирішується питання наявності переплати бюджетних коштів внаслідок несвоєчасного надання інформації стосовно наявності у володінні житла поза межами проведення антитерористичної операції та зміни місця проживання.
Крім того, її та членів її родини знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, про що до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб внесені відповідні дані.
Обґрунтовуючи рішення комісії, відповідач посилається на норму п. 6 Порядку № 505, згідно з якою адресна допомога не призначається у разі коли будь-хто з членів сім`ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.
Таким чином, за висновками Управління наявність у користуванні родини ОСОБА_4 службового житла позбавляє їх права на надання щомісячної адресної допомоги.
Вважаючи такі рішення та дії відповідачів протиправними, позивачі звернулися до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для позбавлення особи адресної допомоги є наявність житлового приміщення саме у власності, а не у користуванні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради сплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних, починаючи з 30.11.2016, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ця вимога заявлена не до належного відповідача.
Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції в іншій частині заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідач не довів наявності правових підстав для позбавлення позивачів адресної допомоги.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради подало касаційну скаргу з вимогами про скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. В касаційній скарзі зазначило, що суди неповно з`ясували обставини справи та порушили норми матеріального й процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст.ст. 4, 4-1 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону та обліковується в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 01.10.2014 № 505 запроваджено щомісячну адресну допомогу переселенцям для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №505 від 01.10.2014, визначено, що грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Відповідно до абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 № 509.
Відповідно до п. 6 Порядку № 505 (у редакції, чинній на момент звернення позивача до Управління), грошова допомога не призначається у разі, коли:
- будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;
- будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Вказаний перелік обмежень у призначенні грошової допомоги є вичерпним.
Судами встановлено, що на момент призначення адресної допомоги та звернення до суду у позивачів та членів їх родини відсутні перелічені обставини.
Так, у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру нерухомості у власності ОСОБА_1 є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, у інших членів родини житлові приміщення у власності відсутні.
Відповідно до ордеру від 22.07.2016 № 099962 ОСОБА_2 користується службовою квартирою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, на підставі рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 19.05.2016 №331, однак власником даної квартири є Харківська міська рада.
Згідно з п. 11 Порядку № 505 уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.
Проте, пунктом 6 Порядку № 505 не передбачено, що у разі отримання права користування службовим житлом, зазначена допомога не призначається.
Відповідно до ст. 9 Закону внутрішньо переміщена особа зобов`язана повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.
Відповідно до положень ст. 12 Закону підставами для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;
3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
Зазначений перелік підстав є вичерпним.
Слід вказати, що зазначені вимоги позивачами дотримані, оскільки з часу призначення адресної допомоги місце проживання не змінювали.
Отримання в користування службового житлового приміщення на підставі ордеру не є обставиною, що позбавляє позивачів права на отримання адресної допомоги.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що внесення Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради інформації про зняття позивачів та членів їх родини з обліку як внутрішньо переміщених осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб є протиправним.
Відповідачем судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому, з урахуванням вимог 341 КАС України, не переглядається.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -