ПОСТАНОВА
Іменем України
20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 208/4470/16-а
адміністративне провадження № К/9901/22952/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кам`янської міської ради Дніпропетровської області на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.10.2016 (суддя - Похваліта С.М.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017 (судді - Шальєва В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Департамент муніципальних послуг та регуляторної політики Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в :
У липні 2016 року до суду з позовами звернулись ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2
ФОП ОСОБА_1 просив визнати протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили та скасувати підпункт 1.1 пункту 1 рішення Дніпродзержинської міської ради (правонаступником якої є Кам`янська міська рада Дніпропетровської області) від 17.06.2016 №223-08/VII "Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час у м. Дніпродзержинськ".
ОСОБА_2 просив визнати протиправним та скасувати рішення Дніпродзержинської міської ради №223-08/VII від 17.06.2016 щодо обмеження реалізації алкогольних напоїв на території м. Дніпродзержинськ з 21:00 год вечора до 08:00 години ранку, та зобов`язати відповідача опублікувати оголошення про скасування оскаржуваного нормативно-правового акту у разі прийняття відповідного судового рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Дніпродзержинської міської ради від 17.06.2016 №223-08/VII "Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час у м. Дніпродзержинськ" заборонено роздрібну торгівлю алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) на території міста Дніпродзержинська у стаціонарних та тимчасових спорудах, крім закладів ресторанного господарства, у період з 21 години вечора до 8 години ранку щоденно, враховуючи вихідні дні та свята (пп. 1.1 п. 1 рішення). (а.с. 32 - 33)
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправними, позивачі звернулись до суду з позовами.
ФОП ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ні Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ні іншими законами та нормативно-правовими актами органам місцевого самоврядування не надані повноваження запроваджувати такі заходи як заборона реалізації (обмеження роздрібної торгівлі) алкогольних напоїв, пива, слабоалкогольних напоїв в стаціонарних об`єктах торгівлі та тимчасових спорудах у певний період часу, а тому відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про обмеження реалізації алкогольних напоїв на території м. Дніпродзержинськ в нічний час, вийшов за межі своїх повноважень.
Крім того, посилається на те, що орган місцевого самоврядування може заборонити або обмежити споживання і продаж алкогольних напоїв лише на час проведення масових заходів, а не взагалі як в оскаржуваному рішенні. Жодним законодавчим актом не визначено повноважень органу місцевого самоврядування щодо обмеження місць продажу алкогольних і слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів. Відтак, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
ОСОБА_2 в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що питання обмеження торгівлі (реалізації) алкогольними напоями є предметом законодавчого регулювання та реалізовується виключно парламентом шляхом прийняття законодавчого акту, оскільки жодним законодавчим актом не визначено повноважень органу місцевого самоврядування щодо встановлення постійних часових обмежень щодо торгівлі (реалізації) алкогольних і слабоалкогольних напоїв.
При цьому позивач у позовній заяві посилався на правову позицію, викладену Верховним Судом України у постанові від 24.05.2016 у справі №2а-54/10.
Своє право звернення до суду мотивує тим, що прийняття оскаржуваного рішення порушує його право, як споживача, на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час, обмежує обіг окремих видів товару, а тому не відповідає вимогам законів. Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, вийшов за межі наданих йому законом повноважень, що призвело до істотного порушення прав позивача, а також суб`єктів господарювання, що мають право на реалізацію алкогольних напоїв.
Ухвалами Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 13 та 14 липня 2016 року відкрито провадження у справах за позовами ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою цього ж суду від 03.08.2016 об`єднано в одне провадження справи за позовами ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 19)
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.10.2016 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 17.06.2016 №223-08/VII "Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольними) у нічний час у м. Дніпродзержинськ" щодо обмеження реалізації алкогольних напоїв на території м. Кам`янське (Дніпродзержинська) з 21 години вечора до 08:00 години ранку щоденно.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2017 змінено постанову суду першої інстанції в частині абзацу другого її резолютивної частини.
Визнано протиправним та скасовано пп. 1 п. 1 рішення Дніпродзержинської міської ради від 17.06.2016 №223-08/VII "Про заборону роздрібної торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом (окрім безалкогольного) у нічний час у м. Дніпродзержинську".
В іншій частині постанову залишено без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить виключно встановлення режиму роботи суб`єктів господарювання. Натомість відповідач фактично не встановив режим роботи магазинів, а заборонив торгівлю окремими видами товарів в певний період часу, тобто вчинив дії поза межами повноважень, визначених як Законом України "Про місцеве самоврядування", так й Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". При цьому суди виходили з того, що відповідач не надав до суду будь-яких доказів того, що під час прийняття рішення про заборону продажу алкогольних напоїв було погоджено режим роботи із власниками відповідних торгових закладів чи відділів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов`язання відповідача опублікувати оголошення про скасування оскаржуваного нормативно-правового акту у разі прийняття відповідного судового рішення, суди виходили з того, що порядок доступу до публічної інформації регулюється Законом України "Про доступ до публічної інформації" і не вимагає додаткових зобов`язань та виходить за межі вимог, які визначені статтею 105 КАС України.
Крім того, суди дійшли висновку про те, що позивач ОСОБА_2 є споживачем, а позивач ФОП ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а тому позивачі є особами щодо яких застосовується оскаржуване рішення міської ради.
Приймаючи рішення про задоволення позову частково, суди попередніх інстанцій керувались висловленою у постанові від 24.05.2016 у справі №2а-54/10 практикою Верховного Суду України.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідно до протоколу №4 від 07.06.2016 на засіданні Координаційної ради з питань розвитку підприємництва у м. Дніпродзержинську (м. Кам`янське) обговорювались проекти регуляторних актів, в тому числі і проект спірного рішення. Відповідно до вказаного протоколу на засіданні зазначено про тривалість регуляторної процедури та про можливість надання на адресу розробника до 12.06.2016 суб`єктами господарювання зауважень та пропозицій щодо даного проекту регуляторного акту, проте протягом встановленого строку зауважень та пропозицій від суб`єктів господарювання до міської ради не надходило. Також покликається на те, що на засіданні комісії були присутні приватні підприємці, представники громадських організацій та голова профспілкової організації малого та середнього бізнесу "Єднання", проте судами не взято до уваги доказ погодження міської радою режиму роботи магазинів та відділів з продажу алкогольних напоїв з їх власниками.
У відзиві на касаційну скаргу позивач ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 144 Конституції України органи