ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа №440/2744/20
адміністративне провадження № К/9901/12872/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Рєзнікової С.С., Мельнікової Л.В., Бегунца А.О. від 12 березня 2021 року
у справі №440/2744/20
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі також - відповідач 1) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - відповідач 2, ФГВФО), у якому просив зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" внести додаткову інформацію про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО у розмірі 71 676,61 грн та надати до ФГВФО зміни і доповнення до переліку для внесення даних до Загального реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат вкладникам Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський".
2. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року позов задоволено.
3. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня отримання такої ухвали шляхом надання до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції тощо).
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 440/2744/20 - повернуто особі, яка її подала, оскільки така не усунула недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк.
5. 12 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі №440/2744/20, у якій просить таку скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що така не відповідає вимогам частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржником необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 1 261,20 грн.
8. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржник не виконав вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк (до 09 березня 2021 року), а тому наявні підстави для повернення апеляційної скарги скаржнику в порядку, передбаченому частиною 5 статті 298 КАС України.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. В обґрунтування касаційної скарги відповідач 1 зазначив, що судом апеляційної інстанції протиправно повернуто апеляційну скаргу, оскільки вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року виконано в межах наданого строку, судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено 04 березня 2021 року. Подання до суду апеляційної інстанції квитанції про сплату судового збору поза межами встановленого судом строку на усунення недоліків обумовлено дистанційною формою роботи працівників, але це не свідчить про невиконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у строк, встановлений судом.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судом апеляційної інстанції та дійшов таких висновків.
11. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
12. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
13. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
14. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
16. Статтею 296 КАС України регламентовано вимоги до форми та змісту апеляційної скарги. Пунктом 1 частини 5 вказаної статті передбачено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
17. Відповідно до статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
18. Так, за приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
19. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
20. Згідно з частиною 5 статті 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
21. Постановляючи оскаржувану ухвалу, Другий апеляційний адміністративний суд виходив із того, що ухвалою суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: скаржником не додано документ про сплату судового збору у розмірі 1 261,20 грн, та надано останньому строк на усунення недоліків апеляційної скарги не пізніше ніж десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції тощо).
22. Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року отримана апелянтом 26 лютого 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
23. Отже, останнім днем для усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, у даному випадку, повинен бути десятий день з дня отримання копії ухвали (до 09 березня 2021 року).
24. З дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги (09 березня 2021 року), не отримавши від апелянта доказів виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху (оригіналу документа про здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі), 12 березня 2021 року апеляційним судом прийнято рішення про повернення апеляційної скарги апелянту.
25. При цьому 11 березня 2021 року скаржником засобами поштового зв`язку подано до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків апеляційної скарги із наданням документа про сплату судового збору у розмірі 1 261,20 грн від 04 березня 2021 року, яка надійшла до суду апеляційної інстанції та зареєстрована 15 березня 2021 року, тобто після постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги.
27. Колегія суддів звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 16 лютого 2021 року на виконання вимог 169 КАС України встановлено строк і спосіб усунення недоліків апеляційної скарги, а саме протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання (безпосередньо) до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції тощо).
28. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, оскільки строк для подання оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору закінчився 09 березня 2021 року, а докази щодо усунення недоліків направлено до суду лише 11 березня 2021 року (отримано та зареєстровано судом 15 березня 2021 року), тобто поза межами встановленого судом апеляційної інстанції строку, що свідчить про невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 16 лютого 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху.
29. Доводи касаційної скарги про те, що вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 16 лютого 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху виконано належним чином не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, оскільки скаржником не підтверджено належним чином запровадження у ФГВФО дистанційної роботи працівників з 18 березня 2020 року та неможливості надання доказів сплати судового збору у строк встановлений судом (не підтверджено документально). Саме посилання на запровадження дистанційної форми роботи працівників ФГВФО без надання відповідних доказів, не може свідчити про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції.
30. Крім того, колегія суддів зазначає, що перебування працівників відповідача на дистанційній формі роботи, не свідчить про об`єктивну неможливість усунути недоліки апеляційної скарги в строк, передбачений КАС України.
31. Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 лютого 2021 року у справі №640/10199/19.
32. Посилання скаржника на частину 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" також не спростовують висновків Другого апеляційного адміністративного суду, оскільки суд апеляційної інстанції перед відкриттям апеляційного провадження перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та у зв`язку із відсутністю такого зарахування постановив ухвалу від 16 лютого 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху із встановленням строку та способу усунення недоліків такої, які не усунуто у межах встановленого судом строку.
33.З огляду на викладене, а також беручи до уваги той факт, що зміст оскаржуваної ухвали свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови в задоволені касаційної скарги.
34. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до приписів статті 169 КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду з цією апеляційною скаргою в порядку визначеному цим процесуальним законом.
35. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
36. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
37. Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
38. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,