ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 805/1165/15-а
адміністративне провадження № К/9901/41186/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш"
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Гайдар А.В., судді - Василенко Л.А., Ханова Р.Ф.)
у справі №805/1165/15-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Азовзагальмаш" (далі - позивач, платник, Товариство, ПАТ "Азовзагальмаш") звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач 1, Спеціалізована ДПІ), Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач 2, Маріупільська ОДПІ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що наявність у Товариства надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підтверджена актом звірення розрахунків платника з бюджетом, однак відповідачі протиправно, не зважаючи на подані платником заяви, не здійснили залік надміру сплачених сум у рахунок сплати орендної плати за землю та земельного податку.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої ДПІ, Маріупольської ОДПІ щодо непроведення заліку надміру сплачених ПАТ "Азовзагальмаш" грошових зобов`язань з податку на прибуток у рахунок сплати орендної плати за травень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за червень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за липень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за серпень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за вересень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за жовтень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за листопад 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за грудень 2014 року в розмірі 495265,33 грн та у рахунок сплати земельного податку за липень 2014 року в розмірі 36 102,81 грн, за серпень 2014 року в розмірі 36102,81 грн, за вересень 2014 року в розмірі 36102,81 грн, за жовтень 2014 року в розмірі 36102,81 грн, за листопад 2014 року в розмірі 36102,81 грн, за грудень 2014 року в розмірі 36102,81 грн;
-зобов`язано Спеціалізовану ДПІ, Маріупольську ОДПІ здійснити залік надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у рахунок сплати орендної плати за травень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за червень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за липень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за серпень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за вересень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за жовтень 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за листопад 2014 року в розмірі 495265,33 грн, за грудень 2014 року в розмірі 495265,33 грн та у рахунок сплати земельного податку за липень 2014 року в розмірі 36 102,81 грн, за серпень 2014 року в розмірі 36102,81 грн, за вересень 2014 року в розмірі 36 102,81 грн, за жовтень 2014 року в розмірі 36102,81 грн, за листопад 2014 року в розмірі 36102,81 грн, за грудень 2014 року в розмірі 36102,81 грн;
- зобов`язано Спеціалізовану ДПІ, Маріупольську ОДПІ відобразити в інтегрованій картці ПАТ "Азовзагальмаш" станом на 19.01.2015 залік надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 3962122,58 грн у рахунок сплати орендної плати та залік надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 216616,79 грн у рахунок сплати земельного податку.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як платник податку вправі розпоряджатися власними коштами, зокрема, шляхом звернення до податкового органу з заявою про здійснення заліку податкових зобов`язань. Нездійснення відповідачами такого заліку при наявності відповідної переплати порушує право позивача на розпорядження його коштами.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року апеляційну скаргу Спеціалізованої ДПІ задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої ДПІ та Маріупольської ОДПІ щодо нерозгляду заяв ПАТ "Азовзагальмаш" про зарахування переплати з податку на прибуток у виплату заборгованості зі сплати земельного податку за земельні ділянки та у виплату орендної плати за земельні ділянки від 01 листопада 2016 року та від 29 листопада 2016 року відповідно;
- зобов`язано Спеціалізовану ДПІ та Маріупольську ОДПІ розглянути заяви ПАТ "Азовзагальмаш" про зарахування переплати з податку на прибуток у виплату заборгованості зі сплати земельного податку за земельні ділянки та у виплату орендної плати за земельні ділянки від 1 листопада 2016 року та від 29 листопада 2016 року відповідно та прийняти вмотивоване рішення згідно з податковим та бюджетним законодавством.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що будь-які рішення відповідачів на заяви Товариства про зарахування переплати з податку на прибуток у рахунок сплати заборгованості із земельного податку та орендної плати за земельні ділянки в матеріалах справи відсутні, а тому, в даному випадку, відповідачами порушено право Товариства на розгляд його заяв. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вказав, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо нерозгляду заяв ПАТ "Азовзагальмаш" про зарахування переплати з податку на прибуток у рахунок сплати заборгованості із земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, а також зобов`язання відповідачів розглянути ці заяви і прийняти відповідне рішення.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених сум податків у встановленому законом порядку, а тому відповідачі, отримавши заяву Товариства про зарахування переплати з податку на прибуток у рахунок сплати заборгованості із земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, зобов`язані були вчинити передбачені законодавством дії для такого зарахування. Враховуючи вищевикладене, на думку скаржника, належним способом захисту його прав є зобов`язання відповідачів здійснити залік надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у рахунок сплати орендної плати за землю та земельного податку та відобразити в інтегрованій картці Товариства станом на 19.01.2015 відповідний залік надміру сплачених позивачем грошових зобов`язань.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
17 лютого 2017 року від відповідача 1 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Спеціалізована ДПІ зазначає про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований як юридична особа 24.09.1997, ідентифікаційний номер 13504334, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та з 21.12.1991 перебуває на податковому обліку у відповідача 1, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 06.05.2011 №124/10/29-14-2.
Станом на 20.03.2015 за позивачем рахується переплата авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 40715293,55 грн та з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11913171,10 грн. При цьому Товариство має заборгованість з орендної плати за землю за період травень-грудень 2014 року у розмірі 3962122,58 грн та із земельного податку за період липень-грудень 2014 року у розмірі 216616,79 грн.
Згідно з актами звірення розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2015 до 09.02.2015 від 11.02.2015 № 162-20, №164-20, та актом звірення розрахунків з бюджетом за період з 01.01.2014 до 19.03.2014 від 20.03.2015 № 1015-20 Спеціалізованою ДПІ підтверджено суму переплати з авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 40715293,55 грн та з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 11913171,10 грн.
15.01.2015 позивач звернувся до відповідачів із заявами про зарахування переплати з податку на прибуток (код платежу 11021000) у виплату заборгованості зі сплати земельного податку за земельні ділянки (код платежу 13050100) та у виплату орендної плати за земельні ділянки (код платежу 13050200).
17.03.2015 позивач повторно звернувся до відповідачів із аналогічними заявами.
Як вбачається зі змісту заперечень на адміністративний позов, Спеціалізована ДПІ у відповідь на заяви позивача листом від 02.04.2015 №1728/10/2803-13-03 повідомила Товариство про те, що з 01 січня 2015 року набрали чинності норми Закону України від 28.12.2014 за № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", згідно з якими податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності та податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності) у розмірі 90 відсотків зараховується до загального фонду державного бюджету, решта 10 відсотків зараховується до загального фонду обласних бюджетів та м. Києва. При цьому відповідач 1 зазначив, що до 01 січня 2015 року податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності) зараховувався у повному обсязі до державного бюджету, а тому, виходячи з положень Бюджетного та Податкового кодексів України, кошти з податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності, та податку на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності), які помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету до 01 січня 2015 року, підлягають поверненню виключно за рахунок коштів державного бюджету. Також позивача повідомлено про те, що Міністерством фінансів України направлено до Д