ПОСТАНОВА
Іменем України
23 вересня 2021 року
Київ
справа №1.380.2019.002317
адміністративне провадження №К/9901/30822/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №1.380.2019.002317 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська пивна компанія" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Кузан Р. І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Курилець А. Р., судді: Кушнерик М. П., Мікула О. І.),
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська пивна компанія" (далі - позивач, ТОВ "Львівська пивна компанія") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006191402 від 25 квітня 2019 року, яким ТОВ "Львівська пивна компанія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 3379625,00 грн, у тому числі за основним платежем - 2701300,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 675325,00 грн.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 30 жовтня 2019 року позов задовольнив.
Судове рішення вмотивоване тим, що реальність господарських операцій між ТОВ "Львівська пивна компанія" та ТОВ "Вірлент Компані" підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства, зокрема: договорами, рахунками про оплату, актами приймання-передачі робіт (надання послуг), актами надання послуг, звітами про виконання замовлення, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, квитанціями про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Також суд першої інстанції, з посиланням на частину четверту статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №1340/4179/18, яке набрало законної сили, підтверджено факт реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Львівська пивна компанія" та ТОВ "Вірлент Компані". При цьому, взаємовідносини ґрунтувалися на тих самих договорах та у той самий період, що є предметом судового дослідження у цій справі, а тому не доказуються при розгляді цієї справи.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 травня 2020 року скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.
Судове рішення вмотивоване тим, що реальність господарських операцій між ТОВ "Львівська пивна компанія" та ТОВ "Вірлент Компані" не підтверджується, зокрема по ланцюгу придбання, оскільки товар (олія соняшникова) придбаний у ТОВ "Агро-Постач", однак, як встановив податковий орган, з проведеного аналізу даних ЄРПН за період 2017 рік та січень 2018 року не встановлено придбання соняшникової олії у контрагента ТОВ "Агро-Постач". Також суд апеляційної інстанції посилався на те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2019 року у справі №300/520/19, яка набрала законної сили, встановлено, що виробник олії соняшникової ТОВ "Агро-Постач" не мало господарських відносин з ТОВ "Вірлент Компані" та не продавало останньому товар - олію соняшникову. Більш того, згідно з проведеним аналізом ЄРПН встановлено, що контрагент-постачальник позивача ТОВ "Вірлент Компані" у січні 2018 року задокументувало: придбання олії соняшникової в кількості 732,3 т., а реалізацію на ТОВ "Львівська пивна компанія" - в кількості 748,49т. При цьому, суд зазначив, що судове рішення у справі № 1340/4179/18 не є преюдиційним для даного спору та на даний час не набрало законної сили.
24 вересня 2020 року ТОВ "Львівська пивна компанія" звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України. Зазначало, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі №1340/4179/18 встановлено факт реальності господарських операцій між ТОВ "Львівська пивна компанія" та ТОВ "Вірлент Компані". Зазначене рішення залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року. Тому, встановлена апеляційним судом обставина не була і не могла бути відома ні учасникам справи, ні суду, оскільки була встановлена лише 22 червня 2020 року.
Ухвалою від 28 вересня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив заяву без руху, надав ТОВ "Львівська пивна компанія" десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення виявленого недоліку - надати обґрунтування, чому заявник вважає судове рішення нововиявленою обставиною, яка не могла бути відомою заявнику на час розгляду справи.
Усуваючи виявлені недоліки, ТОВ "Львівська пивна компанія" у заяві від 30 вересня 2020 року зазначило, що відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що товар олію соняшникову ТОВ "Вірлент Компані" придбав в ТОВ "Агро-Постач" та продав позивачу. Однак, у постанові від 22 червня 2020 року у справі №1340/4179/18 Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив, що олія соняшникова, яка була придбана ТОВ "Львівська пивна компанія" і поставлена ТОВ "Вірлент Компані" придбана останнім в ТОВ "Компанія ВРБО", а не в ТОВ "Агро-Постач".
Постановою від 15 жовтня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд задовольнив заяву ТОВ "Львівська пивна компанія", постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року скасував та ухвалив нову постанову, якою апеляційну скаргу ГУ ДПС залишив без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року залишив без змін.
Судове рішення вмотивоване тим, що зазначена ТОВ "Львівська пивна компанія" обставина є нововиявленою, оскільки від факту правильного визначення ланцюгу продажу залежить виникнення, зміна чи припинення прав позивача, адже таким чином спростовуються факти, що були покладені в основу судового рішення. Суд погодився з доводами заявника, що ця обставина існувала під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява, на час розгляду справи ця обставина об`єктивно не могла бути відома ні заявнику, ні суду, оскільки ТОВ "Львівська пивна компанія" не відслідковувало, в кого її контрагент ТОВ "Вірлент Компані" придбав товар - олію соняшникову.
Суд зазначив, що на підтвердження своїх доводів, позивач надав: Договір поставки від 10 січня 2018 року, специфікацію №1 до договору поставки від 10 січня 2018 року, відповідно до яких ТОВ "Компанія ВБРО" продала ТОВ "Вірлент Компані" 300 тон олії соняшникової, загальною вартістю 7200000 грн (з урахуванням податку на додану вартість), видаткові накладні, виписані у січні 2018 року, у кількості 14 шт. та податкові накладні, складені у січні 2018 року, у кількості 14 шт., які зареєстровані в ЄРПН.
Враховуючи нововиявлену обставину, яка підтверджена наданими позивачем доказами, суд апеляційної інстанції повністю підтримав висновки суду першої інстанції про те, що реальність спірних господарських операцій позивача з ТОВ "Вірлент Компані" підтверджується належними документами.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що обставина, на яку посилається суд апеляційної інстанції не є нововиявленою, а тому не може бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Зазначає, що у постанові від 30 січня 2020 року у справі №127/2-а-4944/11 Верховний Суд зазначав, яку обставину можна вважати нововиявленою, і та обставина, на яку послався суд апеляційної інстанції, таким вимогам не відповідає. Крім того, у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року у справі №1340/4179/18 не зазначено, що олія соняшникова, яка була придбана ТОВ "Львівська пивна компанія" і поставлена ТОВ "Вірлент Компані", придбана останнім у ТОВ "Компанія ВБРО", а не ТОВ "Агро-Постач". Більш того, це судове рішення не має преюдиційного характеру, тобто не є обов`язковим для застосування судом, а будь-яка зміна правової позиції суду в інших подібних справах не може вважатись нововиявленою обставиною.
Також у касаційній скарзі ГУ ДПС наводить мотиви незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, оскільки вважає, що висновки податкового органу, які викладені в Акті перевірки, свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "Львівська пивна компанія" і ТОВ "Вірлент Компані", зокрема, з огляду на не підтвердження поставки олії соняшникової по ланцюгу від виробника ТОВ "Агро-Постач" до ТОВ "Вірлент Компані", і таким доводам суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки.
Від ТОВ "Львівська пивна компанія" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції як в частині визнання наведеної ним обставини нововиявленою, так і в частині наявності підстав для задоволення позову, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 21 грудня 2020 року відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів скаржника, що обставина, на яку послався суд апеляційної інстанції, не є нововиявленою, а тому не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
У цій справі першим питанням, яке постає перед судом касаційної інстанції, є правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права під час ухвалення постанови від 15 жовтня 2020 року, якою здійснено перегляд постанови апеляційного суду від 27 травня 2020 року за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо розуміння пункту 1 частини другої статті 361 КАС України (зокрема, але не виключно постанови від 2 травня 2018 року у справі № 303/3535/16, від 30 січня 2020 року у справі №127/2-а-4944/11, від 10 червня 2021 року у справі №759/7715/19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 3 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16), відповідно до якої, якщо її систематизувати, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжуют