Постанова
Іменем України
23вересня 2021 року
м. Київ
справа № 635/5906/17
провадження № 61-10217св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - голова Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_6, який діє
в інтересах члена громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_5,
відповідачі: Русько-Тишківська сільська рада Харківського району Харківської області, Циркунівська сільська рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - голова Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області Сікаленко Микола Васильович,
представник Сікаленка Миколи Васильовича - Босенко Олена Василівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області у складі судді Березовської І. В. від 23 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкова О. Ю., від 27 квітня 2021 року.
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2017 року голова Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_6, який діє в інтересах члена громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - голова Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області Сікаленко М. В., про визнання дій з поширення недостовірної інформації неправомірними.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у ОСОБА_6 були відсутні повноваження на представництво інтересів ОСОБА_5 на момент звернення до суду з позовом 12 жовтня 2017 року. Районний суд зазначив, що надана позивачем довіреність від 13 березня 2018 року посвідчена нотаріусом після звернення до суду з цим позовом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_5 та голови Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_6, який діє в інтересах члена громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_5, залишено без задоволення. Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наявна у матеріалах справи копія довіреності від 12 вересня 2017 року, якою ОСОБА_5 як член Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" уповноважив ОСОБА_6 представляти його інтереси, не є документом, який посвідчує повноваження представника, оскільки вказана довіреність не відповідає вимогам закону. Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, Харківська обласна громадська організація "Наука, освіта та правозахист" не є особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року і передати справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що позовна заява була прийнята судом першої інстанції до розгляду та відкрито провадження у справі. Заявник вказує, що до заяви про доповнення позову і збільшення позовних вимог ОСОБА_6 було надано довіреність від 30 березня
2018 року, згідно якої ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_6 представляти його інтереси в суді. На думку заявника, суд першої інстанції, розглядаючи справу протягом трьох років, не ставив питання щодо процесуальної правоздатності ОСОБА_6 .
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
У відзивах на касаційну скаргу Циркунівська сільська рада Харківського району Харківської області та представник голови Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області Сікаленка М. В. -
Босенко О. В. просять суд залишити касаційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обгрунтованість.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У жовтні 2017 року ОСОБА_6 як голова Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист", який діє в інтересах члена громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом до Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання дій з поширення недостовірної інформації неправомірними.
Позовна заява була підписана головою громадської організації
ОСОБА_6, який діє в інтересах члена громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_5 .
До позовної заяви надана довіреність від 12 вересня 2017 року, за змістом якої ОСОБА_5 як член Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" уповноважив ОСОБА_6 представляти його інтереси (а.с. 4, т. 1).
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.
Представником позивача неодноразово подавались до суду заяви про забезпечення позову, в результаті розгляду яких були постановлені ухвали, які оскаржувались в апеляційному порядку.
За наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено згідно розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області
Мазур О. О. № 01-02/86 від 09 жовтня 2019 року, справа була передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І. В.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2019 року цивільну справу прийнято до провадження суддею Харківського районного суду Харківської області Березовською І. В. та призначено справу до судового розгляду.
Представник відповідача звернулась до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки при зверненні до суду ОСОБА_6 на підтвердження повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_5 надано довіреність, засвідчену заступником голови Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист", яка не відповідає вимогам законодавства та не надає йому права представляти в суді інтереси фізичної особи.
ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду, зазначивши, що його повноваження є належними, оскільки він не є представником, а захищає інтереси ОСОБА_5 . Зазначив також, що справа надійшла в провадження судді Березовської І. В. у 2019 році, розгляд справи розпочато з початку, а на цей час він представляв інтереси ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 13 березня 2018 року.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 Цивільного кодексу України).
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (частини перша, третя статті 244 Цивільного кодексу України).
За змістом частини першої, третьої статті 38 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду) сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
У відповідності до статті 42 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду) повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної особи, довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо його подала особа, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; якщо від імені заінтересованої особи його подала особа, яка не має повноважень на ведення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 257 ЦПК України). Такий процесуальний наслідок суд застосовує, якщо про вказані обставини стало відомо після відкриття провадження у справі.
У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі
№ 640/21611/19 звернуто увагу на те, що громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав.
Засновники (учасники) громадського об`єднання зі статусом юридичної особи наділяють таке об`єднання певними повноваженнями (компетенцією), що не виключає делегування йому функцій представництва для захисту їхніх прав та інтересів у правовідносинах із третіми особами, в тому числі щодо судового захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/6125/20).
У справі, яка переглядається, позов в інтересах ОСОБА_5 подано не громадською організацією, а її головою як фізичною особою.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_5, яку в його інтересах підписано та подано ОСОБА_6, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов подано особою, яка не має процесуальної правоздатності, оскільки наданий на підтвердження повноважень представника документ у вигляді довіреності на бланку Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист", згідно якої член громадської організації
ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_6 представляти його інтереси в суді, не відповідає вимогам ЦПК України та ЦК України. На момент звернення до суду належним чином оформленого документа на підтвердження повноважень голови Харківської обласної громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_6 на представництво інтересів члена громадської організації "Наука, освіта та правозахист" ОСОБА_5 не надано. Такі повноваження виникли у ОСОБА_6 лише з 13 травня
2018 року, отже суди попередніх інстанції дійшли правильного висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду