ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 812/710/16
адміністративне провадження № К/9901/25280/18 К/9901/35413/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №812/710/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" до Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості у формі пені, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами: 1. Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 (суддя - Шембелян В.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 (головуючий суддя - Сухарьок М.Г., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) та 2. Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (головуючий суддя - Сухарьок М.Г., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі №812/710/16.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" (далі - ТОВ "Кларіант Україна") звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - ДПІ у м. Сєвєродонецьку) та 2. Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - УДКС України у м. Сєвєродонецьку) з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просило УДКС України у м. Сєвєродонецьку стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кларіант Україна" бюджетну заборгованість у формі пені за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування за грудень 2013 року у сумі 300372,97 грн, за жовтень 2014 року 623368,51 грн., за грудень 2014 року 349491,63 грн., за січень 2015 року 253620,60 грн, за лютий 2015 року 234367,54 грн, а всього на загальну суму 1 761 221,25 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кларіант Україна" пеню з заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 1 761 221,25 грн. (один мільйон сімсот шістдесят одна тисяча двісті двадцять одна гривня 25 коп.), у тому числі: у сумі 300372,97 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року; у сумі 623368,51 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року; у сумі 349491,63 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року; у сумі 253620,60 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року; у сумі 234367,54 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області ( код ЄДРПОУ 37944909) на користь ТОВ "Кларіант Україна" (код ЄДРПОУ 31337612) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 13208,85 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890583) на користь ТОВ "Кларіант Україна" (код ЄДРПОУ 31337612) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 13208,85 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 апеляційну скаргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 залишено без змін.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 апеляційну скаргу УДКС України у м. Сєвєродонецьку залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 залишено без змін.
При прийнятті зазначених судових рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено правомірність заявлених сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; позивачем суми бюджетного відшкодування за грудень 2013 року, жовтень 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року були отримані з порушенням строку, тому з дня виникнення у позивача права на отримання бюджетного відшкодування до моменту його фактичного отримання - ця сума є заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м. Сєвєродонецьку оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2017, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування доводів касаційної скарги ДПІ у м. Сєвєродонецьку зазначає, що відповідно до системного аналізу норм Податкового кодексу України, Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість саме на контролюючий орган доходів і зборів центрального рівня (ДПА України, ДПС України, Міндоходів України, ДФС України) та контролюючий орган доходів і зборів територіального рівня (ОДПА, ОДПС, ГУ Міндоходів, ГУ ДФС) у відповідному регіоні (по заявлених сумах до 100 тис. грн) покладено повноваження надання дозволу та визначення терміну подання висновків про суми відшкодування ПДВ органами ДПА (ДПС, Міндоходів, ДФС) у районах та містах до органів Державної казначейської служби України, натомість контролюючі органи доходів і зборів територіального рівня (ДПІ у районах, містах, об`єднані ДПІ) позбавлені повноважень щодо самостійного прийняття такого рішення. У той же час порядок нарахування пені на суму простроченого бюджетного відшкодування та механізму її виплати платнику податку не визначено.
УДКС України у м. Сєвєродонецьку також звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.05.2017, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 та змінити зазначені судові рішення в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань УДКС України у м. Сєвєродонецьку судового збору.
Доводи касаційної скарги мотивовано тим, що органи казначейства здійснюють відшкодування податку на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів, проте ДПІ у м. Сєвєродонецьку висновок до казначейства про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на заявлену суму не надавала, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось, а тому відсутня протиправна бездіяльність та відсутні підстави для стягнення судового збору.
У відзиві на касаційну скаргу ДПІ у м. Сєвєродонецьку позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ "Кларіант Україна" просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ТОВ "Кларіант Україна" (код ЄДРПОУ 31337612) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у ДПІ в м. Сєвєродонецьку, є платником податку на додану вартість.
Згідно з пунктами 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
На виконання вимог зазначених положень Податкового кодексу України позивачем подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкові декларації з ПДВ та заявлено ПДВ до бюджетного відшкодування, а саме: за грудень 2013 року 870883,00 грн., за жовтень 2014 року 1617539 грн., за грудень 2014 року 984 248 грн., за січень 2015 року 730797 грн., за лютий 2015 року 756760 грн.
ДПІ у м. Сєвєродонецьку проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року за результатами якої 08.02.2014 складено довідку № 142/12-14-15-03/14-31337612 у формі висновку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, відповідно до якої при відображенні у декларації за грудень 2013 року бюджетного відшкодування порушень не встановлено.
19.02.2015 складено довідку у формі висновку № 160/12-14-15-03/14-31337612 згідно висновків якої підтверджено відсутність порушень при відображенні бюджетного відшкодування ПДВ у декларації за грудень 2014 року.
19.12.2014 складено довідку № 1544/12-14-15-03/14-31337612 у формі висновку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2014 року.
17.04.2015 складено довідку № 643/12-14-20-03/62-31337612 у формі висновку, згідно якої підтверджено відсутність порушень при відображенні бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015 року.
20.03.2015 складено довідку № 369/12-14-15-03/14-31337612 у формі висновку про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з ПДВ за січень 2015 року.
12.02.2014 УДКС України у м. Сєвєродонецьку Луганської області отримано від ДПІ у м. Сєвєродонецьку висновок щодо відшкодування податку на додану вартість за грудень 2013 року після надходження узагальнених матеріалів від Головного управління Міндоходів у Луганській області та узагальненої інформації № 3 (А) від Міністерства доходів і зборів.
Пунктами 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №39).
Цей Порядок визначає Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до п. 6 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість (пункт 7 Порядку 39).
Пунктами 8, 9 Порядку №39 встановлено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.
На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку
на додану вартість.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством встановлено чіткий порядок здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Так, відповідне відшкодування здійснюється розпорядником бюджетних коштів на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках.
Правомірність заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах:
№ 812/1594/15 - відповідно до декларації за грудень 2013 року в сумі 870883,00 грн;
№ 820/3246/15 - відповідно до декларації за жовтень 2014 року в сумі 1617539,00 грн;
№ 812/912/15 - відповідно до декларації за грудень 2014 року в сумі 984248,00 грн;
№ 812/914/15 - відповідно до декларації за січень 2015 року в сумі 730797,00 грн;
№ 812/913/15 - відповідно до декларації за лютий 2015 року в сумі 756760,00 грн.
Згідно з відомостями про рух коштів по рахунках ТОВ "Кларіант України", відкритих у ПАТ "Укрсіббанк" 29.02.2016, позивачу відшкодовано ПДВ за декларацією за грудень 2013 року, 28.04.2016 - призначення платежу: на виконання виконавчого листа № 812/913/15 та висновку ДКСУ від 28.04.2016 № 85 щодо відшкодування сум ПДВ, 28.04.2016 - призначення платежу: на виконання виконавчого листа № 812/912/15 та висновку ДКСУ від 28.04.2016 № 84 щодо відшкодування сум ПДВ; 28.04.2016 - призначення платежу: на виконання виконавчого листа № 8520/3246/15 та висновку ДКСУ від 28.04.2016 № 83 щодо відшкодування сум ПДВ; 11.05.2016 - призначення платежу: на виконання виконавчого листа № 812/914/15 та висновку ДКСУ від 11.05.2016 № 91 щодо відшкодування сум ПДВ.
Загальний розмір пені складає 1761221,25 грн., при цьому безпосередньо розрахунок пені ДПІ у м. Сєверодонецьку на оскаржувався.
Проте, всупереч положенням статті 200 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування з ПДВ за грудень 2013 року, жовтень 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року в строки, передбачені статтею 200 Податкового кодексу України здійснено не було.
Таким чином, суди дійшли вірного висновку про те, що відповідачами перерахування на банківський рахунок позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість щодо суми заборгованості за грудень 2013 року, жовтень 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року здійснено з порушенням строків.
У доводах касаційної скарги УДКС України у м. Сєвєродонецьку, про що також наголошувалось під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, зазначає, що порушення встановлених законом строків здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відбулось саме через протиправну бездіяльність контролюючого органу.
У зв`язку з цим УДКС України у м. Сєвєродонецьку вважає, що суди дійшли передчасного висновку щодо несвоєчасного здійснення перерахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року, жовтень 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року.
Наведені обставини, за доводами УДКС України у м. Сєвєродонецьку свідчать про безпідставність стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань УДКС України у м. Сєвєродонецьку, оскільки ним жодним чином не порушено право позивача на відшкодування податку на додану вартість.
Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки зазначеним доводам УДКС України у м. Сєвєродонецьку.
З огляду на вищевикладене, Верховний Суд вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з УДКС України у м. Сєвєродонецьку судового збору.
Відповідно до частин другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За правилами частини другої статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Таким чином, постановлені у справі судові рішення в частині стягнення з УДКС України у м. Сєвєродонецьку на користь позивача витрат зі сплати судового збору підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд