ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 820/4055/17
адміністративне провадження № К/9901/14521/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (головуючий суддя - Бадюков Ю.В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Лях О.П., судді - Бегунц А.О., Яковенко М.М.)
у справі №820/4055/17
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"
до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС
про визнання незаконними та протиправними дій і скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - позивач, платник, КП "Харківводоканал", Підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, Харківське управління ОФПП), в якому просило:
- визнати незаконними та протиправними дії Харківського управління ОФПП щодо прийняття податкового повідомлення - рішення від 06.07.2017 № 0077501200;
- скасувати податкове повідомлення - рішення Харківського управління ОФПП від 06.07.2017 № 0077501200.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення, яке слугувало підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення, є протиправним та скасоване у судовому порядку, а тому прийняте на його підставі податкове повідомлення - рішення Харківського управління ОФПП від 06.07.2017 № 0077501200 є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково:
- скасовано податкове повідомлення - рішення Харківського управління ОФПП від 06.07.2017 № 0077501200 про застосування до КП "Харківводоканал" штрафу в розмірі 50% за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновки про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення Харківського управління ОФПП від 06.07.2017 № 0077501200.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що всупереч вимог пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України позивач протягом 10 календарних не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригувань, визначені у додатку до податкового повідомлення - рішення від 27.03.2017 №0023501200, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржуються, а тому не є предметом касаційного розгляду справи.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
27 вересня 2019 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП "Харківводоканал" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.08.2015 по 31.07.2016, зазначених у додатку до податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017 № 0023501200, за результатами якої складено акт від 19.06.2017 № 43/28-10-50-12-08/03361715.
За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення Підприємством вимог:
- пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, а саме позивачем не зареєстровано податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних з податку на додану вартість, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, на загальну суму ПДВ 39183478,88 грн, визначені в додатку до податкового повідомлення-рішення від 27.03.2017 № 0023501200.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення:
- від 06.07.2017 № 0077501200, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50% від суми незареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 19591739,44 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної посадовими особами відповідача позапланової виїзної перевірки Підприємства з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.08.2015 по 31.07.2016 було складено акт від 09.03.2017 № 8/28-10-50-12-07/03361715, в якому, зокрема, встановлено порушення платником вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 39183478,88 грн та прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.03.2017 № 0023501200.
На думку контролюючого органу, позивач зобов`язаний був протягом 10 календарних днів зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригування, визначені у додатку до податкового повідомлення - рішення від 27.03.2017 № 0023501200.
З огляду на вищевикладене, а також те, що станом на дату складання Акта перевірки визначені у додатку до податкового повідомлення - рішення від 27.03.2017 № 0023501200 податкові накладні та розрахунки коригування зареєстровані не були, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Підприємством вимог пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України та прийняв оскаржуване у цій справі податкове повідомлення- рішення від 06.07.2017 № 0077501200, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 50% від суми незареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення з огляду на таке.
Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 у справі №820/2392/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017, адміністративний позов КП "Харківводоканал" задоволено частково, зокрема, скасовано податкове повідомлення - рішення Харківського управління ОВПП від 27.03.2017 № 00235501200.
Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2018 повернуто касаційну каргу Харківського управління ОВПП на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017.
Також ухвалою Верховного Суду від 16.06.2018 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017.
Отже, податкове повідомлення - рішення від 27.03.2017 № 00235501200, що слугувало підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення, скасовано у судовому порядку, відповідне судове рішення набрало законної сили, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідача від 06.07.2017 № 0077501200 та наявність правових підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,