1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року

м. Київ

cправа № 923/671/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Олеся",

представник позивача - Мусієнко Л.П., адвокат (довіреність від 18.01.2021 № 1),

відповідач - акціонерне товариство "Херсонобленерго",

представник відповідач - Литовський І.С., адвокат (довіреність від 18.12.2020 № 07/018-21),

розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Херсонобленерго",

на рішення господарського суду Херсонської області від 02.12.2020 (головуючий суддя Пінтеліна Т.Г.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 (головуючий Мишкіна М.А., судді: Аленін О.Ю. і Лавриненко Л.В.)

у справі № 923/671/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олеся" (далі - Позивач)

до акціонерного товариства "Херсонобленерго" (далі - Відповідач)

про скасування рішення комісії.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Відповідача про скасування рішення комісії Новокаховського міжрайонного відділення комерційного обліку (далі - Новокаховське МВКО) Відповідача від 09.06.2020 № 282 щодо визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, прийнятого на підставі акта про порушення від 13.04.2020 № 134114 (далі - Акт про порушення).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- договірні відносини між Позивачем та Відповідачем не припинялися, а продовжували свою дію відповідно до договору про постачання електричної енергії від 15.07.2008 № 2318 (далі - Договір) та додаткової угоди від 19.11.2016 до Договору (далі - Додаткова угода);

- Відповідач не здійснював дій, направлених на припинення постачання електричної енергії Позивачу, внаслідок чого останній не здійснював самовільного підключення до електропостачання;

- у діях Позивача відсутні порушення Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ);

- Відповідачем невірно здійснено розрахунок недоврахованої електричної енергії на підставі Акта про порушення.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.12.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення комісії Новокаховського МВКО Відповідача, оформлене протоколом від 09.06.2020 № 282 щодо визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, прийнятого на підставі Акта про порушення.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:

- Позивач виконав вимоги законодавства стосовно пролонгації Додаткової угоди до Договору, а саме надав встановлені законодавством документи для пролонгації строку дії договору;

- сторонами були вчинені дії, які свідчать про продовження дії Договору, а саме: Позивач користувався електроенергією, яка обліковувалась через прилад обліку № 822088, встановлений Відповідачем та який був опломбований; у Акті про порушення зазначено усі дані приладу обліку і пломб, а також дозволена потужність за Договором - такі дані неможливо вказати у акті, якщо підключення об`єкта було здійснено самовільно; Відповідач обмежився листами-попередженнями про припинення електропостачання, але до моменту складання Акта про порушення не здійснював фактичного відключення об`єкта від електропостачання, а продовжував постачання електроенергії; надіславши попередження про відключення, постачальник не реалізував передбачені у ньому заходи та після спливу терміну дії Додаткової угоди до Договору не заперечував проти продовження споживання електричної енергії Позивачем на будівельному майданчику протягом майже 2-х років;

- здійснений Відповідачем розрахунок обсягу не облікованої електроенергії є необґрунтованим, оскільки в Акті про порушення вказано, що порушення підпункту 1 пункту 5.5.5, підпункту 5 пункту ПРРЕЕ, а саме бездоговірне самовільне підключення електроустановок споживачем, струмоприймачів до електричної мережі, що є власністю Відповідача. Електроенергія споживається та не сплачується. Акт складено згідно з ПРРЕЕ пункту 8.2.4, пункту 8.2.5. Порушення схеми обліку не було, тому це порушення потрібно кваліфікувати за підпунктом 5 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, однак, у протоколі комісії зазначено порушення, яке передбачене підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, яким, у свою чергу, передбачено порушення, як підключення до мережі, що не є власністю оператора. Відповідно, розрахунок недоврахованої електроенергії на підставі даних Акта про порушення повинен був здійснюватися за підпунктом 5 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, у зв`язку з чим мали б застосуватися період порушення та формула розрахунку, передбачена пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Відповідач звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- суди неправильно застосували норми матеріального права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 207, статей 653, 654 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частин другої та третьої статті 180, частин першої та восьмої статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.09.2021 № 29.3-02/3212 у зв`язку з відпусткою судді Селіваненка В.П. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 923/671/20, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Малашенкової Т.М.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 15.07.2008 Позивачем, його структурним підрозділом Новокаховським РЕЗ і ЕМ (постачальник) та Відповідачем (споживач) укладено Договір, предметом якого є постачання електричної енергії постачальником та оплата спожитої електроенергії Споживачем (дозволена потужність 520,0 кВт). Точки продажу електричної енергії зазначаються у додатку №7 "Однолінійна схема".

