ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/4941/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
за участю представників:
Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" - Іскрук О.В.,
прокурора Офісу Генерального Прокурора - Сімаченко А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" за вх. № 7279/2021
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021
у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л. (головуюча), Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.
та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2021
у складі судді Мельниченко І.Ф.
у справі за позовом Криворізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття"
про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 2 534 223,10 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вирішив залишити без задоволення касаційну скаргу Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" за вх. № 7279/2021, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2021 у справі № 904/4941/20 - без змін. При цьому
ВСТАНОВИВ:
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено питання обґрунтованості притягнення відповідача до відповідальності за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
2. Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" (далі - ДП "Кривбасшахтозакриття") засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та є державним комерційним підприємством.
3. Згідно зі Статутом ДП "Кривбасшахтозакриття", затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.12.2017 № 1896, підприємство утворено з метою організації та виконання робіт з ліквідації, реструктуризації об`єктів гірничорудних підприємств Криворізького басейну, а також здійснення післяліквідаційного моніторингу, усунення негативних екологічних наслідків їх діяльності та пов`язаного з цим капітального будівництва.
4. Підприємство здійснює господарську діяльність, пов`язану з наданням допоміжних послуг підприємствам гірничорудної промисловості шляхом відведення та акумуляції шахтних вод (забезпечення захисту гірничодобувних підприємств Криворізького басейну), проведення робіт з реструктуризації об`єктів шахт, що ліквідуються з метою перепрофілювання їх в такі, що будуть забезпечувати гідрогеологічний захист, іншу виробничу діяльність або повну ліквідацію.
5. ДП "Кривбасшахтозакриття" є власником ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова, який знаходиться в Широківському районі Дніпропетровської області та призначений для тимчасової акумуляції надлишку шахтних вод у вегетаційний період, із наступним його повним спорожненням в осінньо-зимовий період (міжвегетаційний період) згідно з регламентом скиду, та експлуатує його з 01.09.2004.
6. Із метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1410-р дозволено до 1 березня 2020 року скидання із ставка-накопичувача, розташованого на території Широківського району Дніпропетровської області, надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2019-2020 років.
Контроль за виконанням вимог зазначеного регламенту покладено на Державну екологічну інспекцію та Державне агентство рибного господарства.
7. Відповідно до інформації ДП "Кривбасшахтозакриття" від 02.03.2020 № 114 у період скиду, тобто з 17.01.2020 по 29.02.2020, зі ставка-накопичувача балки Свистунова в річку Інгулець скинуто 4 208 000 м3 надлишків зворотних вод.
8. Згідно з розділом 11 індивідуального регламенту на період скиду, для контролю за хімічним складом води та відбору проб на річці Інгулець встановлюється вісім тимчасових контрольних створів, в тому числі, п`ять розрахункових контрольних створів та 3 контрольних створи на постійно та періодично діючих водовипусках в р. Інгулець, розташованих нижче греблі Карачунівського водосховища до замикаючого контрольного створу р. Інгулець, міст смт.Широке.
9. На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 22.01.2020 № 49-П комісією, у складі посадових осіб інспекції, в період з 24.01.2020 по 28.02.2020 проведено державний нагляд (контроль) (позаплановий захід) за додержанням ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу зі ставка-накопичувача балки Свистунова у р. Інгулець.
10. У процесі проведення державного нагляду екологічною інспекцією встановлені порушення ДП "Кривбасшахтозакриття" пункту 9 статті 44, статей 48, 49 Водного кодексу України, пункту 70 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про перелік документів довільного характеру у сфері господарської діяльності", пунктів 15, 17 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1995 № 465, які полягають у провадженні підприємством діяльності, пов`язаної з акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу балки Свистунова та їх скиданням у р. Інгулець без документів дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водовикористання.
11. Ці висновки зроблені екологічною інспекцією за наслідками відборів проб вод, оформлених протоколами, копії яких представлені в матеріалах справи (т. 1, а.с. 51-60) та вимірювань показників складу та властивостей проб вод, оформлених протоколами, копії яких також наявні в матеріалах справи (т. 1, а.с. 61-70).
12. Вимірюванням показників складу властивостей зворотних вод зафіксовано перевищення розрахункових показників якості води в контрольних створах вище та нижче скиду з ставка-накопичувача балки Свистунова по сульфатах в сухому залишку, нітратах, завислих речовинах, ХСК та хлоридах відповідно до індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у міжвегетаційний період 2019-2020 років.
13. За результатами державного нагляду екологічною інспекцією складено акт від 28.02.2020 № 128/10/20.
14. Згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі ДП "Кривбасшахтозакриття" в результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, загальна сума збитків внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у період з 17.01.2020 по 29.02.2020 без дозволу на спеціальне водокористування становить 2 534 223,10 грн.
Подання позову до суду.
15. Криворізька місцева прокуратура № 1 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, у сумі 2 534 223,10 грн, з яких позивач просить стягнути 760 266,93 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% стягнень; 506 844,62 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської області внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень; 1 267 111,55 грн - до спеціального фонду місцевого бюджету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області.
16. Позов мотивовано здійсненням ДП "Кривбасшахтозакриття" скиду надлишків зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.
17. При цьому позов подано прокурором, оскільки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області не вживаються належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви.
Розгляд справи судами.
18. 10.02.2021 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021, задоволено позов.
Стягнуто з ДП "Кривбасшахтозакриття" (пр. Поштовий, 40, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 32975178) збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у сумі 2 534 223,10 грн, з яких:
- до спеціального фонду Державного бюджету України 760 266,93 грн (сімсот шістдесят тисяч двісті шістдесят шість гривень 93 коп.), внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень;
- до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 506 844,62 грн (п`ятсот шість тисяч вісімсот сорок чотири гривні 62 коп.), внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень;
- до спеціального фонду місцевого бюджету Новолатівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області 1 267 111,55 грн (один мільйон двісті шістдесят сім тисяч сто одинадцять гривень 55 коп.), внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50 % грошових стягнень.
19. Рішення судів мотивовано здійсненням ДП "Кривбасшахтозакриття" у період з 17.01.2020 по 20.02.2020 спеціального водокористування без дозвільних документів, що є порушенням вимог передбаченого чинним законодавством порядку такого водокористування і, у зв`язку з цим, підставою для стягнення збитків. Так, скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування.
Зазначено, що при зверненні до суду з позовом прокурором дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області була обізнана про порушення ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог природоохоронного законодавства, разом з тим, протягом тривалого часу не вживала заходів зі звернення до суду з позовом про стягнення з підприємства збитків, заподіяних державі та не мала на меті вжити в подальшому такі заходи, що є свідченням бездіяльності та неналежного виконання нею своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
20. 23.06.2021 Державним підприємством "Кривбасшахтозакриття" (згідно відмітки на конверті "Укрпошта") подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 904/4941/20, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Криворізької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у сумі 2 534 223,10 грн відмовити.
21. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2021 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 904/4941/20, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладено у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 922/1816/20, від 25.02.2020 у справі № 908/581/19, від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, від 18.04.2018 у справі № 904/4933/17, від 10.04.2018 у справі № 923/771/16 - стосовно підстав застосування деліктної відповідальності; від 11.02.2021 у справі № 922/1816/20, від 20.01.2021 у справі № 927/468/2, від 25.08.2020 у справі № 910/12285/18 - відносно представництва прокурором інтересів держави та стосовно питання розумності строку звернення/не звернення з позовом (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
22. Також, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1410-р щодо проведення скиду надлишків зворотних вод з обов`язковим отриманням (наявності) дозволу на спеціальне водокористування та відносно повноважень органу державного нагляду (контролю) під час проведення позапланового заходу за дорученням Прем`єр-міністра України з`ясувати питання, які не зазначені у направленні та проведенні позапланового заходу, зокрема перевірки наявності дозволу на спеціальне водокористування.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
23. До Верховного Суду від Криворізької південної окружної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу ДП "Кривбасшахтозакриття", в якому зазначено про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права та про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень у цій справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
24. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
26. В оскарженій постанові суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ДП "Кривбасшахтозакриття" у період з 17.01.2020 по 20.02.2020 здійснювало спеціальне водокористування без дозвільних документів, що є порушенням вимог передбаченого чинним законодавством порядку такого водокористування і, у зв`язку з цим, підставою для стягнення збитків. При цьому зазначено, що скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, якого не було у відповідача.
27. Судова колегія погоджується з цими висновками судів з огляду на таке.
28. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 14 Водного кодексу України, до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить прийняття у разі виникнення аварійних ситуацій рішень про скиди стічних вод з накопичувачів у водні об`єкти, якщо вони призводять до перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у цих об`єктах.
29. Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1410-р (далі - Розпорядження), з метою запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну дозволено до 1 березня 2020 року скидання із ставка-накопичувача, розташованого на території Широківського району Дніпропетровської області, надлишків зворотних вод у р. Інгулець згідно з індивідуальним регламентом періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2019-2020 років.
30. Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
31. Частиною першою статті 47 Водного кодексу України унормовано, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
32. Водночас, згідно з частинами першою, другою статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
33. Частиною першою статті 49 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
34. При цьому водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (частина дев`ята статті 44 Водного кодексу України).
35. Відповідно до пункту 15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465, скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, а пунктом 17 Правил передбачено, що граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.
36. Зазначені правила є обов`язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об`єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод, що передбачено пунктом 1 цих Правил.
37. Відтак, ДП "Кривбасшахтозакриття" є суб`єктом спеціального водокористування, яке в свою чергу, відповідно до Водного кодексу України, здійснюється виключно за дозволом на спеціальне водокористування.
38. Факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування за законом є самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 910/8682/16).
39. Аналіз викладених вище положень законодавства з урахуванням встановлених судами обставин справи щодо здійснення ДП "Кривбасшахтозакриття" у період з 17.01.2020 по 29.02.2020 скидання зворотних вод у р. Інгулець без дозволу на спеціальне водокористування свідчить, що суди попередніх дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків в сумі 2 534 223,10 грн за порушення відповідачем законодавства України про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
40. Судова колегія погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що здійснення скидання надлишків стічних вод згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1410-р "Про запобігання виникненню аварійної ситуації на ставку-накопичувачу, розташованому на території Широківського району Дніпропетровської області" не звільняє відповідача від обов`язку отримання дозволу на спеціальне водокористування.
41. Доводи скаржника про невстановлення наявності у діях ДП "Кривбасшахтозакриття" усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення відхиляються судовою колегією з огляду на таке.
42. За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
43. Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
44. Слід погодитись із висновками попередніх судових інстанцій про те, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
45. Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
46. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
47. Судова колегія відзначає, що зібрані у справі докази свідчать про порушення відповідачем природоохоронного законодавства у період з 17.01.2020 по 20.02.2020, що зафіксовано в акті перевірки, що в свою чергу надає можливість притягнення відповідача до відповідальності у відповідності до статті 1166 ЦК України.
48. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 920/739/19.
49. Судовою колегією також відхиляються доводи скаржника про відсутність у прокурора повноважень на звернення з позовом у цій справі.
50. Так, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
51. Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
52. Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.
53. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
54. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
55. Згідно з положеннями статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, у тому числі, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
56. Діяльність Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України" та Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 "Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції", який був чинним на час проведення екологічною інспекцією державного нагляду за додержанням ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог індивідуального регламенту.
57. Таким чином, у цій справі органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області.
58. Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що про порушення ДП "Кривбасшахтозакриття" природоохоронного законодавства екологічній інспекції стало відомо у лютому 2020 року. Однак нею не вжито жодних заходів з метою звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої підприємством навколишньому природному середовищу.
59. Зокрема, судами встановлено, що на підтвердження нездійснення позивачем належних заходів щодо захисту інтересів держави прокурором до позову додано лист екологічної інспекції від 31.08.2020 № 306417-1J-3, в якому на запит прокурора повідомлено про те, що заходи по стягненню з ДП "Кривбасшахтозакриття" збитків здійснюватися не будуть у зв`язку з відсутністю у інспекції фінансування на сплату судового збору.
60. Тобто, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області була обізнана про порушення ДП "Кривбасшахтозакриття" вимог природоохоронного законодавства, проте протягом тривалого часу не вживала заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення з підприємства збитків, заподіяних державі, та не мала на меті вжити в подальшому такі заходи, що є свідченням бездіяльності та неналежного виконання нею своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.
61. Відтак, при зверненні до суду з позовом прокурором дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
62. Доводи касаційної скарги про дії представників екологічної інспекції щодо здійснення перевірки дозвільних документів під час позапланового контролю є протизаконними відхиляються судовою колегією у зв`язку з таким.
63. У розпорядчих документах органу державного нагляду на позапланову перевірку вказано, що підставою для здійснення контролю є розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1410-р, предмет контролю - здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог індивідуального регламенту періодичного скидання надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу в міжвегетаційний період 2019-2020 років.
64. Як зазначено вище, скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування, в якому встановлюється граничний обсяг скидання забруднюючих речовин.
65. Крім того, згідно з частинами першою-другою статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, у тому числі, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
66. Положеннями Водного кодексу України передбачено, що контроль за виконанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства (стаття 18 Кодексу).
67. Відтак, судова колегія погоджується з висновками судів, що проведення заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині наявності у суб`єкта господарювання відповідних дозвільних документів здійснено екологічною інспекцією в межах своїх повноважень.