У Х В А Л А
2 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/214/20
Провадження № 12-40гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Рогач Л. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 916/214/20 за позовом Комунальної установи "Одесреклама" Одеської міської ради (далі - КУ "Одесреклама") до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шестая жемчужина" (далі - ОСББ) про зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСББ до КУ "Одесреклама" про стягнення 44 292 грн за касаційною скаргою КУ "Одесреклама" на рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2020 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 6 квітня 2021 року і
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2020 року КУ "Одесреклама" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСББ про зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язати відповідача усунути перешкоди в здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції розміром 40 м х 3 м х 1 м сторону в кількості 1 шт. з написом "KADORR желает всем счастья и добра", зазначеної в акті фіксації від 1 листопада 2019 року № 007051/19 та приписі про усунення порушень від 5 листопада 2019 року № 01-20/5495, шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, буд. 5-Б.
17 березня 2020 року до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ОСББ до КУ "Одесреклама" про стягнення суми за завдану матеріальну шкоду в розмірі 44 292 грн. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23 березня 2020 року зустрічну позовну заяву було прийнято до розгляду та об`єднано з первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 3 листопада 2020 року клопотання КУ "Одесреклама" про закриття провадження у справі задоволено частково, провадження у справі № 916/214/20 за первісним позовом КУ "Одесреклама" до ОСББ про зобов`язання вчинити певні дії закрито, а розгляд зустрічного позову призначено в підготовчому судовому засіданні.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 6 квітня 2021 року, позов ОСББ до КУ "Одесреклама" задоволено, стягнуто завдану матеріальну шкоду в розмірі 44 292 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 грн.
Суди дійшли висновку, що в результаті протиправних дій КУ "Одесреклама", вчинених з грубим порушенням чинного законодавства України, безпідставно та необґрунтовано проведено демонтаж конструкції, яка не є рекламою, у результаті чого вказану конструкцію приведено до незадовільного стану, чим ОСББ завдано майнову шкоду в розмірі 44 292 грн.
У травні 2021 року КУ "Одесреклама" подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 6 квітня 2021 року та рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСББ до КУ "Одесреклама" про стягнення 44 292 грн відмовити в повному обсязі. Крім того, скаржник просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вказуючи на необхідність відступити від висновку щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 522/19523/14а.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 9 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КУ "Одесреклама" та справу разом зі скаргою передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі приписів частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Мотивуючи передачу справи, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи з огляду на таке.
В оскарженій постанові колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначила, що в цьому випадку як Управління реклами Одеської міської ради, так і КУ "Одесреклама" вийшли за межі визначених законом повноважень, оскільки питання демонтажу незаконно встановлених рекламних конструкцій має вирішуватись саме спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, яким в Одеській області є Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області.
Посилання скаржника на Правила розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, затверджені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року № 434, відповідно до яких Управління реклами Одеської міської ради уповноважене надавати приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами та направлення на здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, що виконуєтьсяКУ "Одесреклама", є безпідставними, оскільки положення Правил у цій частині суперечать вимогам норм нормативно-правових актів вищої юридичної сили і не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Проте, на думку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зазначені висновки не узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, зокрема такими.
1). Висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 522/15817/16-а.
У цій справі, встановивши факт розміщення суб`єктом господарювання зовнішньої реклами за відсутності відповідного дозволу на таке розміщення, Управління реклами Одеської міської ради як орган, уповноважений регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами в межах міста Одеси, винесло припис про усунення порушень та зобов`язало суб`єкта господарювання здійснити демонтаж рекламних конструкцій. У подальшому Комунальне підприємство "Одесреклама" (правонаступником якого є КУ "Одесреклама") демонтувало одну конструкцію на фасаді, інші були усунуті в добровільному порядку. Суб`єкт господарювання звернувся до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів, суди першої та апеляційної інстанції в задоволенні позову відмовили. У касаційній скарзі позивач зазначав про відсутність в Управління реклами Одеської міської ради повноважень на винесення спірного припису та стверджував, що демонтаж рекламних носіїв був здійснений незаконно.
За результатами розгляду Верховний Суд дійшов таких висновків: "Згідно з частиною першою статті 16 Закону України від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу" (далі - Закон № 270/96-ВР) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (далі - Типові правила) передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Відповідно до наведених вимог Закону № 270/96-ВР і на підставі наведених Типових правил розроблені Правила розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року № 434 (далі - Правила № 434).
Згідно з пунктом 6.1 Правил № 434 розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради.
За змістом пункту 7.1 цих Правил для одержання дозволу юридична або фізична особа - підприємець подає заяву за встановленою формою до якої додаються перелік документів, що визначений цим пунктом.
За приписами пункту 6.26 Правил № 434 визначено, що вивіска чи табличка як елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу до такого приміщення, не є рекламою та розміщується відповідно до порядку розміщення вивісок на території міста Одеси.
Відповідно до пункту 45, 46 Типових правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.
Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі -робочий орган) (пункту 5 Типових правил).
Разом із цим за пунктом 1.5 Правил № 434 визначено, що робочий орган - це управління реклами Одеської міської ради, яке уповноважене регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.
Відповідно до пункту З Правил № 434 робочий орган надає фізичним та юридичним особам обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів.
Також у пункті 13 наведених Правил визначено, що демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил, зокрема у випадку, якщо рекламний засіб є протиправно розміщеним.
У випадках, визначених абзацом "а" пункту 13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу у термін, визначений приписом.
З аналізу вказаних вище законодавчих приписів убачається, що Правилами № 434 чітко передбачені повноваження робочих органів (до яких належить відповідач) здійснювати контроль за додержанням цих Правил (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами) та звертатися до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк, що по суті є повноваженнями на видачу відповідних приписів. За таких обставин колегія суддів вважає вірними твердження судів першої та апеляційної інстанцій, що, встановивши факт розміщення позивачем зовнішньої реклами на вул. Велика Арнаутська, 33 у місті Одесі за відсутності відповідного дозволу на таке розміщення, управлінням цілком правомірно було винесено оскаржуваний припис від 18 липня 2016 року № 01-30/3017 про усунення порушень та зобов`язання позивача здійснити демонтаж таких рекламних конструкцій.
2). Висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 3 грудня 2020 року у справі № 2а/1522/6892/11.
У цій справі Управління реклами Одеської міської ради по відношенню до позивача склало припис про усунення порушень з вимогою демонтувати рекламні конструкції у зв`язку з їх розміщенням без дозвільних документів. У результаті невиконання позивачем вимог припису Управління реклами Одеської міської ради видало направлення на проведення демонтажу рекламних конструкцій, який було здійснено КП "Одесреклама". Позивач вважав демонтаж незаконним, але за розглядом його касаційної скарги Верховний Суд дійшов таких висновків:
Згідно із частиною першою статті 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються КМУ.
При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об`єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджено постановою КМУ від 29 грудня 2003 року № 2067(Правила № 2067) Правила № 2067 регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
Дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці (пункт 2 Правил № 2067).
Так, пункт 3 Правил № 2067 визначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Пунктом 5 указаних Правил закріплено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.
Так, Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі затверджено Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року № 434 (далі по тексту - Правила № 434). Ці Правила регламентують порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та процедуру їх переоформлення, зміни й анулювання, визначають вимоги до технічного стану, художньо-естетичного вигляду та порядку розміщення рекламних засобів, умови користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, підстави та порядок здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, а також порядок здійснення контролю за дотриманням положень цих Правил.
Дія цих Правил поширюється на всю територію міста Одеси, включаючи розташування рекламних засобів на будинках (будівлях) і спорудах, на відкритих майданчиках, на міських вулицях (дорогах), площах та інших територіях, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, інших об`єктах, розташованих на відкритій місцевості, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. Правила є обов`язковими до виконання всіма суб`єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами у межах території міста Одеси. Дія документа поширюється на територію міста Одеси, а саме розташування рекламних засобів на будинках і спорудах, міських вулицях, у тому числі на відкритих майданчиках, площах, на зелених зонах та озеленених територіях, на елементах вуличного обладнання, зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, а також інших об`єктах, розташованих на відкритій місцевості.
Робочий орган - управління реклами Одеської міської ради, уповноважене Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси (підпункти 1.2, 1.3 пункту 1.5 Правил № 434).
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що управління реклами Одеської міської ради є робочим органом.
Відповідно до підпунктів 3.1. пункту 3 Правил № 434 робочий орган, зокрема, надає фізичним та юридичним особам обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів; видає направлення на здійснення
Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 вказаних Правил КП "Одесреклама", зокрема, на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів.
Положеннями пункту 13 Правил № 434 також закріплено, що демонтаж рекламних засобів здійснюється КП "Одесреклама" за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб`єктів господарювання на підставі відповідних договорів.
Демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у наступних випадках: а) рекламний засіб є протиправно розміщеним; б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу; в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.
