Постанова
Іменем України
23 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 758/8590/19
провадження № 61-10103св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представники позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - акціонерне товариство "TRASTA KOMERCBANKA",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у складі судді Мережко М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства "TRASTA KOMERCBANKA" (далі - АТ "TRASTA KOMERCBANKA"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р. О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява мотивована тим, що 12 лютого 2007 року між нею і АТ "TRASTA KOMERCBANKA" було укладено договір кредиту № К-10/2007, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 250 000,00 дол. США з кінцевим терміном повернення кредиту до 12 лютого 2012 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 27 лютого 2007 року між нею та АТ "TRASTA KOMERCBANKA" було укладено договір іпотеки № К10/2007-1, за умовами якого вона передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
У червні 2019 року вона дізналася, що 12 червня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. було вчинено виконавчий напис за № 3037, яким звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Оскільки виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема поза межами строку позовної давності за основним зобов`язанням, за відсутності доказів безспірності заборгованості, а також неотримання нею письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, ОСОБА_1 просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис про стягнення з неї грошових коштів, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. 12 червня 2019 року про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, як на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним 27 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та АТ "TRASTA KOMERCBANKA", у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "TRASTA KOMERCBANKA" у розмірі 119 923,00 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 12 червня 2019 року складає 3 153 848,98 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року у складі судді Жука М. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на час вчинення спірного виконавчого напису у позивача існувала безспірна заборгованість за кредитом саме у такому розмірі, який зазначений у виконавчому написі; для вчинення виконавчого напису банком було надано нотаріусу усі необхідні документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172; боржник повідомлялась про наявну безспірну заборгованість в установленому законом порідку, що свідчить про додержання нотаріусом вимог закону при вчиненні цього виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року визнано неподаною і повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на це судове рішення, однак скарга не відповідала вимогам статті 356 ЦПК України, тому ухвалою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху і надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Оскільки заявник в установлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, то ця скарга відповідно до статті 357 ЦПК України підлягає поверненню.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження є те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки заявник не отримував ухвалу Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року про залишення поданої ним апеляційної скарги він не отримував, тому суд апеляційної інстанції безпідставно повернув його апеляційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2021 року АТ "TRASTA KOMERCBANKA" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року, представники ОСОБА_1 : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали дві окремі апеляційні скарги на це рішення суду.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року залишено без руху і надано строк для усунення недоліків апеляційних скарг протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року визнано неподаною і повернуто заявнику.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року залишено без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України правом на касаційне оскарження наділені учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Склад учасників справи зазначено у статті 42 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що представники не відносяться до учасників справи. Таким чином, представники в силу частини першої статті 64 ЦПК України мають повноваження лише на подання апеляційної скарги від імені особи, яку вони представляють.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені у статті 356 ЦПК України.
Відповідно до частин другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою-третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду в установлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 було подано дві апеляційні скарги на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року, одна з яких подана представником - ОСОБА_2, а інша - ОСОБА_3 .
Ухвалами Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року залишено без руху і надано строк для усунення недоліків апеляційних скарг протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Так, для виконання вимог вказаних ухвал та усунення недоліків апеляційних скарг, на ім`я представників позивача, за адресою, зазначеною в апеляційних скаргах, а саме: АДРЕСА_2, була направлена рекомендована кореспонденція з копіями ухвал Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року. Вказані поштові відправлення, направлені представникам позивача, були отримані представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення (а. с. 68-69).
Перевіряючи доводи представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про те, що копію ухвали суду апеляційної інстанції про залишення без руху апеляційної скарги він не отримував, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
У частині першій статті 64 ЦПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
Згідно з частиною статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
З урахуванням вказаного, ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху була вручена заявнику в особі його представника ОСОБА_3 належним чином (стаття 130 ЦПК України). Отже, колегія суддів презюмує, що заявник (у даному випадку позивач) був належним чином повідомлений про залишення без руху його апеляційних скарг, поданих представниками.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що станом на час постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявником, від імені якого діяв представник, було виконано вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 15 квітня 2021 року.
Таким чином, враховуючи те, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, то відповідно до вимог частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України апеляційний суд обґрунтовано визнав неподаною та повернув апеляційну скаргу скаржнику.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 реалізувала своє право на апеляційний перегляд рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року та постановою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року це судове рішення було залишено без змін.
При цьому, згідно з частиною сьомою статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви (у даному випадку апеляційної скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З огляду на вказане, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушення норм процесуального права апеляційним судом, який з дотриманням вимог процесуального закону визнав неподаною і повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Доводи касаційної скарги повністю спростовуються вищенаведеними обставинами справи і положеннями законодавства.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 396, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду