П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2021 року
м. Київ
справа №745/93/20
провадження № 51-2716км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого Антонюк Н.О.,
суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Олеярника М. І.,
прокурора Нескородяного А. М.,
захисника Бабича А. І.(в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузасудженого ОСОБА_1 на вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 травня 2021 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 липня 2020 року за ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання покарань за вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 липня 2020 року остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19 травня 2021 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Згідно із судовими рішеннями ОСОБА_1 у період часу з 01 по 10 червня 2019 року проник на територію домогосподарства по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2, та шляхом механічного ушкодження вхідних дверей веранди проник у приміщення будинку, де з другої житлової кімнати таємно викрав телевізор марки "Samsung" моделі CS-21N 11 MJQ з пультом дистанційного керування, вартістю 633,33 грн, і супутниковий ресивер "ОRTON" з пультом дистанційного керування, вартістю 233,33 грн, які належали ОСОБА_3 .
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 з фасадної стіни будинку, демонтував та таємно викрав супутникову антену Inverto IDLB-ALC120-KULGO-LPS, вартістю 1000 грн, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1866,66 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На його думку, вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду є необґрунтованими і незаконними, оскільки його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, не доведена та ґрунтується лише на припущеннях. Стверджує, що судовий розгляд проведено неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а покази свідків є суперечливими. Зазначає, що його клопотання від 29 грудня 2020 року про виклик до суду свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишилося поза увагою суду першої інстанції, у цьому кримінальному провадженні має місце порушення кримінального процесуального закону під час проведення впізнання викраденого, а захисник - адвокат Бабич А. І., призначений центром безоплатної вторинної правової допомоги, не надавав засудженому належної правової допомоги. Вказує на те, що рішення суду не відповідає вимогам статей 94, 370 КПК.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні:
- захисник Бабич А. І. підтримав доводи касаційної скарги засудженого, просив її задовольнити.
- прокурор заперечив вимоги касаційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.
Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі просив провести судовий розгляд без його участі.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Під час касаційного розгляду кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судами нижчих інстанцій.
Зі змісту касаційної скарги слідує, що ОСОБА_1 вважає, що його вина в інкримінованому діянні не доведена поза розумним сумнівом.
Колегія суддів касаційного суду не погоджується з таким твердженням, оскільки при перевірці судових рішень не встановлено обставин, які б ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено.
Судами встановлено, що викрадене у буд. АДРЕСА_1 майно, а саме: телевізор, супутникова антена, приймач та пульт керування, належні потерпілій ОСОБА_3, виявлено під час обшуку господарства ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 (а. с. 223-229, Т. 1). Тобто кількісні та якісні характеристики викрадених речей співпадають і саме у домогосподарстві засудженого були виявлені викрадені у потерпілої ОСОБА_3 речі.
Також у ході оцінки сукупності доказів у цьому проваджені судами серед іншого було враховано:
- показання свідка ОСОБА_6, який був понятим під час вилучення телевізора та інших речей в ході обшуку, який підтвердив, що з домоволодіння засудженого було вилучено телевізор "Samsung" сірого кольору, тюнер чорного кольору, а за будинком в кущах - супутникову антену. Сам засуджений в ході проведення цієї слідчої дії пояснював, що купив ці речі через Нову пошту;
- показання свідка ОСОБА_7, який повідомив, що у липні 2019 року був вдома у ОСОБА_1 і бачив у нього той же телевізор, який бачив у господарстві ОСОБА_3 ;
- показання свідка ОСОБА_8, який повідомив, що влітку з ОСОБА_1 вживав спиртні напої і останній розповів йому, що вкрав телевізор сірого кольору;
- висновок судової товарознавчої експертизи №693 від 19 вересня 2019 року та довідку Сосницької районної спілки споживчих товариств, в яких визначено вартість викрадених речей.
Засуджений послідовно стверджує, що майно він не викрадав та заперечує незаконність його походження. Зокрема, наголошує, що придбав його через Нову пошту, а свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 могли б підтвердити, що майно було в нього давно. Засуджений не погоджується із тим, що суд першої інстанції не допитав цих свідків і не перевірив його тверджень.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що версія засудженого про те, що телевізор він придбав і отримав у відділенні №1 Нової пошти була належним чином перевірена. Зокрема судами було встановлено, що згідно з довідкою керівника Сосницького відділення №1 Нової пошти протягом 2018 року та до 24 вересня 2019 року ОСОБА_1 посилок у вигляді телевізора, супутникової антени та ТВ тюнера не отримував.
Також Суд не вбачає порушень КПК під час проведення впізнання викраденого майна, а саме телевізора марки "Samsung". Засуджений стверджує, що це майно спершу було передано на зберігання ОСОБА_2, а лише згодом було проведено його впізнання.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження телевізор марки "Samsung", який був вилучений під час обшуку 23 серпня 2019 року у домогосподарстві по АДРЕСА_1, тобто за місцем проживання ОСОБА_1, постановою старшого слідчого Сосницького відділення поліції Менського відділу поліції ГУ Національної поліції в Чернігівській області Жабко І. П. від 23 серпня 2019 року було визнано речовим доказом та передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3 .
Під час проведення впізнання 15 жовтня 2019 року свідок ОСОБА_2 у присутності понятих впізнала телевізор марки "Samsung", який був викрадений з будинку АДРЕСА_1 (а. с. 252-256, Т. 1).
Судом першої інстанції було допитано свідків ОСОБА_9, який був понятим під час проведення цієї слідчої дії. Останній вказав, що ОСОБА_2 впізнала телевізор за ручками та виїмкою для електрошнура на тильній стороні.
Таким чином, місцевий суд оцінив усі докази в їх сукупності, встановив, що вони є взаємоузгодженими, належними та допустимими, доповнюють один одного і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
За результатами касаційного перегляду видно, що висновки судів про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, апеляційний суд відповідно до вимог КПК дав належну оцінку викладеним в апеляційних скаргах сторони захисту доводам, та обґрунтовано відмовив у їх задоволенні. Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, є законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, та правильністю кваліфікації його дій за цією статтею кримінального закону.
Щодо аргументів засудженого про порушення права на захист, оскільки захисник Бабич А. І., призначений центром безоплатної вторинної правової допомоги, не забезпечив ефективний захист, а був присутній тільки формально, то вони спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до аудіозаписів судових засідань захисник Бабич А. І. активно відстоював позицію сторони захисту, наполягав на тому, що стороною обвинувачення не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину. Така позиція захисника повністю співпадала з позицією й засудженого, яку від відстоював протягом судового розгляду.
Захисник був присутній на всіх судових засіданнях в суді першої інстанції, звертався з апеляційною скаргою та приймав участь під час її розгляду апеляційним судом.
З технічних засобів фіксації судових засідань суду першої та апеляційної інстанцій вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від свого захисника та не скаржився на його дії, не подавав письмових заяв про неналежне виконання ним своїм обов`язків чи клопотань про його заміну або ж відмову від нього.
Той факт, що судом ухвалено обвинувальний вирок щодо обвинуваченого не є достатнім аргументом для констатації факту неналежного виконання обов`язків захисником.
З огляду на викладене колегія суддів не вбачає порушення права на захист у цьому кримінальному провадженні.
Інші доводи касаційної скарги та матеріали кримінального провадження не містять вказівок про порушення судом першої або апеляційної інстанцій під час розгляду провадження норм кримінального процесуального закону, які ставили б під сумнів обґрунтованість прийнятих рішень.
Таким чином, за результатами касаційної перевірки колегією суддів не було встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, як про це вказує засуджений у касаційній скарзі, а тому касаційну скаргу має бути залишено без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Керуючись статтями 433, 436, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд