ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/11990/15
адміністративне провадження № К/9901/3908/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" (далі - уповноважена особа Фонду) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2018 року у складі судді Шевченко Н.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у складі колегії суддів: Кузьменка В.В. (головуючий), суддів: Василенка Я.М., Шурка О.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Кашути Дмитра Євгеновича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просила:
1.1 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Волощука І.Г. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, позов задовольнив.
2.1 Зобов`язав уповноважену особу Фонду Кашуту Д.Є. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено:
3.1 11 вересня 2014 року Правлінням НБУ було прийнято постанову №567/БТ "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до категорії проблемних".
3.2 12 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Експобанк" укладено договір банківського рахунку №1766/18908/2014 від 12 вересня 2014 року (далі - Договір).
3.3 Згідно пункту 1.1 Договору банківського рахунку №1766/18908/2014 від 12 вересня 2014 року, Банк відкрив позивачу поточний рахунок у валюті НОМЕР_1 .
3.4 Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 12 вересня 2014 року на рахунок позивача були перераховані кошти в сумі 200000 грн з іншого рахунку № НОМЕР_3, відкритого в АТ "КБ "Експобанк" на ім`я ОСОБА_2 з призначенням платежу: "перерахування на приватний рахунок згідно договору позики від 8 вересня 2014 року".
3.5 24 вересня 2014 року Правлінням НБУ прийнято постанову №597 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до категорії неплатоспроможних".
3.6 25 вересня 2014 року на підставі зазначеної постанови Правління НБУ виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №97 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "КБ "Експобанк", яким запроваджено тимчасову адміністрацію Банку та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію Бондаря Ю.М.
3.7 Рішеннями виконавчої дирекції Фонду від 4 грудня 2014 року №139 та від 25 грудня 2014 року №163 повноваження уповноваженої особи Фонду передано Волощуку І.Г. та продовжено строк дії тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Експобанк" і повноважень вказаної уповноваженої особи.
3.8 22 січня 2015 року Правлінням НБУ прийнято постанову №41 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Експобанк".
3.9 На підставі зазначеної постанови Правління НБУ виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 26 січня 2015 року №15 "Про початок процедури ліквідації АТ "КБ "Експобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "КБ "Експобанк" Волощука І.Г. строком на 1 рік з 26 січня 2015 року по 25 січня 2016 року включно.
3.10 11 лютого 2015 року позивач звернулась із заявою вх. №1421, у якій просила уповноважену особу Фонду Волощука І.Г. вирішити питання про виплату їй коштів за Договором.
3.11 Листом від 20 лютого 2015 року №1401/1064 уповноваженою особою Фонду Волощуком І.Г. позивача повідомлено про те, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду її включено до переліку фізичних осіб-вкладників ПАТ "КБ "Експобанк", яким тимчасово заблоковано рахунки та призупинено виплату коштів та повідомлення №1101/3991 про нікчемність договору банківського рахунку від 12 вересня 2014 року №1766/18908/2014 на підставі пунктів 2, 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI).
3.12 16 липня 2015 року уповноваженою особою Фонду Волощуком І.Г. позивачу направлено повідомлення №1101/3983 про нікчемність договору в порядку статті 38 Закону №4452-VI, яким повідомлено, що правочини, укладені 12 вересня 2014 року та якими з поточного рахунку ОСОБА_2 (рахунок № НОМЕР_3 ) перераховано кошти на поточні рахунки фізичних осіб, зокрема і позивача, визнано нікчемними.
3.13 Позивач, уважаючи, що її протиправно не було включено до переліку вкладників, звернулася до суду з даним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є передчасними, зробленими без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
4.2 Зазначає, що договір з позивачем було укладено з метою штучного збільшення витрат Фонду. Кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок так званого "дроблення" вкладу іншого клієнта банку; тому правочин перерахування грошових коштів на рахунок позивача є нікчемним. Вважає, що позивач отримав перевагу перед іншими кредиторами банку, що є порушенням пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI
5. Відзив на касаційну скаргу позивач не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
7. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.
8. Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
9. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
10. Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
11. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
12. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
13. Згідно з частинами першої, другої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
14. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
15. Відповідно до частини першої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
16. Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року №14 (у редакції, чинній на час винесення рішення судом першої інстанції; далі - Положення), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач уклав з ПАТ "КБ "Експобанк" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках позивача розміщено грошові кошти згідно з зазначеним договором, а тому в розумінні Закону позивач є вкладником.
18. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ "КБ "Експобанк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (25 вересня 2014 року).
19. Колегія суддів звертає увагу, що положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "КБ "Експобанк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
20. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "КБ "Експобанк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Експобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону №4452-VI, а тому така бездіяльність є протиправною.
21. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.
22. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанції, що позивач є особою, що набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду.
23. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
24. У відповідності до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -