ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 520/8065/19
провадження № К/9901/3163/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (суддя Спірідонов М.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року (головуючий суддя Старосуд М.І., судді Мінаєва О.М., Макаренко Я.М.)
у справі № 520/8065/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Люботинський завод "Продтовари"
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
про визнання протиправними та скасування приписів та постанов.
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Люботинський завод "Продтовари" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, у якому, з урахуванням об`єднаних позовних вимог просило суд:
- визнати протиправним та скасувати Припис від 06 лютого 2019 року №55-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради;
- визнати протиправним та скасувати Припис від 23 квітня 2019 року №262-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 травня 2019 року №60/999/0250-19-П, прийняту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 липня 2019 року №117/1679/0/250-19-П, прийняту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року, позов задоволено повністю.
3. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради була проведена позапланова перевірка на об`єкті "нежитлова будівля літ. " 3-2" по АДРЕСА_1, який належить Приватному акціонерному товариству "Люботинський завод "Продтовари".
6. За результатами позапланової перевірки складений Акт від 06 лютого 2019 року №55-А та видано Припис від 06 лютого 2019 року №55-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
7. У приписі зазначено, що позивачем "самочинно реконструйовано нежитлову будівлю літ. " 3-2" шляхом будівництва одноповерхової прибудови по АДРЕСА_1 (без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що є порушенням: п.1 ч.1 ст.34, ч.1, 2 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз.2 п.5, п.13 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок №466), ч.1 ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність".
8. Відповідачем була проведена друга позапланова перевірка позивача з 10 квітня 2019 року по 23 квітня 2019 року на підставі наказів від 02 січня 2019 року №1, від 08 квітня 2019 року №135 з питання виконання позивачем Припису від 06 лютого 2019 року №55-Пр-У.
9. За результатами позапланової перевірки відповідачем було складено Акт від 23 квітня 2019 року №262-А та видано Припис від 23 квітня 2019 року №262-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, оскільки позивачем не виконано обов`язковий для виконання Припис від 06 лютого 2019 року №55-Пр-У.
10. На підставі акту позапланової перевірки від 23 квітня 2019 року №262-А відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 травня 2019 року №60/999/0250-19-П, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Правопорушення полягає у невиконанні Припису від 06 лютого 2019 року №55-Пр-У.
11. У липні 2019 року відповідач втретє провів позапланову перевірку з питання виконання вимог Припису від 23 квітня 2019 року №262-Пр-У, тобто перевірялось виконання вимог припису, який в свою чергу вимагав виконати припис від 06 лютого 2019 року №55-Пр-У, за результатами якої складено Акт від 12 липня 2019 року №483-А, на підставі якого відповідачем було прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 липня 2019 року №117/1679/0/250-19-П.
12. Постановою №117 позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Правопорушення полягає у невиконанні Припису від 23 квітня 2019 року №262-Пр-У.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що в Приписі від 06 лютого 2019 року №55-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідач посилається на порушення позивачем норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12 березня 2011 року та Порядку № 466, який набрав чинності 13 травня 2011 року, тобто на Закон та нормативний акт, які набули чинності після завершення позивачем реконструкції приміщення у 2003 році.
Оскільки припис від 06 лютого 2019 року визнано протиправним та скасовано, а тому прийняті за невиконання цього припису наступний припис від 23 квітня 2019 року та постанови від 06 травня 2019 року, від 23 липня 2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності також визнаються протиправними та скасовуються.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
14. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, помилкове встановлення істотних обставин справи.
15. Зокрема, скаржник вважає, що суди не врахували те, що станом на 12 червня 2012 року на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1) було розташовано приміщення № 2а.
16. При цьому у касаційній скарзі вказано, що згідно з договором оренди землі від 25 червня 2012 року на земельній ділянці площа забудови складала 236 кв.м.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 1232057 нежитлові приміщення 1-го поверху №№ І, 1-12, 2а; 2-го поверху № І, 1-22 в літ. " 3-2" загальною площею 420,7 кв.м. по АДРЕСА_1 на праві колективної власності належать Закритому акціонерному товариству Люботинський завод "ПРОДТОВАРИ" на підставі договору купівлі - продажу від 28 травня 2003 року № 2561-В-С, акту прийому - передачі від 28 травня 2003 року № 2561 - В - С.
Під час перевірки з виїздом на місце встановлено, що за вищевказаною адресою знаходиться двоповерхова нежитлова будівля з одноповерховою прибудовою (на місці приміщення № 2а на плані БТІ) минулих років побудови (зі слів замовника понад десяти років), орієнтовним розміром в плані 8 м х 2,5 м.
Тобто, на думку органу державного архітектурного контролю, таке будівництво проведене після 25 червня 2012 року, адже на цю дату зазначене приміщення ще існувало відповідно до договору оренди землі.
17. Відповідач наполягає, що вимоги приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06 лютого 2019 року № 55-Пр-У, 23 квітня 2019 року №262-Пр-У позивачем не виконано.
18. З посиланням на практику Верховного Суду, висловлену у справах № 2040/6022/18 та №2040/8106/18, відповідач вважає, що орган архітектурно-будівельного контролю не повинен вказувати конкретну та вичерпну послідовність дій, які мають бути виконані суб`єктом містобудування на виконання вимог припису.
19. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08 липня 2020 року у справі №826/15890/14, від 19 грудня 2019 року у справі №814/53/14, в яких відображено застосування принципу незворотності дії законів. Також зазначає, що реконструкція приміщень відбулась у 2003 році.
20. За посиланням позивача, висновки судів попередніх інстанцій також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 19 червня 2018 року у справі № 826/12868/17, від 11 липня 2019 року у справі №320/1175/17-а, від 14 листопада 2019 року у справі №826/2966/16.