ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 400/2282/19
адміністративне провадження № К/9901/9133/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КОЛОС" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року (судді: Осіпов Ю.В. (головуючий), Косцова І.П., Скрипченко В.О.) у справі №400/2282/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КОЛОС" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ КОЛОС" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.02.2019:
- №00011571407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) в загальному розмірі 901 374,00 грн (з яких 600 916,00 грн за податковими зобов`язаннями та 300 458,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями);
- №00011581407, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за вересень 2018 року на 41012 грн;
- №00011591407, яким застосовано штраф в сумі 177 346,00 грн за відсутність реєстрації податкових накладних.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, оскаржувані податкові повідомлення - рішення є неправомірними, оскільки вони ґрунтуються на помилкових висновках акта перевірки, а також враховуючи те, що контролюючим органом порушено приписи підпункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України та не направлено на адресу позивача рішення за результатами розгляду адміністративної скарги на податкові повідомлення - рішення від 18.02.2019 №00011571407, №00011591407, вважається, що така скарга повністю задоволеною на користь платника податків.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року позов ТОВ "ЗОЛОТИЙ КОЛОС" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.02.2019 №00011571407, №00011591407. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині задоволених вимог вмотивовано посиланням на позицію Верхового Суду висловлену у постанові від 10.10.2019 у справі № 826/4049/14, що у разі ненадіслання суб`єктом владних повноважень вмотивованого рішення за скаргою платника податків, остання вважається задоволеною на користь платника. В свою чергу, визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку.
В частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.02.2019 №00011581407 суд дійшов висновку, що позивач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами (не надано первинних документів) використання придбаного у контрагента ТОВ "ТК "ПРОК-М" масла вершкового в операціях, що є господарською діяльністю Товариства.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасовано та в цій частині в задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено, в решті рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 28.12.2018 № 2991/14-29-14-07/32507637, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "ТК "ПРОК-М" за березень-вересень 2018 року, ТОВ "ГАЙДАР ПЛЮС" за липень-вересень 2018 року, та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог саме приписів статей 185, 187, 188, 189, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 597 916,00 грн та завищено суму від`ємного значення з податку на 40 012,00 грн, а також не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 351 692,00 грн.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Товариство скористалось правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень, наданим платнику податку статтею 56 Податкового кодексу України, та 04.03.2019 подало до Державної фіскальної служби України скаргу, в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.02.2019 №00011571407, №00011591407.
Вказана скарга була отримана ДФС України 06.03.2019.
Рішенням ДФС від 22.03.2019 № 13684/6/99-99-11-04-02-25 продовжено строк розгляду скарги по 04.05.2019.
Встановлено, що рішення за вказаною скаргою Товариство не отримало, проте 25.06.2019 від контролюючого органу надійшли податкова вимога від 19.06.2019 №195847-50 на суму 1 081 349,05 грн та рішення від 19.06.2019 № 45/14-29-50-07-29 про опис майна у податкову заставу.
Встановлено, що контролюючим органом до суду було надано копію рішення від 26.04.2019 № 20170/6/99-99-11-04-02-25, яким ДФС відмовила Товариству у задоволенні скарги. Вказане рішення, згідно долученого конверту, було повернуто контролюючому органу 28.05.2019 у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
Також згідно з конвертом, рішення за скаргою було направлено за адресою: вул.Кіровоградська, буд. 23В, м. Київ, 54046.
При цьому, місцезнаходженням Товариства, згідно із статутом (т. 1, а.с. 33-40), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 2, а.с. 69-70), є адреса: 54056, Миколаївська обл., місто Миколаїв, Центральний район, вулиця Кіровоградська, будинок 23.
Позивач долучив до матеріалів справи інформацію про відстеження відправлення з поштовим ідентифікатором, який зазначений на конверті (т. 2, а.с. 71). Відповідно до цієї інформації, рішення за скаргою до м. Миколаєва не надсилалось.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції позивач зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує неврахування судом відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах №826/4049/14, №826/500/15, №820/1929/17. Зокрема, відповідач вказує, що всупереч висновкам Верховного Суду судом апеляційної інстанції не враховано, що його скарга на податкові повідомлення-рішення від 18.02.2019 №00011571407, №00011591407 подана в адміністративному порядку, вважається задоволеною, а вказані податкові повідомлення - рішення скасованим.
9. У відзиві на касаційну скаргу контролюючий орган з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Вказує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульований статтею 56 Податкового кодексу України.
Так, згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
За змістом пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (пункт 56.3 статті 56 Податкового кодексу України).
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (пункт 56.8 статті 56 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наст