ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21 вересня 2021 року
справа № 640/22041/20
адміністративне провадження № К/9901/30717/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
за участю секретаря судового засідання Статілко Ю. С.
представників
позивача - Титаренка Т. А., адвоката на підставі Ордера від 20 вересня 2021 року,
відповідача - Бугаєнко С. С. в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у складі колегії суддів Грибана І.О., Кузьмишиної О.М., Лічевецького І.О у справі №640/22041/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Кепітал"
до Головного управління ДПС у місті Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль - Кепітал" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 вересня 2020 № 00000040702, яким позивачу зменшено від`ємне значення податку на додану вартість в сумі 790784,00 гривень та від 7 вересня 2020 року № 00000030702, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано штрафних санкцій в сумі 2768444,00 гривень.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 квітня 2021 в задоволені позову відмовлено.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 червня 2021 скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове - про задоволення позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у місті Києві оскаржило його в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року відкрито провадження в цій адміністративній справі.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 квітня 2021 року.
В обґрунтування своїх вимог Головне управління ДПС у місті Києві посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України. Крім того, скаржник акцентував увагу на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині не дослідження зібраних у справі доказів.
При цьому зазначає, що мала місце реалізація товару, джерело походження якого не встановлене, що у свою чергу є свідченням набуття активів у власність без наявності належних первинних документів, які опосередковують таке отримання, та вимагають визнання доходів під час збільшення активів.
6 вересня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов письмовий відзив позивача на касаційну скаргу, в якому він вказує на те, що судом апеляційної інстанції були досліджені усі документи, які позивач надав на підтвердження господарських операції, а також надано їх правову оцінку про відповідність вимогам діючого законодавства. Крім того, зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль-Кепітал" правомірно сформувало податковий кредит із податку на додану вартість по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандерес", що підтверджується належними первинними документами.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 14 липня 2020 року по 3 серпня 2020 року відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 13 липня 2020 № 4612 та направлень від 14 липня 2020 №623/26-15-05-02-01, №622/26-15-05-02-01, Головним управлінням ДПС у місті Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Кепітал" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень за травень 2020 року, результати якої оформлено актом №269/26-15-05-02-01/40112778 від 10 серпня 2020 року (далі - акт перевірки).
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України у зв`язку з заниженням суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету та завищенням від`ємного значення різниці податкового зобов`язання та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач наголошував на відсутності достовірного документального підтвердження походження товару (активу), дефективність залізничних накладних, невідповідність об`ємів вугільної фракції по ланцюгу постачання, не підтвердження ланцюга походження товару, реалізованого Товариством з обмеженою відповідальністю "САНДЕРС" в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Кепітал", в силу неможливості здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності позивача від безпосереднього контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДЕРС" внаслідок відсутності операцій в дійсності.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у місті Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення від 7 вересня 2020 року №00000040702, згідно з яким, сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду складає 790784,00 гривень, та №00000030702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2768444,00 гривень.
Відповідно до п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Також, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Пунктом 44.6 ст. 46 ПК України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до пункту 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські та інші звітності до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером
.
Пунктом 85.2 статті 85 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п.198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку