ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 904/158/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Берднік І. С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2021 (головуючий суддя Чередко А. Є., судді Мороз В. Ф., Кузнецов В. О.) у справі
за позовом Криворізької міської ради
до фізичної особи-підприємця Штефан Світлани Сергіївни
про повернення земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан шляхом демонтажу тимчасових споруд,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Криворізька міська рада (далі - Криворізька міськрада, позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця Штефан Світлани Сергіївни (далі - ФОП Штефан С. С., відповідач) про зобов`язання привести у придатний для використання стан земельну ділянку площею 0,2985 га з кадастровим номером 1211000000:06:055:0105, що знаходиться на вул. Павла Глазового (Балакіна) у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, шляхом демонтажу тимчасових споруд та огорож за власний рахунок та повернути її територіальній громаді м. Кривого Рогу в особі Криворізької міськради за актом приймання-передачі.
2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов`язку щодо повернення земельної ділянки позивачу у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 10.10.2007.
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020, позовні вимоги задоволено.
4. Судові рішення мотивовано тим, що договір оренди припинив свою дію, оскільки між сторонами не було укладено додаткову угоду відповідно до рішення Криворізької міськради від 29.09.2010 № 4088, яке у зв`язку з цим згідно з пунктом 4 втратило чинність щодо відповідача, земельна ділянка ФОП Штефан С. С. позивачу не повернута, тому позовні вимоги є обґрунтованими.
5. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020, в якій, посилаючись на вирішення судом першої інстанції питання про його права та інтереси як особи, яка не брала участі у справі, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
6. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.05.2021 відмовив ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20 на підставі частин четвертої, п`ятої статті 272 Господарського процесуального кодексу України.
7. Судове рішення мотивоване тим, що доводи апеляційної скарги про те, що права та інтереси Штефана В. О. були вирішені оскаржуваним рішенням, оскільки судом першої інстанції не враховано наявність його майнового інтересу до спірної земельної ділянки з огляду на укладення між ним та ФОП Штефан С. С. договору про спільну діяльність із будівництва майнового комплексу (автостоянки) на спірній земельній ділянці з подальшим рівним розподілом прибутку від діяльності такого майнового комплексу (автостоянки) між сторонами договору, були розглянуті Центральним апеляційним господарським судом під час розгляду апеляційної скарги ФОП Штефан С. С. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20. Зокрема, ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2020, від 24.11.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та у задоволенні відповідного клопотання ФОП Штефан С. С., в яких наведені ті ж самі доводи, що і в цій апеляційній скарзі.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
8. У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2021, справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії прийняття апеляційної скарги до провадження.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
9. Скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми статті 254, частин четвертої, п`ятої статті 272 Господарського процесуального кодексу України.
10. Скаржник також посилається на правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 18.05.2021 у справі № 922/182/20, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 та від 02.10.2020 у справі № 920/691/18, згідно з яким суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції.
11. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
12. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
13. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
15. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
16. Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
17. Згідно зі статтею 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
18. Аналогічно й частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України регламентує, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
19. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
20. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
21. У рішенні ЄСПЛ у справі "Ґарсія Манібардо проти Іспанії" ("Garcia Manibardo v. Spain" від 15.02.2000, № 38695/97) зазначив, що спосіб, в який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom" від 02.03.1987, № 9562/81, п. 56, а також рішення у справі "Helmers v. Sweden" від 29.10.1996, п. 31).
22. Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), № 42527/98, п. 45).
23. Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.
24. Згідно із частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Позивачі та відповідачі є сторонами у судовому процесі (частина перша статті 45 цього Кодексу).
25. Відповідно до положень частин першої, четвертої, п`ятої статті 272 Господарського процесуального кодексу України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
26. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 позовні вимоги задоволено, зобов`язано ФОП Штефан С. С. привести у придатний для використання стан земельну ділянку площею 0,2985 га з кадастровим номером 1211000000:06:055:0105, що знаходиться на вул. Павла Глазового (Балакіна) у Саксаганському районі м. Кривого Рогу, шляхом демонтажу тимчасових споруд та огорож за власний рахунок та повернути її територіальній громаді м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради за актом приймання-передачі.
27. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.11.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 було переглянуто за апеляційною скаргою ФОП Штефан С. С. та залишено без змін.
28. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.05.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20.
29. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, особи, яка не брала участі у справі, на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20, суд апеляційної інстанції керувався положеннями статті 272 Господарського процесуального кодексу України та виходив з того, що апеляційна скарга Штефана В. О. фактично не містить інших підстав і доводів, відмінних від доводів, викладених в апеляційній скарзі ФОП Штефан С. О., які вже були розглянуті апеляційним судом під час прийняття постанови від 24.11.2020.
30. Проте такий висновок суду апеляційної інстанції не ґрунтується на вимогах закону, оскільки положення статті 272 Господарського процесуального кодексу України регулюють випадки розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, поданої особою, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи.
31. Право особи, яка не брала участі у справі, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закріплене у статті 254 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
32. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, особи, яка не брала участі у справі, помилково застосував положення частини п`ятої статті 272 Господарського процесуального кодексу України без застосування норми статті 254 цього ж Кодексу.
33. Подібний правовий висновок щодо застосування наведених норм процесуального права у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 910/13390/17, від 01.12.2020 у справі № 922/2239/20.
34. Верховний Суд у своїх постановах наголошував на тому, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
35. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
36. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, від 02.10.2020 у справі № 920/691/18, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
37. З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції погоджується з доводами скаржника про помилковість висновку апеляційного господарського суду щодо відсутності правових підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2020 у справі № 904/158/20.
38. Наведене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які не можуть можу бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених законом меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
39. Звідси касаційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою, а ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2021 постановлена з порушенням наведених норм процесуального права.