У Додатку № 7 визначено перелік об`єктів та точок обліку споживача, а саме: КТП435, м.Нова Каховка, виробнича база, вул.П.Комуни,4а; база м. Нова Каховка, вул. П.Комуни, 4-а, виробнича дільниця ЗБК, м. Таврійськ, вул. Г.Сталінграду, 25а.

Позивачем (підрядник) та ТОВ "ТСК "Нова Каховка" (замовник) 26.09.2011 укладено договір будівельного підряду № 385/9-11, відповідно до якого підрядник зобов`язався виконати роботи з будівництва "Тенісно-спортивного клубу "Нова Каховка", за адресою вул. Дружби (Дзержинського), буд №№ 3-5, м. Нова Каховка, Херсонська область.

Земельна ділянка за вказаною адресою була передана Новокаховською міською радою в оренду ТОВ "ТСК "Нова Каховка" відповідно до договорів оренди земельної ділянки, у тому числі договору оренди земельної ділянки від 26.08.2015 для розміщення та обслуговування спортивного комплексу з дитячим спортивним майданчиком на землях житлової та громадської забудови, строк дії договору оренди до 18.06.2018.

У зв`язку з виконанням робіт по будівництву вищезазначеного об`єкта у 2016 році у Позивача виникла необхідність підключення будівельного майданчика, що знаходиться за адресою по вул. Дружби (Дзержинського), буд №№ 3-5, м. Нова Каховка, до постачання електричної енергії.

Позивачем (замовник) та Відповідачем (виконавець послуг) 11.08.2016 укладений договір про приєднання до електричних мереж від №1050009/53307, відповідно до пункту 1.1 якого до електромереж приєднується: будівельний майданчик спортивного комплексу з дитячим спортивним майданчиком, який знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Дзержинського, (район будинків № 3 і № 5) з дозволеною потужністю 50 кВт.

Відповідач 01.09.2016 направив Позивачу договір про приєднання до електричних мереж у двох примірниках, а також технічні умови приєднання до електричних мереж у трьох примірниках.

На підставі зазначеного договору та технічних умов до нього від 01.09.2016 № 36/87-8881 на додатковий об`єкт укладено Додаткову угоду на електропостачання будівельного майданчика за адресою вул. Дружби (Дзержинського), район будинків №№ 3-5, м. Нова Каховка, Херсонська область з дозволеною потужністю 50 кВт.

Додатковою угодою пункт 9.4. Договору викладено у новій редакції: "Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016. Термін дії договору про постачання електричної енергії буде подовжено на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Але не більш ніж до 18.06.2018, згідно з договором оренди земельної ділянки. У разі не надання споживачем копії документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт до 18.06.2018р. договір втрачає свою чинність, постачальник має право припинити постачання електричної енергії на вказаний об`єкт. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої сторони у порядку, визначеному законодавством України". Абзац перший пункту 1 Договору викладено у такій редакції: "Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 570,0 кВт + 1 830 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору".

Строк дії Додаткової угоди було встановлено на підставі документів, відповідно до яких споживач мав право користуватися земельною ділянкою під будівельним майданчиком, а саме: на підставі договору оренди даної земельної ділянки (кадастровий номер 6510700000:01:017:0065) від 26.08.2015, номер запису про інше речове 2144982, строк дії якого встановлено до 18.06.2018.

Цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6510700000:01:017:0065), орендованої ТОВ "ТСК "Нова Каховка" на підставі договору від 26.08.2015 було змінено на землі житлової забудови рішенням 32-ї сесії 7-го скликання Новокаховської міської ради від 13.07.2017 № 882.

Згідно з пунктами 2, 2.1 вказаного рішення вирішено передати в оренду земельну ділянку із земель комунальної власності, яка розташована в межах населеного пункту на території м. Каховка ТОВ "СК"Нова Каховка" площею 0,2813 га по вул. Дружби (Дзержинського) у районі будинків № 3 та № 5, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (зміна цільового призначення з: "для будівництва та обслуговування спортивного комплексу з дитячим спортивним майданчиком"), на землях житлової громадської забудови, за функцією використання - землі житлової забудови (код класифікації цільового призначення - 02.03.), кадастровий номер 6510700000:01:017:006, терміном на пʼ`ять років.

Після зміни цільового призначення земельної ділянки було укладено новий договір оренди земельної ділянки від 14.09.2017, номер запису про інше речове право 22728576, строк дії якого встановлено до 13.07.2022.

Відповідач 05.05.2018 надіслав Позивачу лист № 51/08-023011, в якому повідомлено про те, що Договір по об`єкту будівельний майданчик, що знаходиться за адресою по вул. Дружби (Дзержинського), буд №№ 3-5, м. Нова Каховка, укладено на термін дії договору оренди земельної ділянки по об`єкту будівельний майданчик, вул. Дружби (Дзержинського), буд №№ 3-5, м. Нова Каховка, а саме: до 18.06.2018, та про те, що для подовження терміну дії Договору необхідно надати до Новокаховського РЕМ і ЕМ документи, яким визначене право власності чи користування споживача на об`єкти відповідно до пункту 5.4 ПКЕЕ. У зв`язку з ненаданням споживачем вказаних документів для подовження терміну дії Договору, постачання електричної енергії на даний об`єкт буде припинено 19.06.2018, з 10.00 год. без додаткового попередження.

Позивачем 08.05.2018 надіслано Відповідачу відповідь № 158, до якої долучено документи на право користування земельною ділянкою: копію витягу з рішення Новокаховської міськради від 13.09.2017 № 882; копію договору оренди землі від 14.09.2017, номер запису про інше речове право 22728576 від 05.10.2017, для розміщення і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (зміна цільового призначення з: "для будівництва і обслуговування спортивного комплексу з дитячим спортивним майданчиком", на землі житлової та громадської забудови), строк дії договору оренди до 13.07.2022; копію кадастрового плану земельної ділянки від 13.09.2017; копію витягу з рішення Новокаховської міськради від 26.09.2017 № 369 про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомості.

Відповідач 24.05.2018 направив Позивачу лист № 37/06-28970 щодо продовження договору користування електричною енергією, в якому просив надати документи, що підтверджують право на проведення будівельних робіт.

Позивач 01.06.2018 направив Відповідачу лист № 179, в якому просив не припиняти дію Договору в частині постачання електричної енергії на будівельний майданчик по вул. Дружби (Дзержинського), буд №№ 3-5, м. Нова Каховка до отримання найближчим часом ТОВ "ТСК "Нова Каховка" від відділу ДАБК Новокаховської міської ради документів, що підтверджують право на проведення будівельних робіт.

Представниками Відповідача 13.04.2020 було проведено перевірку на об`єкті Позивача будівельний майданчик, за адресою: вул. Дружби (Дзержинського), буд №№ 3-5, м. Нова Каховка, за результатами якої було складено Акт про порушення, в якому зазначено про встановлення перевіркою порушення обліку електричної енергії ПРРЕЕ пункту 5.5.5 підпункту 1, пункту 5.5.5 підпункту 5. а саме : "на момент перевірки виявлено без договірне самовільне підключення електроустановок споживачем, струмоприймачів до електричної мережі, що є власністю Відповідача. Електроенергія споживається та сплачується. Акт складено згідно з ПРРЕЕ пункту 8.2.4, пункту 8.2.5.". Акт складено в присутності представника Позивача - Степанова Максима Васильовича, який у зауваженнях зазначив, що з актом ознайомлений, не згоден. Акт підписано трьома представниками оператора системи.

Комісією Новокаховського МВКО по розгляду Акта про порушення 09.06.2020 розглянуто зазначений акт та прийнято рішення про нарахування Позивачу вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 130 439 кВт за період з 13.10.2019 по 13.04.2020 (момент складання Акта про порушення) на загальну суму 334 411,91 грн.

Рішення оформлено протоколом від 09.06.2020 № 282, в якому зазначено, що споживачем порушено підпункт 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ: самовільне підключення електроустановок, електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до частини другої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозвільні документи на будівництво є чинними до завершення будівництва.

Згідно з пунктом 9.4 Договору термін дії договору про постачання електричної енергії буде подовжено на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Частиною першою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку, вказана норма права кореспондується з частиною першою статті 181 ГК України, за якою господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що Позивач виконав вимоги законодавства стосовно пролонгації Додаткової угоди, а саме надав встановлені законодавством документи для пролонгації Договору.

Крім того судами встановлено, що матеріалами справи підтверджується вчинення сторонами дій, які свідчать про продовження дії договору, а саме:

- Позивач користувався електроенергією, яка обліковувалась через прилад обліку № 822088, встановлений Відповідачем та який був опломбований (Акт про заміну засобу вимірювальної техніки від 13.04.2020 № 225505, відповідно до якого Відповідачем під час проведення перевірки були зняті пломби, які були цілі, без порушень);

- у Акті про порушення зазначено усі дані приладу обліку і пломб, а також дозволена потужність за Договором - такі дані неможливо вказати у акті, якщо підключення об`єкта було здійснено самовільно;

- Відповідач обмежився листами-попередженнями про припинення електропостачання, але до моменту складання акту про порушення не здійснював фактичного відключення об`єкта від електропостачання, а продовжував постачання електроенергії;

- надіславши попередження про відключення, Відповідач не реалізував передбачені у ньому заходи та після спливу терміну дії Додаткової угоди, не заперечував проти продовження споживання електричної енергії Позивачем на будівельному майданчику протягом майже 2-х років.

Відповідно до частин першої-третьої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із статтею 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підпунктами 1 та 5 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів).

Оскільки договірні відносини між сторонами не припинялися, а продовжували свою дію відповідно Договору та Додаткової угоди, при цьому Відповідач не здійснював фактичних дій, спрямованих на припинення постачання електричної енергії Позивачу, суди дійшли висновку, що Позивач не здійснював самовільного підключення до електропостачання, а тому у діях Позивача відсутнє порушення ПРРЕЕ.

Що ж до здійснення Відповідачем розрахунку недоврахованої електричної енергії на підставі Акта про порушення від 13.04.2020, то судами встановлено, що відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ необлікована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Згідно з підпунктом 1.1.2 пункту 1.1 ПРРЕЕ, зокрема:

- самовільне підключення без порушення схеми обліку - це несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, після їх відключення оператором системи в установленому законодавством порядку (за умови наявності договору з оператором системи);

- самовільне підключення з порушенням схеми обліку - це несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проектними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.

Підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Саме таке порушення вказується Відповідачем в протоколі від 09.06.2020 №282.

Відповідно до пункту 8.4.12 ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою Wдоб.с.п.=Рс.п. * tвик.с.п., де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами у разі підключення до однієї фази, Pс.п. = I*Uном.фаз*cosц, у разі підключення до трьох фаз, Pс.п. = 3*I*Uном.фаз*cos, де І - сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи: з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 Правил устаткування електроустановок (далі - ПУЕ), А; з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначеної виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ), А. У разі непроведення вимірів поперечної площі перерізу всіх проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, потужність самовільного підключення (Pс.п.., кВт) визначається виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр електропроводки, згідно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (за умови, що зазначена сила струму менша сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі). За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об`єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології; U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ; cosц - косинус кута між фазною напругою Uфаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки cosц приймається рівним 0,9; t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу). Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. Комутаційні апарати, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі, можуть вилучатися оператором системи для направлення їх на експертизу для встановлення фактичної сили струму їх спрацювання, про що зазначається в акті про порушення.

Отже розрахунок за пунктом 8.4.12 ПРРЕЕ здійснений за порушенням, описаним в підпункті 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ та вимагало встановлення в Акті про порушення самовільного підключення позивача до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Проте в Акті про порушення не було встановлено, в чому саме полягає порушення схеми обліку у значенні цього терміну за ПРРЕЕ.

Натомість, в Акті про порушення вказувалося, що підключення відбулося до електромережі, що є власністю Позивача, що не відповідає змісту рішення, оформленого протоколом №282, де вказується, що підключення мало місце до електромережі, що не є власністю Позивача.

Отже зміст порушень, встановлених в Акті про порушення, є відмінним від кваліфікації Відповідачем порушення при прийнятті рішення, оформленого протоколом № 282.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що суди неправильно застосували норми матеріального права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 207, статей 653, 654 ЦК України, частин другої та третьої статті 180, частин першої та восьмої статті 181 ГК України.

Однак у Суду відсутні підстави для формування висновку щодо питання застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, оскільки судами встановлені обставини, які визначають індивідуальність правовідносин сторін у даній справі, а саме: сторонами були вчинені дії, які свідчать про продовження дії Договору, оскільки Позивач користувався електроенергією, яка обліковувалась через прилад обліку № 822088, встановлений Відповідачем та який був опломбований; у Акті про порушення зазначено усі дані приладу обліку і пломб, а також дозволена потужність за Договором - такі дані неможливо вказати у акті, якщо підключення об`єкта було здійснено самовільно; Відповідач обмежився листами-попередженнями про припинення електропостачання, але до моменту складання Акта про порушення не здійснював фактичного відключення об`єкта від електропостачання, а продовжував постачання електроенергії; надіславши попередження про відключення, постачальник не реалізував передбачені у ньому заходи та після спливу терміну дії Додаткової угоди до Договору не заперечував проти продовження споживання електричної енергії Позивачем на будівельному майданчику протягом майже 2-х років.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин Верховний Суд вважає, що надав відповіді на всі істотні, вагомі та доречні доводи, які викладені скаржником у касаційній скарзі та стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами були прийняті рішення з дотриманням норм процесуального та матеріального права, що дає підстави залишити їх без змін.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд


................
Перейти до повного тексту