ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/5108/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 (Дармін М. О. - головуючий, Антонік С. Г., Іванов О. Г.) у справі
за позовом Благодійної організації "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про визнання договору оренди укладеним та усунення перешкод у користуванні майном,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
1.1. У вересні 2020 року Благодійна організація "Дніпропетровський обласний благодійний фонд "Люди, події, час" (далі - БО Благодійний Фонд "Люди, події, час") звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні адміністративно-громадським комплексом, який розташовано за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1; визнання договору оренди цього комплексу, сторонами якого є позивач та відповідач, укладеним на умовах в редакції, запропонованій позивачем, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
1.2. Поряд із цим, у вересні 2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області від БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просив суд накласти арешт на адміністративно-громадський комплекс загальною площею 5 575,5 м2, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Рогальова,1 (нова адреса - м. Дніпро, узвіз Крутогірний) та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії з продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб майнових прав на це майно до набрання законної сили рішенням у цій справі. Також позивач просив суд заборонити організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним та фізичним особам, зокрема, але не виключно Державному підприємству "Сетам", тощо, вчиняти будь-які дії, спрямовані на організацію та/або проведення електронних торгів (аукціону) щодо продажу майнових прав на адміністративно-громадський комплекс до набрання законної сили рішенням у цій справі.
1.3. Зазначена заява обґрунтована тим, що позивач виявив в мережі Інтернет за посиланням https:setam.net.ua/auction/405267 на сайті ДП "Сетам" оголошення про проведення торгів (добровільний продаж) адміністративно-громадського комплексу, який розташовано за адресою: м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1 (номер лоту 403871). В цьому оголошенні містилася інформація про те, що продавець АТ КБ "Приватбанк", гарантує, що він є власником майна та має право його продавати; майно не є проданим, заставленим, не знаходиться під арештом, судових спорів за участю продавця або третіх осіб щодо майна немає, воно не передано в оренду третім особам. Але, за твердженням позивача, ці факти не відповідають дійсності, оскільки позивач є користувачем цього майна, має переважне право на його викуп та на врахування вартості здійснених ним поліпшень при викупі цього майна, а у разі продажу третім особам - право на відшкодування вартості здійснених позивачем поліпшень загальною вартістю 68 052 531,90 грн. БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" наголошувала, що у разі відчуження відповідачем адміністративно-громадського комплексу, позивач не зможе скористатися правом викупу приміщення з урахуванням вартості здійснених ним за власний кошт поліпшень, що за умовами договору оренди є власністю БО Благодійний Фонд "Люди, події, час.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2020 (суддя Васильєв О. Ю.) у справі № 904/5108/20З заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на адміністративно-громадський комплекс загальною площею 5 575,5 м2, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Рогальова, 1 ( нова адреса м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1). Заборонено АТ КБ "Приватбанк" вчиняти будь-які дії з продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб майнових прав на це майно до набрання законної сили рішенням у цій справі. Заборонено організаторам (операторам) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним та фізичним особам, зокрема, але не виключно Державному підприємству "Сетам", тощо, вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та/або проведення електронних торгів (аукціону) щодо продажу майнових прав на адміністративно-громадського комплексу загальною площею 5 575,5 м2, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Рогальова, 1 (нова адреса м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1) до набрання законної сили рішенням у цій справі. (Ця заборона не стосєються випадків, коли ці конкурси, аукціони, торги, тендери чи інші публічні конкурсні процедури проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
2.2. Ухвалу місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що додані до позовної заяви матеріали свідчать про те, що позивач користується приміщенням адміністративно-громадського комплексу на підставі договору оренди, укладеного з відповідачем. За відсутності заперечень орендодавця позивач продовжував користуватися приміщенням до липня 2018 року, після чого направив на адресу відповідача оферту про продовження строку дії цього договору, яка містить умови щодо права власності орендаря на здійснені ним за власний кошт поліпшення орендованого майна. В матеріалах справи наявні платіжні документи, що підтверджують належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, а отже, за висновком суду, наявне переважне право на викуп майна. Водночас заходи забезпечення позову не стосуються випадків, коли ці конкурси, аукціони, торги, тендери чи інші публічні конкурсні процедури проводяться від імені держави (державного органу).
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2020 у справі № 904/5108/20, справу направлено до місцевого господарського суду для продовження розгляду.
2.4. Скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив із того, що згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result щодо юридичної особи АТ КБ "Приватбанк", єдиним акціонером, якому належить 100% акцій банку є, Держава. Розмір внеску до статутного фонду - 206 058 743 960,00 грн. Суд визнав безпідставними доводи БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" про те, що AT КБ "ПриватБанк" не підпадає під дію заборони, визначеної в частині 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ці доводи, за висновком суду, спростовуються даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result. Колегія суддів констатувала, що обрані заявником способи забезпечення позову - накладення арешту на адміністративно-громадський комплекс, заборона відповідачу - АТ КБ "Приватбанк" вчиняти будь-які дії з продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб майнових прав на це майно можуть мати наслідком втручання у проведення аукціону, торгів, що проводиться від імені територіальної громади (органу місцевого самоврядування), що прямо заборонено частиною 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 904/5108/20, до Верховного Суду звернулася БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2020 у справі № 904/5108/20 - залишити без змін.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права. Скаржник у касаційній скарзі, зокрема, зазначає, що чинне законодавство України не містить визначення органу державної влади, більше того, у законодавчих актах вживаються різні терміни для позначення державних органів. Відповідно до положень Статуту АТ КБ "Приватбанк" у редакції 2019 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 594, Банк є економічно самостійним і повністю незалежним від органів державної влади і органів місцевого самоврядування в рішеннях та діях, пов`язаних з його оперативною діяльністю. Наведене, на думку скаржника, свідчить про те, що АТ КБ "Приватбанк" в жодному разі не може бути визначений як суб`єкт, що підпадає під дію обмежень, визначених в частині 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, скаржник вважає, що при ухваленні оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд не врахував висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19 про те, що "продаж майна, що належить на праві приватної власності боржнику, на аукціоні в процедурі виконавчого провадження не є публічною конкурсною процедурою, на яку поширюються вимоги ч. 12 ст. 137 ГПК України".
4. Розгляд касаційної скарги, встановлені судами обставини та позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" та вирішено здійснити перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 904/5108/20 у порядку письмового провадження. При цьому одночасно зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 904/5108/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/1096/20.
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2021 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 904/5108/20 та одночасно зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 904/5108/20 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/1570/20.
4.3. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2021 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 у справі № 904/5108/20 та вирішено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження.
4.4. Переглянувши оскаржувану постанову апеляційного господарського суду у цій справі, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена, з огляду на таке.
4.5. Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу господарського суду першої інстанції, якою було задоволено заяву БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" про забезпечення позову, дійшов висновку, що в цьому випадку відсутні правові підстави для забезпечення позову в цій справі. Верховний Суд погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду, проте з інших мотивів, які викладені в цій постанові.
4.6. Верховний Суд зазначає, що статтею 136 Господарського процесуального кодексу України установлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
4.7. Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
4.8. При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
4.9. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
4.10. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
4.11. Зміст частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
4.12. Верховний Суд звертає увагу, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду. Подібні за змістом правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 та постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.
4.13. За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
4.14. Водночас адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
4.15. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
4.16. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
4.17. При цьому умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача чи третіх осіб, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
4.18. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
4.19. Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібні за змістом правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.
4.20. Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу господарського суду першої інстанції, виходив із того, що згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result щодо юридичної особи АТ КБ "Приватбанк", єдиним акціонером, якому належить 100% акцій банку, є Держава. Розмір внеску до статутного фонду - 206 058 743 960,00 грн. Тому суд визнав безпідставними доводи БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" про те, що AT КБ "ПриватБанк" не підпадає під дію заборони, визначеної в частині 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ці доводи, за висновком суду, спростовуються даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result. Колегія суддів констатувала, що обрані заявником способи забезпечення позову - накладення арешту на адміністративно-громадський комплекс, заборона відповідачу - АТ КБ "Приватбанк" вчиняти будь-які дії з продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб майнових прав на це майно можуть мати наслідком втручання у проведення аукціону, торгів, що проводиться від імені територіальної громади (органу місцевого самоврядування), що прямо заборонено частиною 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
4.21. Поряд із цим, згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
4.22. Верховний Суд здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду установив, що у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21 викладено висновок про те, що АТ КБ "Приватбанк" не є державним органом чи органом місцевого самоврядування, а продаж спірного майна на відкритих торгах не є публічною конкурсною процедурою, на яку поширюються вимоги частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України. Верховний Суд зазначив, що відповідно до пунктів 11, 13, 21, 23, 24 статуту АТ КБ "ПриватБанк" Банк є юридичною особою приватного права, утвореною відповідно до законодавства, набуває майнових і особистих немайнових прав, в тому числі вчиняє правочини (договори, контракти) від свого імені, а не від імені держави. АТ КБ "ПриватБанк" є економічно самостійним і повністю незалежним від органів державної влади і органів місцевого самоврядування в рішеннях та діях, пов`язаних з його оперативною діяльністю.
4.23. Отже висновки апеляційного господарського суду щодо поширення вимог частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України на продаж майна АТ КБ "ПриватБанк" є такими, що суперечать висновкам, які викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.
4.24. Крім того, Верховний Суд зазначає, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 14.08.2018 у справі № 916/10/18, від 13.10.2020 у справі № 917/273/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 09.06.2021 у справі № 10/5026/290/2011(925/1502/20).
4.25. З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що, задовольняючи заяву БО Благодійний Фонд "Люди, події, час" про забезпечення позову в цій справі в частині накладення арешту на адміністративно-громадський комплекс загальною площею 5 575,5 м2, який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Рогальова, 1 ( нова адреса м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 1), суд першої інстанції з порушенням вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, не встановив зв`язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у цій справі, не зазначив, чи здатний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову у цій справі та не встановив імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття такого заходу, а тому ухвалив необґрунтоване рішення (яке правомірно скасовано апеляційним господарським судом судом) та безпідставно задовольнив вимогу позивача про застосування заходу забезпечення позову у цьому спорі шляхом накладення арешту на спірний адміністративно-громадський комплекс, не врахувавши, що застосований захід забезпечення позову у цій справі не є співмірним із заявленими позовними вимогами.
4.26. Щодо заборони АТ КБ "Приватбанк" вчиняти будь-які дії з продажу, відчуження (відступлення) в будь-який спосіб майнових прав на це майно до набрання законної сили рішенням у цій справі, Верховний Суд зазначає, що частиною 1 статті 770 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. При цьому згідно з частиною 8 статті 20, частиною 1 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 N 157-IX (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали місцевого господарського суду від 25.09.2020, якою забезпечено позов у цій справі) у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов`язки за договором оренди, якщо інше не передбачено договором. Передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. У разі переходу права власності на об`єкт оренди до нового власника такий договір оренди зберігає чинність для нового власника, якщо інше не передбачено договором оренди.
4.27. Верховний Суд звертає увагу, що у постанові від 18.03.2021 у справі № 369/205/20 Верховним Судом зазначено, що суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору. Наявність самого по собі позову про визнання недійсним договору оренди приміщення в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони користуватись або розпоряджатись ним законному власнику, з огляду на те, що право власності на це приміщення позивачем не оспорюється, а предметом спору є лише виключно договірно-правові відносини стосовно дійсності договору оренди. Тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із предметом спору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 752/6255/18.
4.28. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 910/19113/19 не можуть бути взяті до уваги Верховним Судом, оскільки у справі № 910/19113/19 продаж майна, що належав на праві приватної власності, здійснювався в процедурі виконавчого провадження.
4.29. З урахуванням наведеного, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що в цьому випадку відсутні правові підстави для забезпечення позову у справі № 904/5108/20, проте з інших мотивів, які викладені в цій постанові, а тому оскаржувану постанову слід залишити - без змін.