ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 640/8096/19
адміністративне провадження № К/9901/2908/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області (процесуальний правонаступник - Головне управління ДПС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2019 (суддя Каракашьян С.К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 (головуючий суддя Мельничук В.П., судді: Лічевецький І.О., Оксененко О.М.),
У С Т А Н О В И В:
У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0035385606 про застосування до позивачки штрафу в розмірі 43485,69 грн за затримку на 136 та 42 календарних днів сплати узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 217ʼ428,45 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилалася на те, що викладені в акті перевірки від 14.03.2019 №000854/10-36-56-06/ НОМЕР_1 висновки контролюючого органу про затримку сплати нею суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2018 рік, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 07.06.2018 №108083-5602-1008, є хибними, оскільки податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачем на адресу ( АДРЕСА_1 ), за якою вона не проживає та не зареєстрована, а тому підстави вважати його врученим у розумінні пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України (далі - ПК) відсутні. Також ОСОБА_1 наголошувала на тому, що податкове повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0035385606 містить численні помилки, що свідчить про його неправомірність.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 06.09.2019 адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 17.04.2019 №0035385606 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12ʼ 230,59 грн; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0035385606 в частині застосування штрафу в сумі 12ʼ 230,59 грн, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем визнано, що штрафні (фінансові) санкції в цьому розмірі застосовані безпідставно (помилково).
Висновок, що позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0035385606 в частині застосування штрафу в розмірі 31ʼ 255,10грн не підлягає задоволенню, суд вмотивував встановленим фактом затримки з боку позивачки сплати визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 07.06.2018 № 108083-5602-1008 узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за землю за 2018 рік. Суд встановив, що податкове повідомлення-рішення від 07.06.2018 № 108083-5602-1008 було надіслане ГУ ДФС на адресу позивачки відповідно до місця її реєстрації. Застосувавши норму абзацу 6 пункту 42.4 статті 42 ПК та врахувавши, що на повернутому 26.07.2018 року на адресу ГУ ДФС поштовому відправленні було зазначено, що причиною його невручення позивачці було закінчення встановленого строку зберігання, суд зробив висновок, що вказане податкове повідомлення-рішення було вручене позивачці 26.07.2018 року. Суд відхилив доводи позивачки про поінформування контролюючого органу щодо зміни податкової адреси в надісланих відповідачу листах з огляду на не відповідність такого способу визначення податкової адреси встановленій правовими нормами процедурі та звернення позивачки із заявою за формою 5 ДР про зміну даних (місця проживання/реєстрації), які вносяться до облікової картки, 19.12.2018 року, тобто після прийняття та направлення податкового повідомлення-рішення від 07.06.2018 № 108083-5602-1008.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.12.2019 за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову залишив рішення без змін.
ОСОБА_1 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019, у якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови в позові та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: статті 45, пунктів 56.18, 56.21 статті 56, пунктів 70.6, 70.7 статті 70, пункту 126.1 статті 126, пункту 286.5 статті 286 ПК, а також порушення норм процесуального права: частини першої статті 2, пунктів 2, 6 частини четвертої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). При цьому наводить такі доводи:
-суди попередніх інстанцій не врахували правової позиції щодо відмітки поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання", викладеної в окремій ухвалі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 761/15565/16-ц, за змістом якої положеннями законодавства не визначено відмітки "за закінченням встановленого строку зберігання" як причини невручення поштового відправлення. Така відмітка не розкриває причини, з якої вручення адресату рекомендованого листа виявилося неможливим (як-то: адресат відмовився від отримання повідомлення; адресат відсутній; адресата не виявлено за вказаною адресою), а лише вказує на причину повернення рекомендованого повідомлення і тому не є підставою для визнання факту належного повідомлення адресата;
-контролюючий орган не надав доказів, а судами попередніх інстанцій не встановлено факту направлення податкового повідомлення-рішення від 07.06.2018 №108083-5602-1008 на адресу позивачки як платника податків, визначену статтею 45 ПК, а саме -адресу місця реєстрації;
-неподання платником податків у відповідності до пункту 70.7 статті 70 ПК контролюючим органам відомостей про зміну даних, які вносяться до облікової картки, не нівелює визначеного пунктом 42.2 статті 42 ПК обов`язку відповідача надсилати податкове повідомлення-рішення за місцем проживання платника;
-відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи-платника податків, контролюючі органи отримують не тільки від платника податків, а й від органів державної реєстрації актів цивільного стану, органів внутрішніх справ, органів, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, у порядку, передбаченому пунктом 70.6 статті 70 ПК;
-незважаючи на повідомлення позивачкою в заяві за формою 5 ДР від 19.12.2018 про зміну адреси місця проживання, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0035385606 так само було надіслано на попередню адресу її реєстрації;
-відповідач порушив встановлене частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-ХІІ право позивачки на інформацію, оскільки не направив податкове повідомлення-рішення від 07.06.2018 №108083-5602-1008 за належною адресою. На отримане 01.10.2018 її звернення щодо направлення податкового повідомлення-рішення від 07.06.2018 №108083-5602-1008 на нову адресу її місця реєстрації ( АДРЕСА_2 ) відповідач відреагував лише листом від 02.11.2018 № 8184/10-36-56, що призвело до затягування строків сплати податкового зобов`язання, визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням, а також унеможливлювало реалізацію нею права на його оскарження;
-позивачка доводить, що суди попередніх інстанцій порушили норму пункту 56.21 статті 56 ПК, оскільки неоднозначне трактування її прав і обов`язків щодо способу повідомлення про зміну адреси, отримання податкового повідомлення-рішення давало суду підстави для вирішення справи на її користь.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення як безпідставну та необґрунтовану. Разом із відзивом на касаційну скаргу відповідач подав клопотання про процесуальну заміну ГУ ДФС його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Київській області.
У зв`язку з реорганізацію Державної фіскальної служби України шляхом поділу та створення Державної податкової служби України Суд допустив процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-ІХ, як це встановлено пунктом 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивачки, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС проведено камеральну перевірку ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за період з 24.09.2018 по 07.02.2019. За результатами заходу податкового контролю складено акт від 14.03.2019 №000854/10-36-56-06/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки зафіксовано порушення позивачкою пункту 287.5 статті 287 ПК, яке полягало у затримці граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 217ʼ 428,45 грн.
Встановлене в акті перевірки порушення слугувало підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0035385606 про застосування до ОСОБА_1 на підставі статті 126 ПК штрафу (у розмірі 20%) в розмірі 43ʼ 485,69 грн, в тому числі: 31ʼ 255,10 грн - за сплату визначеного у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС від 07.06.2018 №108083-5602-1008 податкового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 156ʼ 275,5 грн з порушенням встановленого строку на 136 календарних днів; 12ʼ 230,59 грн - за сплату грошового зобов`язання в сумі 61ʼ 152,95 грн з порушенням встановленого строку на 42 календарних дні.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач вказав про помилкове застосування до позивачки штрафу в розмірі 12ʼ230,59 грн, зумовлене технічними причинами в роботі ІТС "Податковий блок" - "Податковий аудит" при формуванні податкового повідомлення-рішення. Ці обставини слугували підставою для визнання відповідачем позову в частині вимог щодо штрафу в цьому розмірі.
Позивачкою оскаржено у касаційному порядку судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0035385606 в частині застосування на підставі статті 126 ПК штрафу в розмірі 31ʼ 255,10 грн за затримку сплати узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 156ʼ 275,5 грн, визначеного у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС від 07.06.2018 №108083-5602-1008.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункт 54.3 статті 54 ПК).
Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК, це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до пунктів 288.1, 288.2, 288.3 статті 288 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (пункт 288.7 статті 288 ПК).
Відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 287.5 статті 287 ПК податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 126.1 статті 126 ПК встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи викладене, на фізичну особу - землекористувача земельної ділянки на підставі відповідного договору оренди покладено обов`язок щодо сплати орендної плати за землю протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення про нарахування такого податку. Не сплачене у встановлений законом строк таке зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків. При порушенні платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов`язання, зокрема з орендної плати за землю з фізичних осіб, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі, який залежить від кількості календарних днів затримки сплати.
У судовому процесі встановлено, що ОСОБА_1 є платником плати за землю у вигляді орендної плати на підставі укладеного з Ворзельською селищною радою (Орендодавець) договору від 30.09.2010 №041096600061 оренди земельної ділянки площею 0,6388 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
На виконання вимог пункту 286.5 статті 286 ПК контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 07.06.2018 №108083-5602-1008, яким визначено позивачці податкове зобов`язання з орендної плати за землю за 2016 рік в сумі 147ʼ 429,70 грн (сплачено згідно з платіжним доручення від 21.09.2016 № 427097SB) та за 2018 рік - в сумі 156ʼ 247,48 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано контролюючим органом позивачці 15.06.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місця її реєстрації - АДРЕСА_1 .
Зазначене поштове відправлення 26.07.2018 повернулося до Ірпінського управління ГУ ДФС як не вручене з відміткою поштового