Постанова
Іменем України
14 вересня2021 року
м. Київ
справа № 208/1791/18
провадження № 51-2317км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Бущенка А.П., Голубицького С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Дехтярук О.К.,
захисника Литвин Н.О. (у режимі відеоконференції), особи, щодо якої застосовані
примусові заходи виховного
характеру ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 березня
2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040160000010, про застосування примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітнього
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, жителя
АДРЕСА_1,
у вчиненні суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 грудня 2018 року клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_1, який не досяг віку кримінальної відповідальності, задоволено частково.
Застосовано щодо ОСОБА_1 примусові заходи виховного характеру у виді застереження.
Роз`яснено неповнолітньому ОСОБА_1 наслідки його дій, оголошено осуд за ці дії, попереджено про більш суворі правові наслідки, які можуть настати
в разі продовження ним протиправної поведінки за вчинення нового злочину.
Постановлено стягнути на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_1 по 1500 грн
у рахунок відшкодування матеріальної і моральної шкоди. У разі відсутності у ОСОБА_1 майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, ухвалено відшкодувати цю шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі
з ОСОБА_3, припинивши її обов`язок відшкодовувати шкоду після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Постановлено стягнути на користь Комунального закладу "Дитяча лікарня
м. Кам`янське" Дніпропетровської обласної ради з ОСОБА_1 витрати на лікування потерпілого в розмірі 2730 грн. У разі відсутності в особи майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, ухвалено відшкодовувати цю шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі із ОСОБА_3, припинивши її обов`язок відшкодовувати шкоду після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Згідно з ухвалою суду встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1
14 листопада 2017 року приблизно о 17:00 разом з неповнолітніми
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийшли до Центрального парку культури та відпочинку Кам`янської міської ради, розташованого поблизу майдану
П. Калнишевського в м. Кам`янському, де вчинили побиття неповнолітнього
ОСОБА_2, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров`я.
Апеляційний суд ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня
2019 року апеляційну скаргу захисника Литвин Н.О., що діє в інтересах неповнолітньої особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності та щодо якої застосовуються заходи виховного характеру, - ОСОБА_1, задоволено частково.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 грудня 2018 року щодо ОСОБА_1 змінено.
Виключено з ухвали суду рішення про стягнення з неповнолітнього
ОСОБА_1 відшкодування матеріальної та моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 3000 грн та про стягнення
з неповнолітнього ОСОБА_1 відшкодування на користь Комунального закладу "Дитяча лікарня м. Кам`янське" витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 2730 грн.
У решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Розʼяснено законному представнику неповнолітнього потерпілого
ОСОБА_2 - ОСОБА_6 її право на звернення до суду із заявленим позовом у порядку цивільного судочинства.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним вирішенням цивільних позовів і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно послався на неправильне застосування судом першої інстанції ст. 1182 Цивільного кодексу України, мотивуючи тим, що на момент розгляду провадження обвинувачений ОСОБА_4 досяг повноліття. Зазначає, що висновки апеляційного суду є безпідставними, оскільки станом на 10 грудня 2018 року ОСОБА_4 було 17 років, а ОСОБА_1 - 16 років, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6 Сімейного кодексу України (далі - СК) обидва були неповнолітніми. Стверджує, що рішення апеляційного суду про необхідність виключення з ухвали місцевого суду рішення про стягнення із ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого взагалі не мотивовано.