У Х В А Л А
15 вересня 2021року
м. Київ
Справа № 520/2098/19
Провадження № 11-325апп21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 43, 8, 10 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон
№ 2262-ХІІ), за формою, передбаченою додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" (далі - Порядок № 45), з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704);
- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704 з повною інформацією за формою, передбаченою додатком № 2 до Порядку № 45, для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року на підставі статей 43, 8, 10 та 63 Закону № 2262-ХІІ з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (50% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років на підставі Постанови № 704); надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу), премії (у розмірі 10% посадового окладу) (на підставі Постанови № 704).
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 11 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 липня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не дає відповідачу додаткових або нових підстав для складення нової довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу, оскільки Харківський обласний військовий комісаріат керувався чинними приписами Постанови № 103 та Порядку № 45 на момент надання довідки
№ ФХ-111323.
Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів і ухвалити нове - про задоволення позову.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 4 березня 2021 року на підставі частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Зазначене рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду обґрунтовано наявністю виключної правової проблеми, яка полягає у з`ясуванні питання про те, чи підлягають застосуванню судами у період чинності Постанови № 103 норми цієї постанови, які не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, чи все ж таки Закон № 2262-ХІІ.
На переконання колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також і того, що Верховним Судом постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановлено, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України, мають застосовувати Закон України (безвідносно до того чи скасовані ці норми судом), не зважаючи на те, що ці норми не були скасовані на момент спірних правовідносин.
На думку колегії суддів, саме така правова позиція відповідає загальному принципу верховенства права (правовладдя) та вимагає саме такої суддівської дії як застосування норми Закону, а не підзаконного нормативно-правового акта, який суперечить вимогам цього Закону, безвідносно того, чи скасовані ці норми підзаконного нормативно-правового акта судом.
Колегія суддів вважає, що суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України, мають застосовувати Закон України (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), не зважаючи на те, що ці норми не були скасовані на момент спірних правовідносин.
З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Аргументи, викладені в касаційній скарзі, аналіз судових рішень у цій та інших справах, а також мотиви, наведені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, дають підстави для висновку про обґрунтованість передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Щодо заявленого клопотання у касаційній скарзі ОСОБА_1 про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
З огляду на доводи касаційної скарги, зміст оскаржуваних судових рішень, характер спірних правовідносин у цій справі, а також межі перегляду судом касаційної інстанції, цей суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін відсутні.
До того ж Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 липня 2021 року, призначаючи справу до розгляду в порядку письмового провадження, не знайшов підстав для задоволення такого клопотання.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе призначити цю справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Керуючись статтями 345 та 346 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду