ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 915/1162/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Котенка О.О. - адвокат;
відповідача - Ремешевського Є.А. - адвокат;
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Головей В. М., судді - Разюк Г.П., Савицький Я. Ф.)
від 02.06.2021
у справі за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
до Приватного підприємства "Дикий Сад"
про врегулювання розбіжностей за договором,
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1. У вересні 2020 року Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (надалі - АТ "Миколаївобленерго", позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Приватного підприємства "Дикий Сад" (надалі - ПП "Дикий Сад", відповідач) про врегулювання розбіжностей за договором з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, що належить АТ "Миколаївобленерго" від 01.07.2020 № 02/60 та просило викласти пункти 2.1, 7.1 та преамбулу Додатку № 4 в редакції позивача, а саме:
- пункт 2.1 "Ціна договору становить 123 331,83 грн, окрім цього 20% ПДВ у сумі 24 666,37 грн, всього з ПДВ 147 998,20 грн на місяць користування згідно розрахунку договірної ціни (Додаток №4), що є невід`ємною частиною цього Договору;
- пункт 7.1 "Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності) та діє протягом одного року. Згідно ст. 631 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.07.2020 року";
- преамбулу Додатку №4 до договору "Сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг по Договору становить 123 331,83 грн, окрім цього 20 % ПДВ у сумі 24 666,37 грн, всього з ПДВ 147 998,20 грн на місяць";
- у таблиці Додатку № 4 до Договору в графі Ціна без ПДВ, грн. - 11,81;
- у таблиці Додатку № 4 до Договору в графі Сума, грн. (за місяць) - 123331,83;
- у таблиці Додатку № 4 до Договору в графі Сума - 123 331,83;
- у таблиці Додатку № 4 до Договору в графі ПДВ - 24 666,37;
- у таблиці Додатку № 4 до Договору в графі Разом з ПДВ - 147 998,20.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що на початку 2020 року на виконання вимог Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" та у відповідності до положень Методики визначення оплати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 10.12.2018 N 622 (надалі - Методика), ним було розроблено та затверджено новий розрахунок періодичної оплати за доступ до елементів інфраструктури, який мав вводитися в дію з 01.05.2020. В травні 2020 року позивач повідомив відповідача листом про розірвання Договору послуг сумісного підвісу проводів на опорах повітряних ліній електропередач від 20.06.2017 року у відповідності до пункту 7.2 з 20.06.2020 та направлено на підпис проект нового договору з доступу до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики, що належить позивачу.
1.3. Відповідач не погодився з наданим позивачем проектом договору та підписав його з протоколом розбіжностей. Позивач, в свою чергу, протокол розбіжностей не підписав та надав відповідачу лист також з протоколом узгодження розбіжностей.
1.4. Станом на 09.09.2020 позивач не отримав від відповідача підписаний протокол узгодження розбіжностей або повідомлення про незгоду з запропонованим протоколом, у зв`язку з чим звернувся до суду із відповідним позовом.
1.5. ПП "Дикий Сад" у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечував з таких підстав:
1) договір №02/57 від 20.06.2017 року не було розірвано, оскільки повідомлення про розірвання договору відповідач отримав не за 20 днів, як це передбачено умовами договору, а за 19 днів. Також свою незгоду з розірванням договору висловив позивачеві у листі від 11.06.2020 року №1106-01;
2) після отримання листа відповідача від 21.08.2020 року №2108-20 позивач не вжив жодних заходів щодо врегулювання розбіжностей, зокрема не звертався до відповідача за роз`ясненнями щодо розрахунку запропонованої ціни договору, хоча в позовній заяві вказує на те, що цей розрахунок є йому незрозумілим;
3) запропонований позивачем проект договору складено з численними відступами від змісту типового договору, що виключає можливість врегулювання судом розбіжностей шляхом визнання договору укладеним на умовах та за змістом, які суперечать типовим, встановленим КМУ;
4) відповідач звертався до позивача із вимогою про надання відповідного розрахунку, але в наданні розрахунку відповідачу було відмовлено з посиланням на зміст п. 5 розділ ІІІ Методики, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж", порушує встановлений ч. 2 ст. 12 Закону України "Про ціни та ціноутворення" принцип економічної обґрунтованості державно регульованих цін та не викликає необхідності виконати вимоги п.7 розділу ІV і п.6 розділу ІІІ Методики, оскільки саме позивач має довести наявність в нього додаткових витрат, пов`язаних із наданим доступом;
5) позивач не погодився з пропозицією відповідача стосовно укладення договору з 01.09.2020 року, тому вказував, що договір №02/60, у випадку задоволення позовних вимог, вважатиметься укладеним в день набрання рішенням у справі законної сили.
1.6. АТ "Миколаївобленерго" подало відповідь на відзив на позовну заяву, в якому проти аргументів відповідача заперечував з таких підстав:
1) позивач окрім вручення 01.06.2020 року відповідачеві під підпис попередження про розірвання договору (лист від 25.05.2020 року №01/24-4049), направив попередження про розірвання договору (лист від 25.05.2020 року №01/24-4049) на електронну адресу відповідача, який отримано відповідачем 26.05.2020 року о 09:15, що підтверджується скрінштом, долученим до вказаної відповіді;
2) процедура укладання договору від 01.07.2020 року № 02/60 відбувалась з дотриманням норм діючого законодавства України;
3) твердження відповідача про невідповідність наданого позивачем договору з доступу елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики від 01.09.2020 року № 02/60 вимогам типового договору є помилковими та не відповідають приписам діючого законодавства України про доступ до об`єктів електроенергетики;
4) відповідно до затвердженого положення про облікову політику у АТ "Миколаївобленерго" окремий облік витрат на елементи інфраструктури електроенергетики позивачем не ведеться;
5) пунктом 2 частини 7 статті 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж" розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об`єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом і не може перевищувати за доступ до елементів інфраструктури 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору елементу будь-якої інфраструктури об`єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі на місяць.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.03.2021 позов про врегулювання розбіжностей за договором з доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики, що належить АТ "Миколаївобленерго" від 01.07.2020 № 02/60, задоволено частково, ціну договору встановлено в розмірі 147 998,20 грн (з ПДВ) на місяць користування. Договір від 01.07.2020 № 02/60 набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (у разі їх наявності) та діє протягом одного року. Додаток №4 договору вирішено вважати укладеним в наступній редакції: "преамбулу Додатку №4 до договору "Сторони дійшли згоди, що договірна ціна послуг по Договору становить 123 331,83 грн, всього з ПДВ 147 998,20 грн на місяць";
- у таблиці Додатку № 4 до Договору в графі "Ціна без ПДВ, грн" -" 11,81";
- у таблиці Додатку № 4 до Договору в графі "Сума, грн (за місяць) - " 123 331,83";
- у таблиці Додатку № 4 до Договору в графі "Сума" - " 123 331,83";
- у таблиці Додатку № 4 до Договору в графі "ПДВ" - " 24 666,37";
- у таблиці Додатку № 4 до Договору в графі "Разом з ПДВ" - " 147 998,20". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не веде окремого обліку витрат на елементи інфраструктури електроенергетики, то відповідно до положень ч. 7 ст. 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики" позивачем правильно сформовано та визначено розмір плати за доступ до елементів інфраструктури на рівні, встановленому в Законі, а саме: 0,3 % мінімальної заробітної плати. З огляду на те, що станом на 01.01.2020 мінімальна заробітна плата складала 4 723, 00 грн, суд визнав правильним розрахунок позивача, згідно якого граничний розмір плати за одну опору лінії електропередач на місяць має становити 14,17 грн з ПДВ, виходячи із розрахунку: 4723 грн. * 0,3% = 14,17 грн, а без ПДВ 11,81 грн, а тому виклав пункт 2.1 договору та додаток № 4 до договору "розрахунок договірної ціни" в редакції позивача.
2.3. Також місцевий господарський суд вказав, що запропонована позивачем редакція пункту 7.1 договору не повністю відповідає редакції типового договору, що є підставою для часткового задоволення вимог позивача щодо визначення строку набрання чинності договором.
2.4. Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо включення в пункт 7.1 договору речення/фрази: "Згідно статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.07.2020 року", оскільки позивач безпідставно включив до протоколу узгодження розбіжностей нове речення, яке не узгоджувалось сторонами раніше та фактично є новою редакцією пункту договору, що не відповідає приписам діючого законодавства.
2.5. Місцевий господарський суд відхилив посилання відповідача на постанову НКРЕ від 26.07.2013 №1031 "Про затвердження Порядку розподілу активів, витрат та доходів між видами діяльності ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та/або з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами", оскільки АТ Миколаївобленерго здійснює діяльність з розподілу електричної енергії.
2.6. Також суд першої інстанції визнав безпідставними доводи відповідача, що запропонований позивачем проект договору від 01.07.2020 року №02/60 складено із чисельними відступами від змісту типового договору, оскільки відповідачем не зазначено, які саме умови оспорюваного договору не відповідають типовим та не надано фактичних даних на підтвердження вказаних обставин.
2.7. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено.
2.8. Суд апеляційної інстанції виходив з таких обставин:
- періодична плата за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу встановлюється виключно за наявності додаткових витрат власника інфраструктури об`єкта доступу на утримання елементів інфраструктури об`єкта доступу, пов`язаних з наданим доступом. Розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта доступу, затвердженою відповідно до Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики";
- матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження додаткових витрат позивача на експлуатацію 1 км ПЛ 0,4кВ, наявність яких відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики" є обов`язковою для визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики;
- матеріали справи не містять доказів того, що чинним законодавством передбачена відсутність обов`язку позивача вести облік витрат на елементи інфраструктури, а тому не вбачає підстав здійснювати розрахунок плати за доступ до об`єкта інфраструктури на рівні 11,81 грн без ПДВ (14,17 грн. з ПДВ) за одну опору на місяць відповідно до положень частини 7 статті 17 Закону України "Про доступ до об`єктів будівництва, транспорту, електроенергетики";
- наказ АТ "Миколаївобленерго" від 27.04.2020 №309 "Про визначення розміру періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об`єктів електроенергетики АТ "Миколаївобленерго" є внутрішнім документом позивача та не носить загальнообов`язкового характеру, а тому не може бути підставою для зобов`язання відповідача вносити плату у визначеному позивачем розмірі.
2.9. Також апеляційний господарський суд вказав, що приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд послався на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №920/410/19, в якій аналогічні обставити нарахування плати за доступ до елементів електроенергетики, водночас судом першої інстанції неправомірно було залишено без уваги ту обставини, що матеріали відповідної справи на відміну від цієї справи містили розрахунки та відомості на підтвердження наявності додаткових витрат підприємства - власника мережі.