УХВАЛА
14 вересня 2021 року
м. Київ
Справа №750/3192/14
Провадження №12-49гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаТкача І. В.,
суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Крет Г. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Штелик С.П.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №750/3192/14
за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 (головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Демидова А.М., Владимиренко С.В.)
та рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 (суддя Федоренко Ю.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів"
про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення завданої шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 скасовано рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 24.03.2016 та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07.02.2017, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів" (далі - АО "ЧОКА") про визнання незаконними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрито з тих підстав, що справу має розглядати господарський суд.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позивач є носієм корпоративних прав, а відносини між ним і відповідачем щодо членства в адвокатському об`єднанні, діяльності останнього та його припинення є корпоративними. Адвокатське об`єднання є юридичною особою, а спір стосується, зокрема членства у ньому та повʼязаних з членством прав позивача, який оскаржив управлінські рішення загальних зборів і президії цього об`єднання. Отже, ці вимоги пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав й оцінкою діяльності органів управління адвокатського об`єднання. Вирішення спору за такими вимогами належить до юрисдикції господарського суду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду. Вимоги позивача зобов`язати відповідача повернути робоче місце та відшкодувати матеріальну та моральну шкоду є похідними від вирішення корпоративного спору, а тому такі вимоги теж треба розглядати за правилами господарського судочинства.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу №750/3192/14 передано до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду.
У червні 2020 року ОСОБА_1 подав до Господарського суду Чернігівської області позовну заяву до АО "ЧОКА" про:
- визнання незаконним та скасування рішення президії АО "ЧОКА" від 06.02.2014, яким його відраховано зі складу АО "ЧОКА" з позбавленням робочого місця в Деснянській юридичній консультації м. Чернігова на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 ;
- визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів від 27.02.2014 від імені відокремленого підрозділу з 51-ї особи під назвою однойменною до фактичного АО "ЧОКА" у якому за реєстром і списком ЄДР та Ради адвокатів Чернігівської області 400 членів та 103 засновника, яким припинено діяльність АО "ЧОКА" та передано всі активи і майно безкоштовно до Громадської організації "Чернігівське об`єднання адвокатів";
- зобов`язання АО "ЧОКА" відновити його на попередньому робочому місці в Деснянській юридичній консультації м. Чернігова по вул. Горького (Музейна), 1, на першому поверсі без стягнення членських внесків і будь-яких інших коштів по день фактичного виконання судового рішення у цій частині;
- стягнення з АО "ЧОКА" на його користь: 700 000 грн на відшкодування моральної шкоди, 20 700 грн на відшкодування вартості привласненого особистого майна, 7 606,70 грн на відшкодування вартості витрат на придбання ліків та 15 000 грн на відшкодування вартості витрат на оформлення матеріалів до суду по справі.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 позов задоволено частково: визнано незаконним та скасовано рішення президії АО "ЧОКА" від 06.02.2014 №1/1 в частині відрахування зі складу АО "ЧОКА" адвоката Пономаренка А.С.; зобов`язано АО "ЧОКА" забезпечити адвокату Пономаренку А.С. можливість здійснення адвокатської діяльності в приміщенні АО "ЧОКА", вул. Музейна,1, м. Чернігів, без сплати ОСОБА_1 членських внесків і будь-яких інших коштів за період з 06.02.2014 по день фактичного виконання рішення у даній справі; з АО "ЧОКА" на користь ОСОБА_1 стягнуто 1 200 грн відшкодування моральної шкоди та 2 454 грн судового збору; у решті позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано, зокрема, тим, що позивач станом на 01.01.2014 (дата складення списку боржників, який є додатком до рішення від 06.02.2014) не мав заборгованості щодо сплати членських внесків протягом 3-х місяців підряд; відтак у відповідача не було правових підстав відповідно до закону та статуту для ухвалення рішення про відрахування позивача зі складу АО "ЧОКА". При цьому суд відхилив посилання позивача на неповноважність складу президії АО "ЧОКА" під час прийняття рішення від 06.02.2014 виходячи з того, що положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зокрема частина 5 статті 31, не містять заборони щодо участі адвоката в діяльності адвокатського об`єднання та його керівних органах у випадку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Скасування рішення відповідача від 06.02.2014 №1/1 має наслідком поновлення позивача в усіх правах члена АО "ЧОКА", які він мав станом на 06.02.2014, в тому числі право використовувати в процесі адвокатської діяльності приміщення та майно юридичної консультації, до складу якої він входить (п. 12.1 статуту). Щодо забезпечення позивача приміщенням на першому поверсі Деснянської юридичної консультації, суд врахував, що юридичні консультації не набувають статусу відокремлених підрозділів юридичної особи АО "ЧОКА" (п. 3.1 статуту), у справі відсутні докази, що на дату ухвалення рішення про відрахування позивача зі складу АО "ЧОКА" позивач займав приміщення на першому поверсі АО "ЧОКА", вул. Музейна, 1, м. Чернігів.
Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди суд виходив з того, що позивачем не доведено, що неправомірними діями відповідача позивачеві спричинено втрату заробітку та частки у майні АО "ЧОКА" і що він зазнав довготривалих та нестерпних мук, довічно принижені честь, гідність, ділова репутація позивача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів адвокатського об`єднання, оформленого протоколом від 27.02.2014 про припинення діяльності вказаного об`єднання та безкоштовне передання його майна і всіх активів Громадській організації "Чернігівське об`єднання адвокатів", суд виходив з того, що станом на час розгляду цієї справи відповідач не перебуває у стадії припинення, матеріали справи не містять доказів про передачу майна відповідача Громадській організації "Чернігівське об`єднання адвокатів", що свідчить про те, що рішення від 27.02.2014 не виконувалось. До того ж, зазначене рішення було скасоване відповідачем 21.11.2014.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 20 700 грн вартості привласненого майна, суд виходив з того, що ці вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, не надано доказів на підтвердження наявності у позивача цього майна, його вартості, передачі на зберігання цього майна відповідачу, привласнення майна відповідачем, а тому не підлягають задоволенню, так само, як і вимога про стягнення витрат на лікування за недоведеністю причинно-наслідкового зв`язку між здійсненими ним витратами на лікування та відрахуванням його з числа членів АО "ЧОКА".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 у справі №750/3192/14 змінено в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди. У решті рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 у справі №750/3192/14 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції повністю погодився з мотивами та висновками суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення президії АО "ЧОКА" від 06.02.2014; про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів від 27.02.2014; про зобов`язання відновлення позивача на попередньому робочому місці; про відшкодування вартості привласненого особистого майна позивача, витрат на придбання ліків.
У зміненій частині Північний апеляційний господарський суд виходив з того, що факт незаконних дій щодо позивача, який є літньою людиною, пенсіонером та інвалідом другої групи, є підставою для відшкодування йому моральної шкоди. Враховуючи тривалість, характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач, його соціальний, майновий стан, і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди у сумі 1 200 грн є заниженим, тому розмір компенсації моральної шкоди підлягає збільшенню до 20 000, 00 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями повністю, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями частково, АО "ЧОКА" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.01.2021 в частині стягнення моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021 справу разом із вказаною касаційною скаргою передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 5 статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
Мотивуючи ухвалу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду посилається на існування виключної правової проблеми, якою є визначення меж втручання держави у внутрішні відносини адвокатського об`єднання.
Обґрунтовуючи наявність виключної правової проблеми, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду покликається на таке.
Норми статей 1, 2, 3, частин 1 та 3 статті 4, статті 5, частин 1, 3, 4 статті 15, абзацу другого частини 2 статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не зазнавали змін з часу прийняття закону.
Відповідно до норм Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що самостійно вирішує питання своєї організації і діяльності в порядку, встановленому цим Законом, є незалежним від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Внутрішні відносини з організації діяльності в адвокатських об`єднаннях є саморегулівними, тобто регулюються статутом, а також рішеннями членів об`єднання у тому числі, щодо визначення робочих місць членів об`єднання.
Питання таких гарантій діяльності адвокатури як самоврядність та незалежність також врегульовано міжнародними актами.
Відповідно до п. п. "а" п. 16 Основних положень про роль адвокатів, які прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 року, уряди мають забезпечити адвокатам: можливість здійснювати їх професійні обов`язки без залякування, перешкод, завдання турботи й недоречного втручання.
Пунктом 23 вказаних Основних положень унормовано, що адвокати, як і інші громадяни, мають право на вільне висловлювання, віросповідання, об`єднання в асоціації та організації. Зокрема, вони мають право брати участь у публічних дискусіях з питань права, здійснення правосуддя, забезпечення і захисту прав людини, а також право приєднуватися або створювати місцеві національні і міжнародні організації та відвідувати їх збори без побоювання обмеження професійної діяльності з причин їх законних дій або членства в організації, дозволеній законом. При здійсненні цих прав адвокати повинні керуватися законом і визнаними професійними стандартами та етичними правилами.
Згідно з п. п. 1, 3 Рекомендацій №R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-членам про свободу професійної діяльності адвокатів, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 727 засіданні заступників міністрів 25.10.2000, слід вживати усіх необхідних заходів для забезпечення поваги до професії адвоката, її захисту та сприяння її свободі, без дискримінації та без неналежного втручання влади чи широкого загалу, зокрема в світлі відповідних положень Європейської конвенції про права людини; у адвокатів має бути свобода переконань, вираження поглядів, пересування, об`єднання та зібрань; зокрема, вони мають бути наділені правом брати участь у публічних дискусіях з питань, які стосуються права і відправлення правосуддя, і пропонувати реформи законодавства.
Загальним кодексом правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятим делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року звернуто увагу на відведення особливої ролі адвоката у будь-якому правовому суспільстві.
Вказаним Кодексом також передбачено, що завдання, що виконуються адвокатом у процесі професійної діяльності, вимагають його абсолютної незалежності і відсутності будь-якого впливу на нього, пов`язаного, в першу чергу, з його особистою заінтересованістю або з тиском ззовні. Незалежне становище адвоката сприяє зміцненню в суспільстві довіри до процедур правосуддя і неупередженості суддів. Таким чином, адвокату необхідно уникати будь-яких утисків власної незалежності і не поступатися принципами обов`язку заради інтересів клієнта, суду або інших осіб.
Хартія основних принципів європейської адвокатської професії, ухвалена 25.11.2006 Асоціацією адвокатів та правових товариств Європи (CCBE), містить перелік з десяти принципів, спільних для всієї європейської адвокатської професії. Відповідно до принципу "j" - саморегулювання адвокатської професії цієї Хартії: однією з характерних рис нерозвинутих демократій є намагання держави, відкрито або приховано, контролювати професію адвоката і діяльність адвокатів. Більшість європейських юридичних професій поєднують у собі державне регулювання і саморегулювання. У багатьох випадках держава, визнаючи важливість основних принципів, використовує законодавство для їх підсилення, наприклад, шляхом закріплення у законі принципу конфіденційності або шляхом надання асоціаціям адвокатів повноважень ухвалювати правила професійної етики. CCBE переконана, що лише сильне професійне саморегулювання може гарантувати професійну незалежність адвокатів від держави, і без гарантій незалежності адвокати не зможуть виконувати свою професійну і юридичну роль.
Відтак,Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що втручання держави через судові органи у питання внутрішніх відносин у адвокатському об`єднанні, зокрема стосовно робочого місця адвоката в адвокатському об`єднанні, не відповідає встановленим положенням законодавства України та міжнародно-правових актів, основним принципам і засадам діяльності адвокатури.
Відповідно до частини 5 статті 302 ГПК Українисуд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини першої статті 301 ГПК Україниу суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ураховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно із приписами частини другої статті 120 та частини другої статті121 ГПК України.
Керуючись статтями 120, 121, 233-235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду