Постанова
Іменем України
16 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 757/36095/16-ц
провадження № 61-10823св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
відповідачі: Державне підприємство "СЕТАМ", Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
позивач - ОСОБА_3,
відповідачі: Державне підприємство "СЕТАМ", Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_1,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року в складі судді Писанця В. А. та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року в складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
В вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", банк) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ"), Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Дніпровське РВ ДВС міста Києва), ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання недійсним електронних торгів, правочинів, пов`язаних із ними, та договору купівлі-продажу.
Позовна заява АТ "Укрексімбанк" мотивована тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року у справі № 2-4073/10, яке набрало законної сили, стягнено з ОСОБА_3 на користь АТ "Укрексімбанк" заборгованість за кредитним договором від 25 грудня 2007 року № 27107С132 у розмірі 1 871 876,77 грн. 16 лютого 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва на виконання цього рішення виданий виконавчий лист № 2-4073/2010, який пред`явлений до примусового виконання у Дніпровський РВ ДВС міста Києва та постановою державного виконавця від 11 березня 2011 року відкрито виконавче провадження № 24977467.
11 вересня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві) Макаренко С. В. проведений опис та арешт нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_3 та переданий в іпотеку банку, а саме: квартири АДРЕСА_1 .
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві Урбана Д. Д. від 03 квітня 2015 року призначено експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, призначено ТОВ "Українська експертна група" суб`єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні № 24977467 та доручено надати звіт про оцінку спірної квартири.
Згідно з висновком з незалежної оцінки майна, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група", вартість вказаної квартири станом на 31 серпня 2015 року становила 4 509 659,00 грн.
01 липня 2016 року ДП "СЕТАМ", під час виконання судового рішення, не повідомивши завчасно банк, провело електронні торги з продажу зазначеної квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_3 та знаходиться в іпотеці банка.
Відповідно до протоколу № 179858 про проведення електронних торгів переможцем торгів став учасник 9 - ОСОБА_1, який запропонував початкову цінову пропозицію у розмірі 2 542 232,00 грн. Державним виконавцем 19 липня 2016 року складено акт про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна (предмета застави), затверджений начальником Дніпровського РВ ДВС міста Києва Поповичем Я. В.
25 липня 2016 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М. та зареєстроване в реєстрі за № 752.
03 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1408.
На підставі викладеного АТ "Укрексімбанк" просив визнати недійсними: електронні торги, проведені 01 липня 2016 року ДП "СЕТАМ" з реалізації нерухомого майна (реєстраційний номер лоту № 151281) - двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ; протокол проведення електронних торгів від 01 липня 2016 року № 179858, складений ДП "СЕТАМ" та акт державного виконавця про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна (предмета застави) від 19 липня 2016 року, затверджений начальником Дніпровського РВ ДВС міста Києва, свідоцтво про придбання майна з електронних торгів, видане 25 липня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М., зареєстроване в реєстрі за № 752, договір купівлі-продажу вказаної квартири, укладений 03 серпня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В., зареєстрований в реєстрі за № 1408.
У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Дніпровського РВ ДВС міста Києва, ДП "СЕТАМ", ОСОБА_1, третя особа - АТ "Укрексімбанк", про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу їх проведення.
Позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що при проведенні процедури реалізації спірної квартири мало місце порушення, яке полягало у нерозміщенні в засобах масової інформації повідомлення про дату, час та місце проведення прилюдних торгів та результатів їх проведення.
Прилюдні торги відбулись зі стартовою ціною лота у розмірі 2 542 232,00 грн, яка є вдвічі нижчою ніж ринкова вартості об`єкта.
Також позивач ОСОБА_3 вказував, що він та АТ "Укрексімбанк" у зв`язку з незгодою з оцінкою майна, проведеною ТОВ "Українська експертна група" від 16 травня 2016 року, оскаржили дії державного виконавця. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року у справі № 755/9018/16-ц та постановлено нову ухвалу, якою визнано неправомірними дії старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві Урбана Д. Д. щодо визначення за результатами рецензування вартості та оцінки арештованого майна в межах виконавчого провадження № 24977467 - квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 . При проведенні прилюдних торгів з продажу заставного майна було допущено порушення Тимчасового положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.
На підставі викладеного, ОСОБА_3 просив визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_3, яка належить йому та скасувати протокол від 01 липня 2016 року № 179858, проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13 квітня 2017 року позов АТ "Укрексімбанк" та позов ОСОБА_3 об`єднані в одне провадження, а справі присвоєно № 757/36095/16-ц.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року позов АТ "Укрексімбанк" залишений без задоволення.
Відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачами не доведений факт порушення відповідачами процедури проведення електронних торгів, визначеної Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5. Суд першої інстанції, врахувавши правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 29 червня 2016 року у справі № 6-547цс16, не встановив, що арештоване майно боржника було передано на реалізацію через систему електронних торгів за ціною, визначеною з порушенням статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", в результаті чого майно боржника було реалізовано за заниженою вартістю та могло вплинути на результати торгів і порушити права і законні інтереси позивачів.
За відсутності встановлених порушень процедури реалізації заставного майна на прилюдних торгах, вимоги щодо визнання недійсними протоколу проведення прилюдних торгів від 01 липня 2016 року № 179858, акта державного виконавця про проведення цих торгів 19 липня 2016 року, свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, виданого 25 липня 2016 року та договору купівлі-продажу спірної квартири не підлягають задоволенню як похідні від основних вимог.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2020 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 вересня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази у їх сукупності та ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у позові АТ "Укрексімбанк" з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд відхилив доводи АТ "Укрексімбанк" щодо порушень прав банка при проведені електронних торгів продажем предмета іпотеки за нижчою ціною, оскільки ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не наводилось доводів порушення права банка внаслідок продажу спірної квартири за встановленою ціною.
В частині позовних вимог ОСОБА_3 рішення суду першої інстанції не переглядалось.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі АТ "Укрексімбанк" просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі АТ "Укрексімбанк" посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень. Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 910/21666/16; від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17; від 17 грудня 2019 року у справі № 903/237/18; від 10 березня 2020 року у справі № 927/1184/15; від 10 жовтня 2019 року у справі № 921/346/18; від 09 жовтня 2018 року у справі № 910/25711/13, постанові Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 697/307/15-ц.
Також заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах) як на підставу оскарження судових рішень. Заявник зазначає про відсутність єдиного висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону від 04 листопада 2010 року) та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5.
Касаційна скарга АТ "Укрексімбанк" мотивована тим, що оскільки електронні торги відбулись 01 липня 2016 року, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) та Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, а не норми статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII) та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2019 року № 2831/5, якими керувався суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та які набрали чинності 05 жовтня 2016 року, тобто після проведення електронних торгів.
Оцінка майна боржника, яка проведена 16 травня 2016 року ТОВ "Українська експертна група" за результатами рецензування, є значно заниженою та необ`єктивною, тому не може бути використана при встановленні ціни відчуження шляхом продажу на публічних торгах, банк скористався своїм правом, передбаченим частиною четвертою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" та в десятиденний строк звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва зі скаргою від 27 травня 2016 року № 040-40/2781 на дії та рішення державного виконавця щодо визначення вартості та оцінки майна, про що 27 травня 2016 року повідомив Дніпровський РВ ДВС міста Києва.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року у справі № 755/9018/16-ц, яка набрала законної сили, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 26 вересня 2016 року скасовано та постановлено нову, якою визнано неправомірними дії старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві Урбана Д. Д. щодо визначення за результатами рецензування вартості та оцінки арештованого майна в межах виконавчого провадження № 24977467 - квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року у справі № 755/12613/16-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2017 року, задоволено скаргу АТ "Укрексимбанк" на дії начальника та державного виконавця Дніпровського РВ ДВС міста Києва щодо передачі на реалізацію для проведення електронних торгів майна боржника. Визнано неправомірними дії начальника Дніпровського РВ ДВС міста Києва Попович Я. В. та старшого державного виконавця цього відділу Урбана Д. Д. у виконавчому провадженні № 24977467 (зведене виконавче провадження № 45429283) щодо передачі на реалізацію для проведення електронних торгів майна боржника ОСОБА_3, а саме спірної квартири; визнано неправомірними дії заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Озадовського Р. Ю. під час перевірки законності виконавчого провадження № 24977467 (зведене виконавче провадження № 45429283) за скаргою АТ "Укрексімбанк" від 14 червня 2016 року № 040-40/3237.
Висновок апеляційного суду про те, що позивачем не доведено порушення його прав під час проведення електронних торгів з продажу майна за вартістю 2 542 232,00 грн, оскільки відповідно до матеріалів справи заборгованість боржника перед банком становить 1 871 876,77 грн, заявник вважає безпідставним, посилаючись на те, що заборгованість боржника перед банком значно перевищує ціну реалізації предмета іпотеки, адже лише сума боргу за кредитом становить 171 688,00 євро, без врахування процентів та інших платежів.
Доводи інших учасників справи
ДП "СЕТАМ" подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Вказувало, що судами правильно встановлено фактичні обставини справи на підставі зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою, які були досліджені у сукупності та яким була надана належна оцінка. Порушення Закону України "Про виконавче провадження" має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію, обов`язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби, дії яких мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Судами не можуть братись до уваги посилання банка на дії державного виконавця, як підставу для визнання електронних торгів недійсними, так як надання оцінки діям органів державної влади, зокрема, діям державного виконавця належить до компетенції суду, який видав виконавчий лист у межах скарги на дії державного виконавця або до адміністративного суду в межах строків визначених Законом України "Про виконавче провадження", а отже позивачем обрано неправильний спосіб захисту.
ОСОБА_3 подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, оскільки вони є незаконними та необґрунтованими.
Вказував, що судами неправильно встановлено фактичні обставини справи не надано належної оцінки наявним у справі доказам.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга АТ "Укрексімбанк" подана до Верховного Суду 22 липня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що 25 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", правонаступником якого є АТ "Укрексімбанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 27107С132.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, того ж дня між банком та позичальником було укладено іпотечний договір № 27107Z204, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н. Є., та зареєстрований в реєстрі за № 7443, згідно з умовами якого в іпотеку передано нерухоме майно, зокрема, двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25 січня 2011 року у справі № 2-4073/2010 задоволено позов АТ "Укрексімбанк" та стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 1 871 876,77 грн та 1 700,00 грн судового збору.
На виконання цього судового рішення 16 лютого 2011 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 2-4073/2010, який пред`явлено до виконання у ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві та постановою державного виконавця від 11 березня 2011 року відкрито виконавче провадження № 24977467.
11 вересня 2012 року державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві Макаренко С. В. в межах цього виконавчого провадження проведено опис та арешт нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_3 та знаходиться в іпотеці АТ "Укрексімбанк", зокрема, квартири АДРЕСА_1, що підтверджується актом опису й арешту майна від 11 вересня 2012 року.
Постановою старшого державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві Урбана Д. Д. від 03 квітня 2015 року призначено експерта, суб`єкта оціночної - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; призначено ТОВ "Українська експертна група" суб`єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні № 24977467 та доручено надати звіт про оцінку майна боржника, квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з висновком з незалежної оцінки майна, проведеної ТОВ "Українська експертна група", вартість вказаної вище квартири станом на 31 серпня 2015 року становила 4 509 659,00 грн.
З огляду на закінчення строку дії звіту ТОВ "Українська експертна група" про оцінку майна від 31 серпня 2015 року, державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві була проведена повторна оцінка майна.
АТ "Укрексімбанк", не погоджуючись з результатами оцінки майна боржника, проведеної ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи", та скориставшись правом, передбаченим частиною третьою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", направило 24 березня 2016 року до ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві заперечення щодо результатів оцінки майна з проханням провести рецензування звіту про оцінку майна, виконаного ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" від 15 березня 2016 року, оскільки визначена оцінка майна боржника є суттєво заниженою та не відповідає ринковим цінам.
В той же час, боржник листом повідомив ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві про незгоду з визначеною вартістю квартири у розмірі 1 818 400,00 грн та просив провести рецензування звіту про оцінку майна від 15 березня 2016 року, зауваживши про упередженість державного виконавця та оцінювача під час призначення та проведення оцінки.
На підставі заперечень проти результатів оцінки, постановою державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві від 30 березня 2016 року призначено рецензування звіту про оцінку майна від 15 березня 2016 року, рецензентом призначено суб`єкта оціночної компанії ТОВ "Українська експертна група".
Згідно з проведеною ТОВ "Українська експертна група" рецензією від 19 квітня 2016 року встановлено, що звіт про оцінку майна, виконаний ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" від 15 березня 2016 року, виконаний з порушенням вимог чинного законодавства.
За результатами рецензування, суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" був складений висновок про вартість майна від 16 травня 2016 року.
20 травня 2016 року на адресу банку надійшло повідомлення державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві Урбана Д. Д. про визначену ТОВ "Українська експертна група" за результатами рецензування оцінку майна боржника разом з копією висновку від 16 травня 2016 року з експертної оцінки майна, здійсненого ТОВ "Українська експертна група", відповідно до якого визначена вартість квартири станом на 16 травня 2016 року становить 2 542 232,00 грн без ПДВ.
Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна від 25 травня 2016 року, виконаним акредитованим у банку суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Експерт ГАРАНТ", ринкова вартість квартири АДРЕСА_1, визначена на рівні 4 011 900,00 грн без ПДВ.
18 травня 2016 року державним виконавцем направлено ознайомлення із звітом про незалежну оцінку майна боржника.
ДП "СЕТАМ" розміщено публікацію про проведення електронних торгів з продажу предмета іпотеки по лоту № 151281 у двох засобах масової інформації, а саме: в газеті "Час Київщини" від 03 червня 2016 року та в газеті "Улюблена газета" від 05 червня 2016 року.
Відповідно до листа від 02 червня 2016 року № 2332/19-18-16, ДП "СЕТАМ" на виконання частини п`ятої статті 43 Закону України "Про іпотеку", письмово повідомило ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві, АТ "Укрексімбанк" та ОСОБА_3 про реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів, початкову ціну лоту.
14 червня 2016 року банк отримав від ДП "СЕТАМ" повідомлення про реалізацію спірної квартири шляхом проведення електронних торгів за стартовою ціною 2 542 232,00 грн.
01 липня 2016 року проведені електронні торги з реалізації спірного нерухомого майна, реєстраційний номер лоту № 151281, яке належить ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно з договором купівлі-продажу від 25 грудня 2007 року, реєстровий № 7439, за стартовою ціною продажу 2 542 232,00 грн.
За результатами проведених електронних торгів ДП "СЕТАМ" складено протокол від 01 липня 2016 року № 179858. Актом державного виконавця про проведення електронних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна (предмета застави) від 19 липня 2016 року затверджено результати реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яке належить ОСОБА_3, переможцем торгів визнано ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відмовляючи у позові АТ "Укрексімбанк", суди виходили з того, що позивачами не доведений факт порушення відповідачами процедури проведення електронних торгів, визначеної Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5. Суд першої інстанції не встановив, що арештоване майно боржника було передано на реалізацію через систему електронних торгів за ціною, визначеною з порушенням статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", в результаті чого майно боржника було реалізовано за заниженою вартістю та могло вплинути на результати торгів і порушити права і законні інтереси позивачів.
Апеляційний суд, відхиляючи доводи АТ "Укрексімбанк" про те, що проведені електроні торги мають бути визнані недійсними у зв`язку з порушенням прав банку продажем предмета іпотеки - спірної квартири за нижчою ціною, зауважив, що ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не приведено доводів порушення права банка внаслідок продажу вказаної квартири за встановленою ціною. Крім того апеляційний суд врахував, що заборгованість ОСОБА_3 перед банком становить 1 871 876,77 грн, а на електронних торгах предмет іпотеки - спірна квартира була продана за ціною 2 542 232,00 грн, тобто коштів, виручених від продажу квартири, достатньо для погашення заборгованості за кредитним договором, стягненої на користь АТ "Укрексімбанк" в порядку виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів в частині вирішення позовних вимог АТ "Укрексімбанк".
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19), у пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-624цс18) викладено правовий висновок про те, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.
У разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною першою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя (частина перша статті 54 Закону України "Про виконавче провадження").
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Згідно з Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5 електронні торги - продаж майна на прилюдних торгах за принципом аукціону або на комісійних умовах засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5 державний виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після закінчення десятиденного строку для подання заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна у разі відсутності таких заперечень готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу, і направляє його начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі до Системи для проведення реалізації майна разом із визначеними переліком документами (в електронній або паперовий формі). У разі проведення рецензування звіту про оцінку майна зазначені документи готуються та направляються (передаються) не пізніше трьох робочих днів з дня закінчення десятиденного строку для оскарження у судовому порядку сторонами виконавчого провадження оцінки, визначеної за результатами рецензування такого звіту.
Начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який не повинен перевищувати трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.
У разі встановлення відповідності документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує (за допомогою електронного цифрового підпису або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 3 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів у Систему.
Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відповідного органу державної виконавчої служби.
ДП "СЕТАМ" розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. Обов`язок організатора торгів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію арештованого майна, у тому числі наявність рішень щодо заборони органу ДВС вчиняти дії по виконанню виконавчого провадження, чинним законодавством не передбачений.
Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі
№ 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Сукупність цих обставин АТ "Укрексімбанк" під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів.
Встановивши, що результати оспорюваних електронних торгів не призвели до порушення прав та законних інтересів АТ "Укрексімбанка", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови у його позові.
Звертаючись до суду із цим позовом, АТ "Укрексімбанк" обґрунтовував свої вимоги, серед іншого, порушенням порядку проведення оцінки вартості нерухомого майна, а також проведення електронних торгів.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Частинами другої-четвертої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.
Відповідно до частини п`ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.
Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 205/8555/18 (провадження № 61-12531св20), від 26 травня 2021 року у справі № 720/2220/19 (провадження № 61-16811св20), від 05 липня 2021 року у справі № 712/8183/19 (провадження № 61-16070св20).
З огляду на це, порушення встановлених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5 правил проведення торгів є підставою недійсності прилюдних торгів.
Встановивши, що ДП "Сетам" під час проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, а саме: спірної квартири було дотримано вимоги Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання електронних торгів недійсними.
АТ "Укрексімбанк", звертаючись з касаційною скаргою та обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень у справі, посилалось на те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 910/21666/16; від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17; від 17 грудня 2019 року у справі № 903/237/18; від 10 березня 2020 року у справі № 927/1184/15; від 10 жовтня 2019 року у справі № 921/346/18; від 09 жовтня 2018 року у справі № 910/25711/13, постанові Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 697/307/15-ц.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 904/1145/19, від 04 червня 2020 року у справі № 904/1923/19.
Посилаючись на неврахування судами правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 910/21666/16, заявник вказував на те, що у цій справі та у справі, яка переглядається, вбачається подібність правовідносин, зокрема, саме органи державної виконавчої служби несуть відповідальність за процедуру проведення торгів у межах виконавчого провадження. Враховуючи, що електронні торги з продажу лоту, 6ули проведені з порушенням норм чинного законодавства з боку органів державної виконавчої служби, і вказані порушення вплинули на результати таких торгів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Зі змісту цієї постанови Верховного Суду у справі № 910/21666/16 вбачається, що станом на момент подання заявки про реалізацію майна, так і станом на момент проведення спірних електронних торгів, державний виконавець та організатор торгів були обізнані про існування чинних арештів нерухомого майна, що належало боржникові, проте допустили проведення торгів, наслідком яких мало стати його відчуження. Відтак підстави позову є інші, що виключає подібність правовідносин.
Щодо постанови Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17. ПАТ "Дельта Банк" звернулось до господарського суду з позовом до ДП "СЕТАМ" та відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна. У позові ПАТ "Дельта Банк" вказувало на незаконність дій державного виконавця щодо передачі арештованого майна боржника на реалізацію за заниженою початковою ціною, позов обґрунтовано посиланням на положення Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про іпотеку".
Відмовляючи у задоволенні позову у справі № 910/10136/17, суди зазначили, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, в тому числі щодо оцінки майна боржника, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними, тоді як позивач був ознайомлений з результатами оцінки нерухомого майна та надав позитивну рецензію на них та не оскаржував їх в судовому порядку. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.
Отже, зі змісту вказаної постанови Верховного Суду у справі № 910/10136/17 вбачається, що у справі № 910/10136/17 та у справі, яка переглядається, схожі за змістом позовні вимоги, але стосуються майна з різним правовим статусом, у вказаних справах різне матеріально-правове обґрунтування позову.
Таким чином, суд касаційної інстанції відхиляє помилкові доводи заявника про неврахування апеляційним судом правових висновків, викладених у постанові від 02 травня 2018 року у справі № 910/10136/17, оскільки вважає, що ця справа є відмінною від справи, яка переглядається, за істотними правовими ознаками, отже, ці справи не є подібними.
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 903/237/18 підставою оскарження електронних торгів було проведення цих торгів без врахування організатором аукціону вимоги державного виконавця про зупинення проведення електронних торгів за ліквідаційною процедурою, а не за ринковою. До того ж у цій справі позивач є власником майна, яке було реалізоване під час виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень, тому цілком очевидно, що ціна, за якою майно реалізується на торгах, безпосередньо впливає на обсяг зобов`язань, які будуть погашені під час відповідного виконавчого провадження.
Із матеріалів справи, яка переглядається вбачається, що заборгованість ОСОБА_3 перед банком становить 1 871 876,77 грн, а за результатами електронних торгів предмет іпотеки - спірна квартира продана за ціною 2 542 232,00 грн, що свідчить про достатність грошових коштів для погашення заборгованості боржника перед стягувачем. Отже ці справи також не є подібними.
Також, посилаючись на неврахування судами правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 10 жовтня 2019 року у справі № 921/346/18 та від 09 жовтня 2018 року у справі № 910/25711/13, заявник звертала увагу на те, що у цих справах та у справі, яка переглядається, вбачається подібність правовідносин.
Зі змісту постанови Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 697/307/15-ц та постанови Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 910/25711/13 вбачається, що предметом судового розгляду було оскарження дій державного виконавця в межах справи про стягнення заборгованості, а відповідно до постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 921/346/18 предметом позову було відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органом державної виконавчої служби, то ж предмет та підстави позову є інші, що виключає подібність правовідносин.
Необґрунтованими є доводи касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" про застосування апеляційним судом норм права, які не були чинними на час виникнення спірних правовідносин, зокрема статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII) та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2019 року № 2831/5. Зі змісту оскарженої постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом перегляду судового рішення суду першої інстанції вбачається, що апеляційний суд перевіряв відповідність проведення електронних торгів, керуючись відповідними положеннями Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. У цьому випадку зазначення у тексті судового рішення іншого нормативно-правового акта свідчить про технічну помилку і може бути усунена шляхом подання заяви про виправлення описки.
Посилання у касаційній скарзі на залишення поза увагою судів розмір існуючої заборгованості боржника перед банком за кредитом, а саме 171 688,00 євро, без врахування процентів та інших платежів, що значно перевищує ціну реалізації предмета іпотеки є безпідставним, оскільки вказаний розмір заборгованості за кредитним договором стягнений з позичальника на користь банка рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2010 року.
Аргументи заявника щодо неврахування судами ухвали Апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року у справі № 755/9018/16-ц та ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 22 вересня 2016 року у справі № 755/12613/16-ц не заслуговують на увагу, оскільки порушень, що могли вплинути на результат електронних торгів, на час їх проведення не встановлено, дії державного виконавця з передачі на реалізацію для проведення електронних торгів майна боржника ОСОБА_3 зупинені не були, відповідного клопотання матеріали справи не містять.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, оскільки, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, суд першої інстанції ухвалив рішення та апеляційний суд прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційних скарг без задоволення, а судових рішень у зазначеній частині без змін.