УХВАЛА
08 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/3322/20
Провадження № 12-43гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаТкача І. В.,
суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Крет Г. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 922/3322/20
за касаційною скаргоюзаступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 (головуючий суддя Гетьман Р. А., судді: Дучал Н. М., Склярук О. І.)
та ухвалуГосподарського суду Харківської області від 15.02.2021 (суддя Калініченко Н. В.)
за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, в інтересах держави
до 1. Державної служби геології та надр України, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні прокурора (позивача) - Антимонопольного комітету України,
про визнання незаконним та скасування протоколу проведення аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2020 року керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергопром" (далі - ТОВ "Нафтогазенергопром") про визнання недійсними:
- результатів проведеного 22.03.2016 Держгеонадрами аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Мурафинської площі та скасування протоколу проведення вказаного аукціону від 22.03.2016 № 6;
- договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 22.03.2016 № 6/1-16 з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки Мурафинської площі;
- спеціального дозволу на користування надрами, з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки газу сланцевих товщ Мурафинської площі від 12.04.2016 № 4760;
- угоди про умови користування надрами, з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (вуглеводні) Мурафинської площі від 31.05.2019 № 4760.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.08.2018 Антимонопольний комітет України прийняв рішення № 414-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнав вчинення порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нафта і газ" та ТОВ "Нафтогазенергопром" під час проведення Державною службою геології та надр України 22.03.2016 аукціону з продажу спеціального дозволу на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки газу сланцевих товщ Мурафинської площі, розташованої на території Богодухівського та Краснокутського районів Харківської області, законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/14337/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2019, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Нафтогазенергопром" про скасування рішення Антимонопольного комітету України від 23.08.2018 № 414-р.
Враховуючи зазначене та факти, викладені у рішенні Антимонопольного комітету України від 23.08.2018 за № 414-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", прокурор звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі № 922/3322/20, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2021, закрито провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГК України) та роз`яснено керівнику Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Судові рішення мотивовані таким. Держгеонадра є суб`єктом владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, в тому числі в порядку надання адміністративних послуг. Договір купівлі-продажу від 22.03.2016 № 6/1-16 спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки Мурафинської площі, відноситься до адміністративного договору як такий, що укладений у відносинах надання адміністративної послуги. Надання спеціального дозволу на користування надрами за результатами продажу на аукціоні є адміністративною послугою.
Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 справу разом із вказаною касаційною скаргою передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Мотивуючи ухвалу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що предметом касаційного розгляду є питання щодо визначення юрисдикції цього спору, по суті доводи касаційної скарги зведені до твердження про необхідність вирішення спору у цій справі судами господарської юрисдикції, тоді як відповідно до частини 6 статті 302 ГПК справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду посилається на існування діаметрально різних позиції судів щодо виду судочинства, в якому повинні розглядатись спори щодо визнання недійсним (протиправним) та/або скасування спеціального дозволу на користування надрами як документу, який засвідчує право надрокористувача на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також похідні вимоги, в тому числі вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу такого дозволу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду покликається на те, що на сьогодні справи, в яких прокурорами заявляються позовні вимоги про скасування або визнання недійсними (протиправним) спеціальних дозволів на користування надрами, та похідні вимоги, розглядаються як судами адміністративної, так і господарської юрисдикції.
В порядку адміністративного судочинства Великою Палатою Верховного Суду була розглянута справа № 826/13768/16 за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Мінприроди, Держгеонадра, вимоги позову у якій обґрунтовувались порушенням відповідачами установленого порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами при розгляді документів, поданих TOB "Парі", зокрема, спеціальний дозвіл на користування надрами видано 13.01.2011 без погодження Львівської обласної ради, яке було отримано лише 18.10.2011.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відзначає, що протягом 2019-2021 років справи, в яких прокурорами заявлялись позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спеціальних дозволів на користування надрами або визнання їх недійсними, переважно розглядались Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду. Зокрема, за результати розгляду були прийняті постанови Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 826/6673/17, 27.02.2020 у справі № 240/2400/17, від 24.03.2020 у справі № 806/1001/17, від 14.05.2020 у справі № 806/1002/17, від 30.11.2020 у справі № 806/1003/17, від 04.02.2021 у справі № 826/14653/17, від 20.05.2021 у справі № 806/999/17.
У справі № 46/204-а Вищий адміністративний суд України в порядку адміністративного судочинства розглядав позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтек Гео", Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, в якому він просив визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 01.11.2004 № 2586, виданий Державним комітетом природних ресурсів України; зобов`язати Міністерство вчинити дії з анулювання зазначеного дозволу; розірвати укладену угоду № 2586 про умови користування нафтогазоносними надрами Південно-Орільської площі від 01.11.2004, укладеної між Державним комітетом природних ресурсів України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтек Гео".
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду посилається на те, що Вищий господарський суду України в порядку господарського судочинства розглядав справу № 12/62 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Фермерського господарства "ДІЛ" про визнання недійсними: аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами вапняку і піску Варковицького родовища; договору купівлі-продажу № 101/11-09 від 22.12.2009; спеціального дозволу на користування надрами вапняку і піску Варковицького родовища та угоди № 5126 про умови користування надрами вапняку і піску Варковицького родовища від 28.01.2010.
Крім того, в провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на розгляді перебуває справа № 922/2645/20, яка є аналогічною цій справі, та підставою для оскарження рішень у якій стало вирішення судами попередніх інстанцій спору по суті.
Проаналізувавши зміст ухвалених у справі судових рішень, доводи касаційної скарги та визначені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини 6 статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
При цьому підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, прямо обмежені законодавцем в процесуальному законі, справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 302 ГПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. У разі наявності хоча б одного із перелічених у цій нормі випадків справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Такий підхід неодноразово застосований Великою Палатою Верховного Суду при вирішенні питання щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Оскаржуючи судові рішення з підстав порушення судами правил юрисдикції, заступник керівника Харківської обласної прокуратури не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах, як це визначено в пункті 2 частині 6 статті 302 ГПК України.
Крім того, посилання в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 не є підставою для передачі справи № 922/3322/20 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі пункту 2 частині 6 статті 302 ГПК України.
Також наводячи практику про те, що протягом 2019-2021 років справи, в яких прокурорами заявлялись позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спеціальних дозволів на користування надрами або визнання їх недійсними, переважно розглядались Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не врахував, що у наведених справах предметом позову не було визнання недійсними аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами; договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, що є предметом позову у справі, № 922/3322/20. Тобто зазначені судові рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не є такими, що ухвалені з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах.
Посилання Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на те, що такі справи розглядалися як Вищим господарським судом України, так і Вищим адміністративним судом України, є безпідставними, оскільки рішення Вищого господарського суду України і Вищого адміністративного суду України не є судовими рішеннями Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду, як це передбачено нормами ГПК України.
Таким чином, визначена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду правова підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачена частиною 6 статті 302 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.
Інших підстав з відповідним обґрунтуванням для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених приписами статті 302 ГПК України, в ухвалі не наведено.
Згідно з частиною шостою статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.
За викладених вище обставин Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для прийняття справи №922/3322/20 до розгляду та повертає справу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відповідній колегії суддів для розгляду.
Керуючись статтями 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду