УХВАЛА
22 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/235/20
Провадження № 11-414заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М.І. перевірив апеляційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 вересня 2021 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про зобов`язання вчинити дії, та
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з адміністративним позовом, в якому просив
- зобов`язати відповідача повторно розглянути його запит від 03 серпня 2020 року і надати публічну інформацію - електронні копії протоколів і технічних записів усіх засідань ВРП і її дисциплінарних палат, які стосувались розгляду дисциплінарних справ, скарг щодо суддів або будь-яких інших дисциплінарних питань щодо суддів, які відбулись в період з 12 листопада 2019 року по 03 серпня 2020 року;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання відповідача надати запитувану інформацію;
- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у десятиденний строк; стягнути з ВРП на користь позивача судовий збір.
Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду рішенням від 18 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 08 липня 2021 року рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 липня 2021 року скасувала і ухвалила нове, яким позов задовольнила частково.
Зобов`язала ВРП повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 03 серпня 2020 року про надання публічної інформації (електронних копій протоколів і технічного запису усіх засідань ВРП та її дисциплінарних палат, які стосувались розгляду дисциплінарних справ, скарг щодо суддів або будь-яких інших дисциплінарних питань щодо суддів, і які відбулись в період з 12 листопада 2019 року до 03 серпня 2020 року).
У решті позову відмовила.
01 вересня 2021 року позивач подав до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду заяву, де просив у порядку частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постановити окрему ухвалу в порядку статті 249 КАС України та визнати протиправними дії (бездіяльність) ВРП у вигляді відмови надати позивачу безоплатно електронні (відскановані) копії протоколів ВРП і її дисциплінарних палат, які стосувались розгляду дисциплінарних справ, скарг щодо суддів або будь-яких інших дисциплінарних питань щодо суддів і які відбулись в період з 12 листопада 2019 року по 03 серпня 2020 року, які викладені в листі від 31 серпня 2021 року № 25708/0/9-21; вказати відповідачу на такий спосіб вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону як обов`язок ВРП повторно розглянути запит від 03 серпня 2020 року (в частині прохання надати протоколи ВРП і її дисциплінарних палат в електронному (відсканованому) вигляді) без вимоги сплати відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк у разі, якщо протоколи будуть надаватись в електронному (відсканованому) вигляді без виготовлення паперових їх копій.
Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду ухвалою від 13 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1, подану у порядку статті 383 КАС України, у справі № 9901/235/20 за адміністративним позовом заявника до ВРП про зобов`язання вчинити дії повернув заявнику.
Таке рішення суд, серед іншого, мотивував тим, що автор заяви усупереч вимогам пунктів 7, 8 частини другої статті 383 КАС України не надав інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та відомостей про хід виконавчого провадження.
ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням суду і подав до Великої Палати Верховного Суду засобами електронного зв`язку апеляційну скаргу.
До поданої засобами електронного зв`язку апеляційної скарги додано роздруківку результату перевірки кваліфікованого електронного підпису, виданого КНЕДП - ІДД ДПС
Відповідно до частини сьомої статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частина восьма статті 44 КАС України).
За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Водночас відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 абзацу другого розділу VII "Перехідні положення" КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким відповідно до рішення ВРП від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 1 грудня 2018 року).
При цьому відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 абзацу першого розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Водночас Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 7 листопада 2018 року на підставі Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" (далі - Закон № 2155-VIII).
Тобто натепер порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом № 2155-VIII.
Положенням частини другої статті 17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Саме тоді абзацом першим частини першої статті 18 Закону № 2155-VIII було передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
На підставі наказу Державної судової адміністрації України від 26 квітня 2019 року № 429 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628" з 2 травня 2019 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд", під час якої Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції.
Державна судова адміністрація України наказом від 1 червня 2020 року № 247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію систем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" з 1 червня 2020 року у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (як пілотному суді) запровадила дослідну експлуатацію системи "Електронний суд", під час якої Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції, в частині функціонування даних підсистем.
З дня видання цього наказу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, наказ Державної судової адміністрації України від 26 квітня 2019 року № 429 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628".
Отже, надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через "Електронний кабінет".
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20).
Водночас у Великій Палаті Верховного Суду як у суді апеляційної інстанції не запроваджено функціонування та експлуатація системи "Електронний суд" та "Електронний кабінет", а це своєю чергою зобов`язує учасників провадження звертатися до суду другої інстанції з урахуванням положень підпункту 15.1 пункту 15 абзацу першого розділу VII "Перехідні положення" КАС, за якими до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Отож, апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду належить подавати у зазначеній формі.
Хоча позивач подав апеляційну скаргу в електронному вигляді й підписав її електронним підписом, однак він не подав її і додатки до неї з дотриманням порядку й форми, встановленої процесуальним законом для подання апеляційних скарг до Великої Палати Верховного Суду (у паперовій формі).
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Всупереч зазначеним вимогам копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, скаржником до апеляційної скарги не додано. Водночас скаржник також не додає докази надсилання відповідних копій учасникам справи.
Описані обставини унеможливлюють прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 про перегляд судового рішення до усунення зазначених недоліків (недоробків).
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Ураховуючи наведене та відповідно до вимог частини другої статті 298 та статті 169 КАСУкраїни,апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169КАСУкраїни).
Керуючись статтею 296, частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду