1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 163/188/19

адміністративне провадження № К/9901/9225/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року (головуючий суддя Чишій С.С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року (головуючий суддя Хобор Р.Б., судді - Попко Я.С., Сеник Р.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

У С Т А Н О В И В:

22 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил від 26 грудня 2018 року № 7267/20500/18.

Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 28 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, клопотання Волинської митниці ДФС задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 на підставі частини четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишено без розгляду.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Волинською митницею ДФС 26 листопада 2018 року стосовно ОСОБА_1 складено Протокол про порушення митних правил № 7267/20500/18 за ознакам митного правопорушення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Вказаний протоком було складено за відсутності позивача.

Примірник зазначено протоколу ОСОБА_1 отримав 4 грудня 2018 року.

26 грудня 2018 року відповідачем прийнято Постанову в справі про порушення митних правил № 7267/20500/18, на підставі якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 103977,99 грн.

Вказану постанову Волинською митницею ДФС було направлено 2 січня 2019 року супровідним листом від 28 грудня 2018 року № ФОП-18890/20/03-70-20-03 та отримано позивачем 5 січня 2019 року, що підтверджується рекомендованим листом з трек-номером 44355000274306.

Проте, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування Постанови в справі про порушення митних правил від 26 грудня 2018 року до Любомльського районного суду Волинської області подано 22 січня 2019 року, що підтверджується штемпелем поштового відділення зв`язку на конверті.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся з вимогою про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення з пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 286 КАС України.

Зазначена позиція підтримана Восьмим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або судом.

Згідно із частинами першою та другою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 286 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення

................
Перейти до повного тексту