ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 260/571/19
адміністративне провадження № К/9901/16772/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року (суддя: Іванчулинець Д.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року (судді: Коваль Р.Й., Ільчишин Н. В., Святецький В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним дій та скасування рішень,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:
- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Закарпатській області під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого нею у 2015 році додаткового блага, отриманого від АТ "Райффайзен Банк Аваль";
- визнати недійсними результати документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлені Актом від 02.01.2019 № 9/13-05/ НОМЕР_1 ;
- скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 січня 2019 року № 0001171305 про застосування штрафних санкцій за платежем "податок на доходи фізичних осіб" у розмірі 948 496,60 грн, № 0001181305 про застосування штрафних санкцій за платежем "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 71 194,34 грн та податкову вимогу від 22 березня 2019 року № 4378-50 на загальну суму 1 679 927,69 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, позов було задоволено частково: визнано протиправними дії ГУ ДФС у Закарпатській області під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого ОСОБА_1 у 2015 році доходу, як додаткового блага від AT "Райффайзен Банк Аваль", результати якої оформлені Актом від 02.01.2019 № 9/13- 05/ НОМЕР_1 ; скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.01.2019 № 0001171305, № 0001181305 та податкову вимогу від 22.03.2019 № 4378-50. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не можуть сприйматись як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.
Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 ч.4 ст. 328 КС України, застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23.08.2019 по справі №825/599/17 та від 07.06.208 по справі №809/1343/17.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 19 листопада 2018 року ГУ ДФС у Закарпатській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (далі- ПК України) видано наказ "Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1", на підставі якого проведено перевірку з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого у 2015 році доходу, як додаткового блага, від АТ "Райффайзен Банк Аваль", за результатами якої складено Акт від 02 січня 2019 року № 9/13-05/2479715047 (далі - акт перевірки).
В ході такої перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем приписів підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168, підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164; підпунктів 1.1, 1.2, 1.4 пункту 16 підрозділу10 розділу XX, підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 ПК України.
30 січня 2019 року на підставі вищеозначеного акта перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0001171305 про застосування штрафних санкцій за платежем "податок на доходи фізичних осіб" у розмірі 948 496,6 грн;
- № 0001181305 про застосування штрафних санкцій за платежем "військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 71194,34 грн.
Також 22 березня 2019 року ГУ ДФС у Закарпатській області винесено податкову вимогу № 4378-50 в розмірі 1 679 927,69 грн.
В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) предметом касаційного перегляду є лише вимоги, які були задоволені судами попередніх інстанцій та стали підставою до звернення скаржника з даною касаційною скаргою.
Так, задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваній частині суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з урахуванням скасування в судовому порядку наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, дії відповідача щодо її проведення, так само як і всі наслідки такої перевірки, є незаконними.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пунктом 79.1