ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/5689/15
адміністративне провадження № К/9901/3164/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (далі - уповноважена особа Фонду) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року у складі судді Літвінової А.В. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Шурка О.І. головуючий), суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), третя особа: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
1.1 - визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду Гончарова С.І. про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" від 10 липня 2014 року №46297, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та ОСОБА_1, оформлене наказом від 18 листопада 2014 року №6 (згідно переліку);
1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Гончарова С.І. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду;
1.3 - зобов`язати Фонд включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 29 вересня 2018 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення (наказ від 18 листопада 2014 року №6) уповноваженої особи Фонду Гончарова С.І. в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" від 10 липня 2014 року №46297, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та ОСОБА_1 .
Зобов`язав уповноважену особу Фонду Гончарова С.І. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду.
У іншій частині позову відмовив.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не довів правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 грудня 2018 року, рішення суду першої інстанції скасував у частині визнання протиправним та скасування рішення (наказ від 18 листопада 2014 року №6) уповноваженої особи Фонду Гончарова С.І. в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" від 10 липня 2014 року №46297, укладеного між ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та ОСОБА_1 та прийняв у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав протиправними дії уповноваженої особи Фонду щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у частині не включення до нього ОСОБА_1 .
У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2018 року - залишив без змін.
3.1 Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 4 липня 2018 року у справі №826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI) не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
При цьому суд зазначив, що право позивача може бути захищене шляхом визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у частині не включення до нього ОСОБА_1 .
4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
4.1 Між ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" від 10 липня 2014 року №46297, відповідно до якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190 000,00 грн у тимчасове строкове користування на строк до 10 жовтня 2014 року (дата повернення вкладу) та зобов`язується сплачувати проценти за його користування у розмірі, встановленому пункті 1.2 цього договору. Згідно пункту 1.3 договору датою внесення грошових коштів вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок в банку № НОМЕР_1 .
4.2 11 липня 2014 року позивачем на особистий вкладний рахунок зараховано грошові кошти у розмірі 190 000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 11 липня 2014 року №TR.60600.1049.288.
4.3 Разом із тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року №491 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 14 серпня 2014 року №69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ". Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.
4.4 Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року №717 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
4.5 Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 листопада 2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" строком на 1 рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року.
4.6 На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21 листопада 2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ". Для отримання коштів вкладники ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Альфа-Банк". Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
4.7 Як зазначено позивачем, після прибуття з паспортом та ідентифікаційним кодом до відділення ПАТ "Альфа-Банк" для отримання відшкодування за вкладом, йому стало відомо про відсутність його у Загальному реєстрі вкладників. Відповідно, ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи Фонду Гончарова С.Г. з проханням роз`яснити причини відмови у відшкодуванні грошових коштів за договором депозиту.
4.8 23 грудня 2014 року листом вих. №001/3826 уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що правочини, у тому числі договір банківського вкладу від 10 липня 2014 року №46297 та операції з внесення й перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону №4452-VI та статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
4.9 Незгода позивача із вказаним рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Фонд звернувся із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
8. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.
9. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
10. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
11. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
12. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
13. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 14 серпня 2014 року №491 "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних" на депозитний рахунок ОСОБА_1 відкритий відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) "Вигідний Альянс" №46297 від 10 липня 2014 року, зарахована сума у розмірі 190000,00 грн.
15. Кошти на депозитний рахунок позивача були зараховані 11 липня 2014 року, тобто до прийняття Національним банком України рішення №491 "Про віднесення ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних" та запровадження тимчасової адміністрації (до 14 серпня 2014 року). Ці кошти відповідно до квитанції від 11 липня 2014 року №TR.60600.1049.288 залучено позивачем через касу банку.
16. Відповідно до положень статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
17. Частина третя статті 38 Закону №4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
18. Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
19. З аналізу вищенаведеного слідує, що уповноважена особа Фонду дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
20. Застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третьої статті 38 Закону №4452-VI.
22. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №826/1476/15.
23. Відповідно до наказу від 18 листопада 2014 року №6 уповноваженою особою Фонду Гончаровим С.І., з урахуванням висновків Комісії щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів), було визнано нікчемними правочини згідно переліку, в тому числі і правочин від 10 липня 2014 року №46297 укладений між ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та ОСОБА_1 .
24. У направленому на адресу позивача повідомленні від 23 грудня 2014 року №001/3826, "Про визнання правочинів нікчемними" зазначено, що договір банківського вкладу від 10 липня 2014 року №46297, укладений між ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та позивачем є нікчемним відповідно до вимог статті 38 Закону №4452-VI та статті 228 ЦК України.
25. Разом із тим, ні вищевказаний наказ, ні повідомлення про нікчемність правочину всупереч приписам чинного законодавства не містить посилань на конкретні підстави, визначені статтею 38 Закону №4452-VI, з якими Фонд пов`язує нікчемність правочину (договору) банківського вкладу позивача.
26. Таким чином, з огляду на особливу правову природу діяльності Уповноваженої особи Фонду, обов`язковим є зазначення останнім конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, перелік яких є вичерпним. При цьому положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.
27. Зокрема, частинами першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
28. Разом із тим, така підстава нікчемності правочину, як порушення публічного порядку, не визначена частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI, відтак, застосування статті 228 ЦК України до спірних правовідносин є необґрунтованим.
29. Як наслідок, варто зауважити, що положення статті 228 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійсненні власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону №4452-VI.
30. Колегія суддів також враховує, що Інструкція про порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, була затверджена рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб лише 26 травня 2016 року та набула чинності після її реєстрації у Міністерстві юстиції України 15 червня 2016 року, тобто після укладення спірного правочину (10 липня 2014 року) та виникнення спірних правовідносин (18 листопада 2014 року). Відтак, на момент прийняття рішення про визнання нікчемним правочину позивача не розроблено порядку здійснення уповноваженою особою Фонду повноважень щодо виявлення правочинів з ознаками нікчемності (порядку, строків проведення перевірки правочинів, форми та вимог до рішення за наслідками перевірки, порядок повідомлення вкладника тощо), а також застосування наслідків нікчемності. За таких обставин позивач перебував у стані правової невизначеності, за якої уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончаров С.І. діяв, у певній мірі, довільно, без чітко визначеного порядку та на власний розсуд.
31. Доказів того, що при укладенні типового договору банківського вкладу позивач отримував певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку відповідачами надано не було.
32. На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи відповідачів про те, що договір банківського вкладу (депозиту) від 10 липня 2014 року №46297, укладений між ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" та ОСОБА_1 має ознаки нікчемності, як такий, що надавав позивачу певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку.
32. Таким чином, позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
33. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду.
34. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.
35. Згідно із частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
36. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
37. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина друга статті 215 ЦК України та частина третя статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
38. Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 11 квітня, 16 травня, 4 липня 2018 року (справи №№910/24198/16, 910/12294/16, 819/353/16, відповідно).
39. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
40. Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи, а тому відсутні підстави для оскарження такого наказу у судовому порядку.
41. Вказана правова позиція була викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.
42. У постанові від 4 липня 2018 року (справа №819/353/16) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлена правова природа згаданого наказу унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу Уповноваженої особи у частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку (у тому числі в господарських судах). За таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.
43. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що уповноваженою особою Фонду Гончаровим С.І., не доведено наявності правових підстав вважати спірний договір банківського вкладу, укладений між позивачем та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного договору, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI, для невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
44. Суд касаційної інстанції враховує приписи пунктів 4, 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 та ті обставини, що станом на дату розгляду справи у суді відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вже сформовано та подано на затвердження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати додаткову інформацію стосовно позивача як вкладника, який мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду.
45. За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення в частині визнання нікчемним договору підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, а в решті - залишенню без змін.
46. Відповідно до пункту 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
47. Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -