П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 11-97сап20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р.,Лобойка Л. М., Пількова К. М.,Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.,
представника скаржниці - Кравця Р. Ю.,
представниці Вищої ради правосуддя - Русакової І. Г.,
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2020 року № 438/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 травня 2019 року № 1412/2дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності",
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві (скарзі) вимог
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, в якій просила скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 13 лютого 2020 року № 438/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28 травня 2019 року № 1412/2дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
2. На обґрунтування наведених у скарзі вимог ОСОБА_1 зазначила, що висновки ВРП і її дисциплінарного органу про вчинення нею дій, спрямованих на відмову в доступі до правосуддя, є необґрунтованими, а притягнення її до дисциплінарної відповідальності із цих підстав - протиправним, оскільки постанови про повернення адміністративних протоколів для доопрацювання вона ухвалювала саме з метою забезпечення основоположних прав людини та виконання вимог щодо обов`язкової явки осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, ураховуючи при цьому, що норми закону, якими визначено строки розгляду та строки повідомлення, не узгоджуються та покладають на суддю взаємовиключні обов`язки.
3. Суддя ОСОБА_1 стверджує, що вона забезпечила розгляд протоколів про адміністративні правопорушення у строки, визначені статтею 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), водночас та обставина, що їх розгляд завершився ухваленням постанов про повернення матеріалів на доопрацювання, з якими не погодився дисциплінарний орган ВРП, не означає, що суддя не вживала заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого Законом, оскільки всі матеріали були предметом розгляду в судовому засіданні, їх розгляд завершено винесенням постанов у строки, визначені законом.
4. До того ж, на переконання скаржниці, системні проблеми суду щодо відправки кореспонденції, на які суддя ОСОБА_1 реагувала в межах своїх можливостей та повноважень, не можуть свідчити про вчинення нею бездіяльності у формі невжиття заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, що також указує на про протиправність притягнення її до дисциплінарної відповідальності із цих підстав.
Позиція ВРП
5. У відзиві на скаргу ВРП заперечує проти доводів ОСОБА_1 та просить залишити без змін оскаржуване рішення. Вважає наведені у скарзі мотиви щодо безпідставності притягнення її до дисциплінарної відповідальності та необґрунтованості й невмотивованості висновків ВРП такими, що не заслуговують на увагу. ВРП також наголошує, що підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", для скасування її рішення від 13 лютого 2020 рокунемає.
6. У цілому наведені у відзиві доводи відтворюють ті мотиви, якими обґрунтовано рішення ВРП.
Рух скарги
7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 березня 2020 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 13 лютого 2020 року № 438/0/15-20 та витребувала від ВРП матеріали дисциплінарної справи, на підставі яких було ухвалено це рішення.
8. Ухвалою від 27 квітня 2020 року суддя Великої Палати Верховного Суду призначив справу за цією скаргою до розгляду в судовому засіданні, про що було повідомлено учасників справи.
Позиція учасників справи щодо скарги
9. У судовому засіданні 02 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представниця ВРП, яка взяла участь у розгляді скарги в режимі відеоконференції, просила відмовити в задоволенні цієї скарги.
Обставини справи
10. Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 ОСОБА_1 призначена на посаду судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області у межах п`ятирічного строку.
11. 02 жовтня 2017 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_2 на дії судді ОСОБА_1, у якій скаржник просив притягнути її до дисциплінарної відповідальності на підставі підпункту "а" пункту 1, пункту 2 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
12. Автор скарги стверджував, що суддя ухвалила значну кількість постанов про повернення для доопрацювання та належного оформлення протоколів про адміністративне правопорушення з підстав, не передбачених законом. Частина постанов судді містить висновки про незабезпечення працівниками поліції доставлення правопорушника до суду та необхідність у зв`язку із цим повернення надісланих матеріалів для належного оформлення і ґрунтується на обов`язку забезпечити правопорушнику доступ до правосуддя, однак, як зазначив автор скарги, суддя ОСОБА_1 залишила поза увагою, що Законом України "Про Національну поліцію" не передбачено ні прав, ні обов`язків працівників поліції доставляти до суду осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, натомість безпідставне повернення матеріалів сприяло уникненню притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку із закінченням строків.
13. Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 21 червня 2018 року № 1971/2дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
14. Під час розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата ВРП установила, що суддя ОСОБА_1 із січня по липень 2017 року ухвалила більше 20 постанов, якими повернула для доопрацювання та належного оформлення протоколи про адміністративне правопорушення з різних підстав, жодна з яких не передбачена законом. Підставами повернення протоколів слугували здебільшого неявка до суду осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, та необхідність забезпечення органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, організації доставлення таких осіб до суду в день і час розгляду справи.
15. Так, зокрема, дисциплінарний орган ВРП установив, що постановами судді ОСОБА_1 повернуто до Апостолівського відділу поліції Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області 11 протоколів про адміністративне правопорушення для доопрацювання, належного оформлення та доставлення до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в день і час розгляду справи, з яких:
- 5 протоколів - за частиною другою статті 187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду, вчинене повторно) - постанови від 30 травня 2017 року у справах № 171/946/17, 171/712/17, 171/713/17, від 24 липня 2017 року у справі 171/713/17 (двічі протокол було повернуто), від 02 лютого 2017 року у справах № 171/2249/16-п (провадження № 3/171/65/17), № 171/2249/16-п (провадження № 3/171/64/17);
- 4 протоколи - за частиною першою статті 173-2 КУпАП (вчинення насильства у сім`ї) - постанови від 27 січня, 07 лютого, 30 травня, 16 червня 2017 року у справах відповідно № 171/115/17, 171/181/17, 171/951/17, 171/469/17;
- 1 протокол - за частиною першою статті 187 КУпАП (порушення правил адміністративного нагляду) - постанова від 20 березня 2017 року у справі № 171/469/17;
- 1 протокол - за частиною другою статті 173-2 КУпАП (вчинення повторно протягом року насильства в сім`ї) - постанова від 01 лютого 2017 року у справі № 171/125/17.
16. Свої висновки щодо потреби повернення матеріалів для доопрацювання та належного оформлення суддя мотивувала тим, що суд зобов`язаний розглянути справу про адміністративне правопорушення протягом доби з дня її надходження. Цей особливий порядок розгляду справ, за твердженням судді, покладає на відповідні органи, які складають протокол про адміністративне правопорушення, обов`язок забезпечити правопорушнику доступ до правосуддя та можливість реалізувати право на захист, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не тільки має бути доставлена до суду, а й повинна бути присутня в судовому засіданні під час розгляду справи. Також у постановах містяться посилання на статті 268, 277 КУпАП (права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; строки розгляду справ про адміністративні правопорушення) та зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не доставлена.
17. Із цього приводу дисциплінарний орган ВРП зауважив, що суддя не вказала правових норм, якими обґрунтовується право суду повернути постанови для доопрацювання та належного оформлення з наведених мотивів.
18. Також у дисциплінарному провадженні встановлено, що суддя ОСОБА_1 повернула для доопрацювання, а саме для доставлення до суду особи, що притягається до адміністративної відповідальності, матеріали про адміністративні правопорушення:
- 2 протоколи - за частиною першою статті 160 КУпАП (торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під`їздах, скверах та в інших невстановлених місцях) - постанови від 30 травня та 21 липня 2017 року у справі № 171/947/17 (двічі повертався протокол про адміністративне правопорушення для доопрацювання); постанова від 13 березня 2017 року у справі № 171/432/17;
- 3 протоколи - за частиною першою статті 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна) - постанови від 20, 23 березня та 30 травня 2017 року у справах № 171/470/17, 171/489/17, 171/925/17.
- 1 протокол - за частиною другою статті 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами) - постанова від 21 лютого 2017 року у справі № 171/273/17;
- 1 протокол - за частиною третьою статті 178 КУпАП (розпивання спиртних напоїв, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню) - постанова від 13 березня 2017 року у справі № 171/433/17.
19. Ці постанови мотивовані обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також зазначено, що явку правопорушника до суду поліцією не забезпечено, та вказано статті 278, 258 КУпАП (підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зміст протоколу про адміністративне правопорушення). Крім цього наголошено, що в разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді особа може бути піддана приводу органом внутрішніх справ (Національною поліцією). Явку осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, поліцією не забезпечено, що позбавляє суд можливості розглянути справу відповідно до вимог закону.