Аналізуючи викладене, можна зробити висновок, що робочий орган, у разі виявлення порушень Правил № 434, уповноважений надавати приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами та направлення на здійснення демонтажу протиправно розмішених рекламних засобів, що виконується, зокрема, КП "Одесреклама". Факт наявності в Управління реклами Одеської міської ради повноважень щодо надання приписів та направлень на здійснення демонтажу також убачається з постанов Верховного Суду від 28 листопада 2019 року за № 522/15817/16-а та від 30 квітня 2020 року за № 323/3491/16-а.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає, що демонтаж (у тому числі примусовий демонтаж) рекламних засобів, розміщених з порушенням чинного законодавства України про рекламу, впроваджений в переважній більшості міст України та має на меті усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, забезпечення захисту прав громадян та суб`єктів підприємницької діяльності у сфері зовнішньої реклами, забезпечення належного рівня благоустрою міст тощо. При цьому рішення про демонтаж рекламних конструкцій на підставі локальних нормативно-правових актів приймається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а у випадку невиконання такого рішення особами, винними в порушенні норм рекламного законодавства, демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів здійснюється відповідними комунальними підприємствами та установами, підпорядкованими виконавчим органам. У місті Одесі, на відміну від інших міст України, запроваджений Виконавчим комітетом Одеської міської ради порядок необґрунтовано заперечується на рівні судового розгляду спорів між Управлінням реклами, КУ "Одесреклама" та суб`єктами, які протиправно розміщують зовнішню рекламу, на підставі висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 522/19532/14а, що призводить до унеможливлення подальшої реалізації повноважень позивача, визначених Правилами № 434 та Статутом установи.
Проте суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі не врахували висновки, викладені в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 19 лютого 2013 року у справі № 21-18а13, про те, що Управління реклами Одеської міської ради наділене повноваженнями щодо складання приписів та демонтажу рекламних конструкцій, вивісок, а також висновки, викладені в постанові від 29 жовтня 2015 року у справі № 2-а-6892/11 (№ К/800/37590/14), прийняті за результатом розгляду справи щодо неоднакового застосування касаційним судом статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини першої статті 16 Закону України "Про рекламу".
Тож, на переконання колегії суддів, у судовій практиці відбувається неоднакове застосування судами норм Закону України "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в частині компетенції органів місцевого самоврядування у контролі за дотриманням законодавства України про розміщення зовнішньої реклами.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки оскарженими судовими рішеннями заперечуються та повністю нівелюються повноваження КУ "Одесреклама" на здійснення демонтажу зовнішньої реклами в місті Одесі, які на виконання статті 16 Закону України "Про рекламу", визначені для установи Виконавчим комітетом Одеської міської ради у затверджених ним Правилах розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі (чинне рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22 квітня 2008 року № 434). Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі в новій редакції" від 22 квітня 2008 року № 434 є обов`язковим для виконання в межах міста Одеси актом, яким встановлено порядок розміщення зовнішньої реклами на відповідній території. При цьому вказані правила відповідно до частини першої статті 144 Конституції України, частини першої статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україніʼє обов`язковими до виконання усіма суб`єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами, у межах території міста Одеси.
Фактично в цій справі суди в оскаржуваних рішеннях дійшли висновку про безпідставність визначеного Виконавчим комітетом Одеської міської ради порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі в частині покладання ним на Управління реклами Одеської міської ради та КУ "Одесреклама" повноважень з демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, що вказує на втручання в компетенцію виконавчих органів місцевих рад та їх законну діяльність з регулювання розміщення зовнішньої реклами на території міста Одеси.
Виключна правова проблема, на думку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, полягає в тому, що висновки, зроблені судами в оскаржених судових рішеннях, не відповідають положенням Європейської хартії місцевого самоврядування та національного законодавства України в частині визначених повноважень органів місцевого самоврядування та унеможливлюють ефективний контроль за незаконним розміщенням реклами в населених пунктах України, у тому числі за об`єктами реклами, які перебувають в аварійному стані та становлять небезпеку для громадян, майна тощо.
Згідно із частиною першою статті 303 ГПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 9 липня 2021 року, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною четвертою цієї ж статті встановлено, що перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Разом з тим суд вважає за необхідне проінформувати учасників справи щодо процесуального порядку розгляду їх справи шляхом надсилання копій цієї ухвали.
Також КУ "Одесреклама" звернулось до Великої Палати Верховного Суду із заявою про зупинення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 6 квітня 2021 року та рішення Господарського суду Одеської області від 11 грудня 2020 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Обґрунтовуючи заяву, КУ "Одесреклама" зазначило про те, що на виконання рішення суду від 11 грудня 2020 року а цій справі Господарським судом Одеської області виданий судовий наказ, на підставі якого державним виконавцем Першого Малинівського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24 квітня 2021 року відкрито виконавче провадження. Крім того, постановою державного виконавця від 3 серпня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. Наведене, на думку заявника, свідчить про те, що існує реальна загроза завдання виконанням оскарженого рішення шкоди правам та інтересам інших осіб, а саме територіальної громади міста Одеси шляхом звернення стягнення на грошові кошти місцевого бюджету, що надійшли за тимчасове користування комунальною власністю.
За приписами частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
За наведених обставин Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, зазначені в заяві КУ "Одесреклама", обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 120, 121, 301, 302, 332 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду