1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа №758/10524/19

адміністративне провадження № К/9901/9981/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року (головуючий суддя Гуляк В.В., судді - Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС України про скасування постанови від 28 листопада 2018 року у справі про порушення митних правил №5274/30500/2018, якою його притягнуто до відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 19 листопада 2019 року позов задоволено. Постанову у справі про порушення митних правил №5274/30500/18 від 28 листопада 2018 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, скасовано та провадження у справі закрито.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 20 грудня 2019 року Закарпатська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга підписана представником Закарпатської митниці Держмитслужби Селешем О.Я.

На підтвердження повноважень щодо подання апеляційної скарги представником Селешем О.Я. до суду надано копію Довіреності від 10 грудня 2019 року №7.7-20/1-24/51.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 19 листопада 2019 року повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга підписана особисто Селешем О.Я., проте у матеріалах скарги наявна лише копія довіреності, яка не засвідчена у встановленому законом порядку. Оригіналу довіреності або засвідченої суддею чи нотаріусом копії довіреності матеріали справи не містять.

Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 5 лютого 2020 року, Закарпатська митниця Держмитслужби до Верховного Суду подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило оскаржувану ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Зокрема, в обґрунтування скарги відповідач зазначив, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми статті 298 КАС України, згідно яких до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. Крім того, скаржник зазначає, що при проставленні завіряючих написів на копіях документів, які подавались разом із апеляційною скаргою, саме аркуш із копією довіреності випадково було пропущено через очевидну технічну помилку.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Згідно із пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та статті 13 КАС України.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною Перейти до повного тексту