20. Також у дисциплінарному провадженні встановлено, що постановою від 02 лютого 2017 року у справі № 171/2248/16-п суддя ОСОБА_1 повернула адміністративний матеріал для дооформлення, указавши, що в разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міськрайонного суду особу може бути піддано приводу органом внутрішніх справ (Національною поліцією). Наголошено, що до Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУ НП у Дніпропетровській області було надіслано доручення щодо забезпечення явки правопорушника у судове засідання, яке не було виконане.
21. Подібні мотиви наведено і у постанові від 21 лютого 2017 року у справі № 171/271/17, якою суддя також повернула адміністративний матеріал для дооформлення.
22. Крім цього, суддя ОСОБА_1 повернула 3 матеріали справ про адміністративні правопорушення для доопрацювання та належного оформлення, із них:
- 2 протоколи - за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) - постанови від 13 квітня та 10 травня 2017 року у справах № 171/660/17, 171/804/17;
- 1 протокол - за частиною першою статті 156 КУпАП (в редакції, чинній на момент винесення постанови, - порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами) - постанова від 30 травня 2017 року у справі № 171/591/17.
23. Так, у постанові від 13 квітня 2017 року (справа № 171/660/17) зазначено, що в матеріалах справи відсутні дані щодо вручення порушнику протоколу про адміністративне правопорушення чи його відмови від отримання другого екземпляра цього протоколу; в адміністративному протоколі вказано про наявність свідків, однак із протоколу не зрозуміло, чи ці дві особи є свідками правопорушення, чи вони засвідчують факт відмови порушника від підпису у протоколі або якісь інші обставини. Також статтею 130 КУпАП передбачено обов`язкове позбавлення водія права керування транспортними засобами, водночас суд не може визначити міру адміністративного стягнення, оскільки не встановлено, чи отримував правопорушник посвідчення водія чи ні, крім того, адміністративний матеріал не містить довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
24. Постанову від 10 травня 2017 року (справа № 171/804/17) суддя мотивувала тим, що не встановлено, чи отримувала особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія; адміністративний матеріал не містить копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, у протоколі про адміністративне правопорушення від 26 квітня 2017 року та в поясненнях у графі "місце мешкання" зазначені різні адреси місця проживання правопорушника; до матеріалів справи не долучено копії паспорта правопорушника.
25. У постанові від 30 травня 2017 року (справа № 171/591/17) зазначено, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що правопорушник є суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 156 КУпАП; матеріали справи містять витяги з рішення про видачу ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами особі, яка притягається до відповідальності і здійснює підприємницьку діяльність.
26. Друга Дисциплінарна палата ВРП зауважила, що хоч у цих постановах судді ОСОБА_1 і наведено різні мотиви їх прийняття, однак вони не містять нормативно обґрунтованих висновків щодо необхідності доопрацювання протоколів про адміністративне правопорушення та обов`язку органу, що склав відповідний протокол, доставити до суду особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тобто зазначені у постановах підстави повернення, зокрема те, що "особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з`явилася", "особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не доставлена", не ґрунтуються на вимогах закону та не свідчать про неналежне оформлення протоколу, а отже, недодержання органом, що його склав, вимог статті 256 КУпАП.
27. Вказане вплинуло на те, що в подальшому за результатами розгляду протоколів у наведених вище справах, які надходили до суду повторно, в більшості із них були прийняті постанови про закриття провадження у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
28. За висновком Другої Дисциплінарної палати ВРП, невиконання суддею ОСОБА_1 під час розгляду справ про адміністративні правопорушення завдань, покладених на неї КУпАП, та неодноразове повернення протоколів про адміністративні правопорушення для доопрацювання та належного оформлення з не передбачених законом підстав свідчать про незаконну відмову в доступі до правосуддя.
29. З огляду на наведене Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що в діях судді ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом "а" пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя, у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо та невжиття суддею заходів щодо розгляду справ протягом строку, встановленого законом.
30. Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 28 травня 2019 року № 1412/2дп/15-19 суддю ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.
31. Дисциплінарний орган ВРП вважав, що застосування цього виду дисциплінарного стягнення є пропорційним вчиненому і достатнім, ураховуючи позитивну характеристику судді, її незначний досвід роботи на посаді судді, відсутність у неї інших дисциплінарних стягнень, а також характер вчиненого дисциплінарного проступку та його наслідки.
32. ОСОБА_1 оскаржила це рішення до ВРП.
33. Рішенням від 13 лютого 2020 року № 438/0/15-20 ВРП залишила без змін рішення її Другої Дисциплінарної палати від 28 травня 2019 року № 1412/2дп/15-19 про притягнення судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
34. У своєму рішенні ВРП визнала обґрунтованими висновки її дисциплінарного органу про те, що неможливість розгляду протоколів про адміністративне правопорушення у встановлений законом строк не надавала судді ОСОБА_1 права повернути їх як неналежно оформлені та покладати на органи, які їх склали, обов`язок забезпечення прав осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, в тому числі на доступ до правосуддя, шляхом доставлення їх до суду.
35. Зокрема, ВРП зауважила, що більшість справ про адміністративні правопорушення дійсно підлягали розгляду судом у стислі строки, проте вказана обставина жодним чином не покладає на орган, що склав протокол про адміністративне правопорушення, обов`язку щодо забезпечення явки до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і такі підстави повернення протоколів про адміністративні правопорушення для належного оформлення не були законними в розумінні статті 256 КУпАП.
36. ВРП погодилася з висновком її дисциплінарного органу про те, що дії судді під час прийняття указаних постанов не мають характеру суддівської помилки, а свідчать про допущену очевидну, грубу недбалість судді щодо виконання службових обов`язків та про наявність правових підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності згідно з підпунктом "а" пункту 1, пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". На переконання ВРП, за установлених під час розгляду дисциплінарної справи обставин застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця є пропорційним вчиненому нею дисциплінарному проступку.
37. Отже, ВРП дійшла висновку, що зібрані матеріали дисциплінарної справи оцінені дисциплінарним органом з достатньою повнотою і підтверджують вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, натомість наведені суддею та її адвокатом у скаргах доводи не спростовують висновків, зазначених у рішенні Другої Дисциплінарної палати ВРП від 28 травня 2019 року № 1412/2дп/15-19, і не дають підстав для його скасування.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж перегляду рішення ВРП
38. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
39. З метою усунення прогалин національного законодавства, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Вищу раду правосуддя", глава 4 якого визначає нову процедуру та порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
40. Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 цього Закону, відповідно до частини першої якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
41. Статтею 52 зазначеного Закону передбачено порядок оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, та визначено вичерпний перелік підстав для його скасування, зокрема:
1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;
4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
42. Як зазначає Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС), "дисциплінарний розгляд справи в кожній країні повинен передбачати можливість подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду" (пункт 77 (v) Висновку № 3 КРЄС про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості (2002)).
43. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.
44. Згідно з практикою ЄСПЛ "навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо "прав та обов`язків цивільного характеру", у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі "згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції". У межах скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції "повну юрисдикцію" або чи забезпечував "достатність перегляду" для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі фактори, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, в який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", пункт 123).
45. Можливість оскаржити рішення по суті є важливим запобіжником суддівської незалежності та незалежності судової системи в цілому. Велика Палата Верховного Суду забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції та є визначеним статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судовим органом, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарг на рішення ВРП, зокрема рішення, ухвалені за результатом розгляду скарг на рішення її дисциплінарних палат про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
46. Так, предметом оскаржуваного рішення ВРП було рішення її Другої Дисциплінарної палати від 28 травня 2019 року № 1412/2дп/15-19 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
47. Велика Палата Верховного Суду переглядає ухвалене у спосіб, передбачений Законом України "Про Вищу раду правосуддя", рішення ВРП від 13 лютого 2020 року № 438/0/15-20, яким це рішення було залишено без змін.
48. Підстави для оскарження рішення ВРП, які наведені у скарзі ОСОБА_1, свідчать про наявність у Великої Палати Верховного Суду повної юрисдикції щодо розгляду скарг на рішення ВРП.
49. Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
50. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
51. У своїй скарзі ОСОБА_1 не ставить питання про незаконність оскаржуваного рішення ВРП з підстав, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 52 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", натомість категорично не погоджується з мотивами, якими ВРП обґрунтувала свої висновки про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
52. Ураховуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе розглянути вимоги ОСОБА_1 у межах наведених в її скарзі доводів, ретельно дослідивши дотримання ВРП при прийнятті спірного рішення положень пункту 4 частини першої статті 52 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".