ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 461/2059/17
адміністративне провадження № К/9901/43082/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (судді - Кухтей Р.В., Нос С.П., Яворський І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в :
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 25.12.2015 №573 "Про демонтаж самовільно збудованої двоповерхової з мансардою будівлі в подвір`ї будинку АДРЕСА_1".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 30.07.2004 позивачу, його дружині та двом їх дітям на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . (а.с. 10)
27.10.2015 до начальника ЛКП "Айсберг" зі скаргою звернувся власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2, який зазначив, що на земельній ділянці загального користування (прибудинковій території) здійснюється незаконне будівництво його сусідом. (а.с. 51)
Львівським комунальним підприємством "Айсберг" обстежено технічний стан будинку та встановлено, що власники квартири №2 за вказаною вище адресою самовільно збудували окремо стоячу будівлю розміром 5,0 х 6,0 м2 в подвір`ї будинку. (а.с. 44)
Актом Львівського комунального підприємства "Айсберг" встановлено, що позивач на розпорядження надати документи на будівництво окремо стоячої будівлі не реагує, роботи не припиняються. (а.с. 48)
Львівське комунальне підприємство "Айсберг" неодноразово на адресу позивача направляв попередження про необхідність надання документів на самовільно збудовану окрему стоячу будівлю. (а.с. 49)
Протоколом про адміністративне правопорушення №44 встановлено, що позивач, співвласник квартири АДРЕСА_1 в подвір`ї будинку самовільно збудував окремо стоячу будівлю розміром 5,4 х 6,1 м2, самовільне будівництво розпочате у липні 2015, виявлене 21.09.2015. (а.с. 50)
Листом Департаменту архітектурно - будівельної інспекції у Львівській області від 15.12.2015 №1013-6/6962-15 повідомлено відповідача про проведення перевірки незаконної самовільної забудови за адресою по АДРЕСА_1, під час якої встановлено, що позивач здійснює будівельні роботи з нового будівництва двоповерхової з мансарду будівлі на земельній ділянці, що не надана у власність або в користування на прибудинковій території біля будинку №10 (на прибудинковій території) без виготовленої та затвердженої в установленому законом порядку проектної документації, чим порушено вимоги ст. 7, ч. 1 ст. 9, абз. 3, 4 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" та права на виконання будівельних робіт - реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (згідно ДСТУ-Н Б В.1.2 - 16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва", категорія складності об`єкта - ІІ), чим порушено вимоги п. 2 ст. 34, ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466. (а.с. 42)
Львівське комунальне підприємство "Айсберг" на адресу позивача та інших співвласників неодноразово направляв попередження про необхідність демонтажу самовільно збудованої окремо стоячої будівлі. (а.с. 41, 46)
Розпорядженням відповідача від 25.12.2015 №573 "Про демонтаж самовільно збудованої двоповерхової з мансардою будівлі в подвір`ї будинку АДРЕСА_1" затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (протокол №45 від 22.12.2015), та зобовязано співвласника квартири №2 ОСОБА_3 за власні кошти демонтувати самовільно збудовану двоповерхову з мансардою будівлю в подвір`ї будинку. При цьому попереджено, що у випадку невиконання в добровільному порядку демонтажу районна адміністрація звернеться до суду із відповідною позовною заявою. (а.с. 39)
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вказане розпорядження прийняте з перевищенням повноважень, відповідачу належало запропонувати в добровільному порядку демонтувати самовільно збудовану двоповерхову з мансардою будівлю, і лише у випадку невиконання демонтажу добровільно - звернутися до суду із позовом. Крім того, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, відповідачем не вказано конкретної норми закону, яку було порушено, і не вказала яким чином та чиї інтереси порушено будівництвом спірної будівлі.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 19.05.2017 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 25.12.2015 №573 "Про демонтаж самовільно збудованої двоповерхової з мансардою будівлі в подвір`ї будинку АДРЕСА_1".
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що двоповерхова з мансардою будівля в подвір`ї будинку АДРЕСА_1 збудована без необхідних дозвільних документів на ведення будівельних робіт, щодо такої будівлі були відсутні відомості про її відповідність будівельним нормам та правилам на час прийняття розпорядження, а також відсутня згода інших мешканців даного будинку, а тому відповідач обґрунтовано та на законних підставах прийняв розпорядження про затвердження висновку міжвідомчої комісії про визнання здійсненої прибудови самочинною та її демонтаж.
Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказане розпорядження взагалі не може порушувати права, свободи та інтереси позивача, прийняття оскаржуваного розпорядження не створює для позивача жодних юридично-значимих наслідків так як розпорядженням лише зафіксовано факт вчинення самочинного будівництва іншою особою, та передбачено можливість районної адміністрації у випадку не здійснення демонтажу в добровільному порядку в подальшому звернутися до суду з позовною заявою.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що районна адміністрація за фактами самочинного будівництва може звернутися у встановленому порядку до суду з позовом про демонтаж самочинного будівництва, а голова районної адміністрації не має повноважень зобов`язувати особу здійснювати демонтаж самочинного будівництва за відсутності відповідного судового рішення. Відповідачу належало запропонувати позивачу в добровільному порядку демонтувати самовільно збудовану двоповерхову з мансардою будівлю в подвір`ї будинку, а у випадку невиконання в добровільному порядку, звернутися з позовною заявою до суду.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що висновки апеляційного суду про те, що відповідачу належало запропонувати позивачу в добровільному порядку демонтувати самовільно збудовану двоповерхову з мансардою будівлю в подвір`ї будинку, а у випадку невиконання в добровільному порядку звернутися з позовною заявою до суду є хибними, оскільки розпорядження районної адміністрації надає право особі у добровільному порядку виконати його, а в разі невиконання районна адміністрація звертається до суду із позовом про демонтаж, що і було зроблено.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів та здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 №2807-IV (далі - Закон №2807-IV) до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.
Відповідно до ст. 12 Закону №2807-IV суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
У відповідності до ст. 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом