ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/150/20
Провадження № 11-379заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
за участю:
секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача - Русакової І. Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року (у складі колегії суддів Гончарової І. А., Бившевої Л. І., Олендера І. Я., Юрченко В. П., Ханової Р. Ф.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. 12 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 13 травня 2020 року № 1247/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду подання Третьої Дисциплінарної палати ВРП відповідно до рішення цієї Дисциплінарної палати від 10 квітня 2019 року № 1107/3дп/15-19 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Васильківського міськрайонного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді судді Васильківського міськрайонного суду Київської області.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення ВРП від 13 травня 2020 року за № 1247/0/15-20 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Васильківського міськрайонного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України є протиправним, оскільки зазначене рішення містить посилання на протиправне, на його думку, рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 10 квітня 2019 року № 1107/3дп/15-19, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав вчинення ним істотного дисциплінарного проступку та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади судді. Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що вищевказане рішення Дисциплінарної палати ухвалене за відсутності повноважень ВРП через участь у засіданні менше половини членів ВРП від її конституційного складу.
ОСОБА_1 зазначає, що президентом Громадської організації "Ліга громадського контролю" (далі - ГО "Ліга громадського контролю") ОСОБА_4 була відкликана її скарга від 21 березня 2018 року, а тому провадження стосовно ОСОБА_1 здійснювалося фактично за власною ініціативою дисциплінарного органу ВРП.
Позивач вважає, що положення частини одинадцятої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), відповідно до якого дисциплінарне стягнення до суддів застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку, не відповідає Конституції України, зокрема, частинам першій, другій статті 8, частині третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, статті 55, частині першій статті 126 Конституції України, а тому зазначає про закінчення стоку притягнення його до відповідальності за вчинення істотного дисциплінарного проступку.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що кримінальне провадження № 1201710000001324 від 28 грудня 2017 року, відкрите відносно ОСОБА_1, було закрите за відсутністю в його діях складу зазначеного кримінального правопорушення.
3. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 9901/150/20 у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
4. Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, але визнані судом встановленими.
5. 12 листопада 2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею-доповідачем призначено суддю Великої Палати Верховного Суду Золотнікова О. С.
6. 18 листопада 2020 року суддя Великої Палати Верховного Суду Золотніков О. С. подав заяву про самовідвід від участі в розгляді цієї справи, яку задоволено ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2020 року та відведено суддю Золотнікова О. С. від участі в розгляді справи № 9901/150/20.
7. 23 листопада 2020 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею-доповідачем призначено суддю Великої Палати Верховного Суду Анцупову Т. О.
8. Велика Палата Верховного Суду ухвалою судді-доповідача від 27 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
9. Позивач усунув недоліки апеляційної скарги та Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 грудня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року.
10. 13 січня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 січня 2021 року призначила розгляд справи в судовому засіданні.
12. 26 серпня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2021 року.
Фактичні обставини справи, установлені судом, та зміст спірних правовідносин
13. Указом Президента України від 16 листопада 2004 року № 1419/2004 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Васильківського міськрайонного суду Київської області строком на п`ять років, а Постановою Верховної Ради України від 01 квітня 2010 року № 2009-VI обраний суддею цього суду безстроково.
14. 26 березня 2018 року до ВРП надійшла скарга президента ГО "Ліга громадського контролю" ОСОБА_4 на дії судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 .
У скарзі зазначалося, що 27 грудня 2017 року суддя ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки "Land Rover Freelander", вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який помер унаслідок отриманих тілесних ушкоджень. За результатами аналізів установлено, що вміст алкоголю у крові ОСОБА_1 становив 1,8 проміле.
15. Ухвалою ВРП від 06 березня 2019 року за № 987/3дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 .
16. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 10 квітня 2019 року 1107/3дп/15-19 суддю Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.
17. Рішенням ВРП від 30 січня 2020 року № 248/0/15-20 залишено без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 10 квітня 2019 року № 1107/3дп/15-19 про притягнення судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
18. 31 січня 2020 року до ВРП надійшло подання Третьої Дисциплінарної палати ВРП про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Васильківського міськрайонного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
19. Велика Палата Верховного Суду постановою від 07 травня 2020 року залишила без задоволення скаргу ОСОБА_1 на рішення ВРП від 30 січня 2020 року № 248/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 10 квітня 2019 року № 1107/3дп/15-19 про притягнення судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
20. Рішенням ВРП від 13 травня 2020 року № 1247/0/15-20 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Васильківського міськрайонного суду Київської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
21. Вважаючи протиправним рішення ВРП від 13 травня 2020 року № 1247/0/15-20, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Оцінка суду першої інстанції
22. Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення ВРП від 13 травня 2020 року № 1247/0/15-20 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстав для скасування вказаного рішення відповідно до частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII немає.
23. Суд першої інстанції зазначив, що рішення ВРП від 30 січня 2020 року № 248/0/15-20 було предметом судового розгляду в порядку, визначеному частиною сьомою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зокрема, Велика Палата Верховного Суду постановою від 07 травня 2020 року у справі № 11-59сап20 скаргу ОСОБА_1 на рішення ВРП від 30 січня 2020 року № 248/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 квітня 2019 року № 1107/3дп/15-19 про притягнення судді Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" залишила без задоволення, а рішення ВРП від 30 січня 2020 року № 248/0/15-20 - без змін.
24. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що доводи позивача про те, що Голова ВРП ОСОБА_6 безпідставно входив до складу ВРП, яка за результатами розгляду скарги позивача залишила в силі рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 10 квітня 2019 року № 1107/3др/15-19, є безпідставними. Мотивував це тим, що Великою Палатою Верховного Суду надавалася правова оцінка зазначеним доводам ОСОБА_1, а в цій справі він фактично просить Верховний Суд переглянути остаточну постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 травня 2020 року, яка набрала законної сили та дійти висновків, які протилежні до тих, що зроблені в зазначеній постанові.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вимог
25. В апеляційній скарзі на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року скаржник зазначає, що цей суд безпідставно та неправильно мотивував оскаржуване рішення лише на підставі статті 57 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), яка визначає виключні підстави оскарження та скасування рішення ВРП та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 07 травня 2020 року.
26. ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не надав юридичної оцінки обставинам, що наведені ним в позовній заяві, зокрема, стосовно того, що окремі положення частини одинадцятої статті 109 Закону України № 1402-VIIIстворюють самостійну дискримінаційну норму щодо поведінки суддів, а саме щодо їх незалежності, яка не відповідає Конституції України (є неконституційною). У контексті зазначеного вважає, що норма, яка визначає, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років з дня вчинення проступку, не відповідає Конституції України.
27. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що 13 травня 2020 року в засіданні ВРП взяли участь її члени, які до остаточного вирішення питання про звільнення позивача з посади судді висловили свою думку щодо вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, що порушує засади об`єктивності та неупередженості, справедливості в прийнятті спірного рішення.
28. Скаржник звертає увагу на те, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду не була прийнята до уваги й та обставина, що заявою від 06 листопада 2018 року президентом ГО "Ліга громадського контролю" ОСОБА_4 була відкликана її скарга від 21 березня 2018 року, відтак вважає, що дисциплінарне провадження стосовно нього здійснювалося за власною ініціативою Третьої Дисциплінарної палати ВРП. Водночас ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 положення частини першої статті 42 Закону № 1798-VIII щодо підстав початку дисциплінарного провадження, у тому числі, за ініціативою Дисциплінарної палати, визнані неконституційними.
29. ОСОБА_1 вважає, що положення частини четвертої статті 96 Закону № 1402-VIII, відповідно до якої "дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження" є неконституційним. На підтвердження такої позиції зазначає, що частина четверта статті 96 Закону № 1402-VIII "звужує зміст та обсяг визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді".
30. Також скаржник зазначає, що 28 вересня 2018 року органом досудового розслідування кримінальне провадження № 1201710000001324 від 28 грудня 2017 року, відкрите за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, було закрите за відсутністю в його діях складу зазначеного кримінального правопорушення. Водночас зауважує, що пригода відбулася через необережність загиблого, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, а обставини керування ним 27 грудня 2017 року, під час події, транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння встановлені не були. Відтак вважає, що обставини та висновки, викладені в рішенні ВРП, не відповідають обставинам справи.
Позиція ВРП щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 .
31. ВРП не погоджується з вимогами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
32. Відповідач зазначає, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з притягненням судді до дисциплінарної відповідальності та не стосуються предмета оскарження у цій справі.
33. ВРП зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення ВРП від 13 травня 2020 року № 1247/0/15-20 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
34. Відповідач вважає доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийняте в тому числі і членами ВРП, які вже висловлювали свою думку щодо вчинення позивачем істотного дисциплінарного проступку, а тому не мали права брати участь у засіданні ВРП під час ухвалення оскаржуваного рішення - безпідставними, оскільки законодавством не встановлено обмежень щодо участі членів ВРП у засіданні цього колегіального органу під час розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 3 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Релевантні джерела права
35. Підстави та порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності визначено Конституцією України, законами № 1402-VIII та № 1798-VIII.
36. За правилами статті 108 Закону № 1402-VIII дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом № 1798-VIII, з урахуванням вимог цього Закону.
37. Одним з видів дисциплінарного стягнення є подання про звільнення судді з посади, який застосовується в разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 6 частини першої та пункт 1 частини восьмої статті 109 зазначеного Закону).
38. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
39. Згідно із частиною другою статті 115 Закону № 1402-VIII факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені ВРП (її відповідним органом).
40. За правилами частин першої і третьої статті 56 Закону № 1798-VIII питання про звільнення судді з підстави, визначеної, зокрема, пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, ВРП розглядає на своєму засіданні на підставі подання Дисциплінарної палати про звільнення судді.
41. Згідно з пунктом 5.1 глави 5 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), формою роботи ВРП є засідання у пленарному складі.
42. Відповідно до пункту 9.2 глави 9 цього Регламенту рішення ухвалюється більшістю членів ВРП, які беруть участь у її засіданні у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом № 1798-VIII.
43. За змістом частини першої статті 5 і частини другої статті 30 Закону № 1798-VIII ВРП складається з двадцяти одного члена. Її засідання у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість.
44. Згідно із частиною другою статті 57 цього ж Закону рішення ВРП про звільнення судді з підстав, визначених пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати; 2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні; 3) рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.