У Х В А Л А
06 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 800/365/17
Провадження № 11-267заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 800/365/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, Служба безпеки України, про визнання незаконним і скасування Указу Президента України та
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України Порошенка П. О. про визнання незаконним і скасування Указу Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (далі - Указ Президента України № 133/2017) в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно громадянина Російської Федерації ОСОБА_1, які зазначені в рядку 666 додатка 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", строком на один рік.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі-КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС Українив редакції згаданого Закону передбачено, що позовні заяви в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цим Законом.
У січні 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Порошенка П. О. про визнання незаконним і скасування Указу Президента України № 133/2017передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16 червня 2021 року зупинив провадження в цій справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, до розгляду і вирішення адміністративної справи № 800/74/17 за позовом ОСОБА_1 до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, про визнання незаконним і нечинним з моменту прийняття Указу Президента України від 17 жовтня 2016 року № 467/2016 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 вересня 2016 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині.
Не погодившись із цим судовим рішенням, позивач подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.
12 липня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла справа № 800/365/17 разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка містить клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2021 року суддею-доповідачем у цій справі визначено Анцупову Т. О., однак згідно зі службовою запискою начальника відділу режимно-секретної роботи Верховного Суду Товстоног І. В. від 26 серпня 2021 року № 3063/0/22-21 зазначена справа має додатки, які містять відомості, що становлять державну таємницю.
Оскільки станом на 28 серпня 2021 року суддя Верховного Суду Анцупова Т. О. не має допуску до державної таємниці, справу 30 серпня 2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначено судді-доповідачеві Золотнікову О. С.
Положеннями частини п`ятої статті 266 КАС України визначено, що судом апеляційної інстанції у справах, зокрема, щодо законності (крім конституційності) указів і розпоряджень Президента України є Велика Палата Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
В доданому до апеляційної скарги клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначив, що в судовому засіданні 16 червня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали. При цьому копію ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 червня 2021 року він отримав засобами поштового зв`язку лише 24 червня 2021 року, що підтверджується долученою до апеляційної скарги копією конверта зі штриховим ідентифікатором 0102933522110 та його відстеженням на офіційному сайті Акціонерного товариства "Укрпошта".
Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 подав протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
За таких обставин, ураховуючи наведені положення процесуального закону, клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
Апеляційна скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, передбаченим статтею 296 КАС України, а тому перешкод для відкриття апеляційного провадження за скаргою немає.
Відповідно до статті 306 цього Кодексу здійснено підготовку справи до розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 311 КАС України Велика Палата Верховного Суду як суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін.
Оскільки в цій справі предметом апеляційного перегляду є ухвала про зупинення провадження у справі, то Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи в такому випадку не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 800/365/17 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень з огляду на обставини справи, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за його участю.
Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне поінформувати учасників справи про її розгляд шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Керуючись статтями 266, 295, 296, 300, 301, 304, 306, 307, 311, 321 КАС України, Велика Палата Верховного Суду