ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2021 року
м. Київ
справа №560/3944/18
адміністративне провадження № К/9901/15354/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 (колегія у складі суддів Моніча Б.С., Охрімчук І.Г., Капустинського М.М.)
у справі № 823/455/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення та неврахування додаткових видів грошового забезпечення (доплати за науковий ступінь, вчене звання, кваліфікацію, за роботу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливо важливі завдання, премії);
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018, виходячи із розміру 80% грошового забезпечення та врахувати додаткові види грошового забезпечення.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 позов задоволено.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування додаткових видів грошового забезпечення та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2018 пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог - відмовлено. В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 залишено без змін.
4. 27.05.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення суду апеляційної інстанції, у якій останній просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 2013 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як одержувач пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
7. Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в розмірі 70 % грошового забезпечення, відомості про яке містяться в довідці Адміністрації Державної прикордонної служби № 11/7289 від 31.03.2018.
8. При перерахунку було зменшено основний розмір пенсії позивача з 80% на 70% відповідних сум грошового забезпечення.
9. 30.10.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії виходячи із розміру 80 % грошового забезпечення та з урахуванням складових грошового забезпечення із яких призначалася пенсія на момент його звільнення.
10. Листом від 14.11.18 №2493/Л-8 відповідач відмовив позивачу в перерахунку і виплаті пенсії, з огляду на те, що при проведенні перерахунку його пенсії, розмір її обчислено у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (в редакції чинній на момент здійснення перерахунку), виходячи з 70 % сум грошового забезпечення та з урахуванням відповідних складових грошового забезпечення.
11. Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що зменшення з 80% до 70% основного розміру його пенсії та ненарахування додаткових видів грошового забезпечення (доплати за науковий ступінь, вчене звання, кваліфікацію, за роботу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливо важливі завдання, премії) є порушенням його прав.
13. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону України № 3591-IV, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії передбачав не більше 90 % від розміру грошового забезпечення. Також при перерахунку пенсії необхідно врахувати додаткові види грошового забезпечення.
15. Скасовуючи в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування додаткових видів грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2018 пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Пенсійний орган є суб`єктом, на якого покладено обов`язок призначення та перерахунку пенсій на підставі наданих йому підприємствами, установами та організаціями довідок про розмір грошового забезпечення пенсіонерів, які і містять види грошового забезпечення та відповідну їх суму, які враховуються під час призначення/перерахунку пенсії. Тобто, відповідач не виконує та не має права виконувати функцію щодо визначення складових грошового забезпечення та їх сум, а керується лише зазначеними у відповідній довідці показниками. Відтак, у разі незгоди пенсіонера із складовими грошового забезпечення, Пенсійний орган не є належним відповідачем, оскільки у такому випадку позовні вимоги мають бути адресовані суб`єкту оформлення та видачі довідки про розмір грошового забезпечення.
Відтак, у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу з врахуванням додаткових складників (видів) грошового забезпечення, оскільки органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, через що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
17. Скаржник зазначає, що нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VІІ не зазнала. Позивач вважає, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, на думку позивача, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість складові пенсії, які обчислювалися при її призначенні, є незмінними.
18. Посилання на підзаконні нормативно-правові акти в обґрунтування виключення із перерахованої пенсії додаткових його складових є недопустимим, так, як це суперечить Закону.
19. Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги рішення по зразковій справі - ухвалу Верховного Суду від 04.02.2019 № Пз/9901/58/18, згідно якої визнано протиправними дії щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення, а також обґрунтовано неправомірність виключення із перерахованої пенсії додаткових видів грошового забезпечення.
20. Також судом не враховано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 та Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі № 826/3858/18, якими визнано протиправним та нечинним пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
21. 16.08.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
22. 19.08.2019 позивачем надано відповідь на відзив, у якій останній зазначає про те, що додаткові складові пенсійного забезпечення, які були чинні на час призначення пенсії та не враховані при перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103, мають бути збережені.