ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 903/828/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю. - головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 (головуючий суддя Бучинська Г. Б., судді Філіпова Т. Л., Василишин А. Р.) у справі
за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Дружба"
до Воютинської сільської ради
про визнання недійсним та скасування рішення, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Сільськогосподарське приватне підприємство "Дружба" (далі - СГПП "Дружба") звернулося до господарського суду з позовом до Воютинської сільської ради, в якому просило:
- визнати недійсним та скасувати рішення Воютинської сільської ради Луцького району Волинської області "Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок із СГПП "Дружба" від 17.12.2019 № 37/4 в частині відмови у продовженні на наступний термін дії договору оренди, укладеного між СГПП "Дружба" та Воютинською сільською радою на земельну ділянку із кадастровим номером 0722881500:04:000:0135;
- визнати укладеною додаткову угоду № 02 до договору оренди землі від 25.12.2009 в редакції, зазначеній в прохальній частині позову.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем 25.12.2009 було укладено договір оренди землі, на підставі якого позивачу передано в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 86,4048 га, яка розташована на території Воютинської сільської ради Луцького району Волинської області в межах населеного пункту, кадастровий номер 0722881500:04:000:0135; 02.11.2010 проведено реєстрацію цього договору; строк дії договору 5 років; додатковою угодою № 01 від 30.09.2015 продовжено строк дії договору до 10 років. Позивач 21.11.2019 листом № 139 повідомив відповідача про намір продовжити дію договору на наступний термін та надав проект додаткової угоди до договору оренди землі. Відповідач листом від 18.12.2019 № 515/1.9.1 повідомив, що згідно з рішенням сесії сільської ради від 17.12.2019 № 37/4 позивачу відмовлено у продовженні дії договору оренди на наступний термін. Позивач просив поновити договір оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" та положень статей 626, 627, 777, 792 Цивільного кодексу України.
3. Ухвалою суду першої інстанції від 10.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.12.2020, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.
4. 08.12.2020 заступник керівника Луцької місцевої прокуратури подав до суду заяву № 33-8407вих20 від 07.12.2020 про вступ у справу на стороні відповідача Воютинської сільської ради.
5. Ухвалою суду від 12.01.2021 відкладено підготовче засідання на 25.01.2021; ухвалою суду від 25.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.02.2021. У зв`язку з перебуванням судді Костюк С. В. у відпустці судове засідання 11.02.2021 не відбулося, тому ухвалою суду від 15.02.2021 сторони повідомлено про проведення розгляду справи по суті 16.03.2021.
6. Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.03.2021 позов задоволено.
7. Не погодившись із цим рішенням, заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021 у справі № 903/828/20 та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
8. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 апеляційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021 у справі № 903/828/20 залишено без руху. Надано скаржнику 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме вказати чи подається апеляційна скарга особою, яка не брала участі у справі та суд вирішив питання про її права, чи дана скарга подається в порядку пункту 3 частини шостої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; вказати підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді, обґрунтувати в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, обґрунтувати наявність виключного випадку для представництва прокурором інтересів держави в особі відповідного відповідача.
9. 13.05.2021 від заступника керівника Волинської обласної прокуратури на підтвердження своїх повноважень щодо звернення з апеляційною скаргою в порядку частини шостої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" до апеляційного суду надійшов лист на виконання вимог ухвали від 26.04.2021, до якого додана апеляційна скарга, лист Волинської обласної прокуратури від 07.05.2021 № 15-987вих-21, адресований Торчинській об`єднаній територіальній громаді та Воютинській сільській раді, та лист Торчинської селищної ради від 11.05.2021.
10. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.05.2021 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021 та призначив справу до розгляду.
11. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.06.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021 у справі № 903/828/20 закрив.
12. Судове рішення мотивоване тим, що прокурор не обґрунтував наявність підстав для представництва в суді при поданні апеляційної скарги, що виключає можливість підтвердження судом підстав для представництва за цією апеляційною скаргою в аспекті положень частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
13. У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021, в якій прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу - направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
14. Підставою касаційного оскарження є абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
15. На обґрунтування підстав касаційного оскарження прокурор посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16.04.2021 у справі № 906/927/18.
16. Прокурор указує, що під час закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не взяв до уваги обізнаність Воютинської сільської ради про порушення інтересів держави під час розгляду цієї справи, а також відсутність намірів останньої щодо вжиття заходів для їх захисту та поновлення.
17. Так, за результатами ознайомлення 03.12.2020 прокурором з матеріалів справи встановлено відсутність відзиву відповідача, його неявку в судові засідання, неоскарження ухвали про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права оренди спірної земельної ділянки у цій справі, ненадання будь-яких інших процесуальних документів та доказів на спростування доводів позивача. У зв`язку з цим прокурором подано до суду заяву про вступ у справу на стороні відповідача та надано відзив на позовну заяву СГПП "Дружба".
18. Крім того, прокурор звертає увагу на те, що судом першої інстанції всупереч положенням пункту 4 частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України не винесено будь-якого процесуального рішення за результатами його заяви про вступ прокурора у справу.
19. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
20. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
21. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
22. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
23. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, прокурор посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", щодо підстав представництва прокурором інтересів держави.
24. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
26. Положеннями частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
27. Згідно із частиною третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
28. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
29. Відповідно до частини третьої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
30. Згідно із частиною третьою статті 24 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення прокурора з апеляційною скаргою у цій справі) право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
31. Оскільки апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021 у справі № 903/952/20 подав заступник керівника Волинської обласної прокуратури, вимога частини третьої статті 24 Закону України "Про прокуратуру" була дотримана.
32. Подібна правова позиція щодо права прокурора на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (провадження № 14-643цс19).
33. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
34. Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци 1, 2 частини третьої).
35. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1- 4 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
36. Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
37. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2021 у справі № 906/927/18, на яку посилається прокурор у касаційній скарзі.
38. Звертаючись із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції в інтересах держави в особі відповідача, прокурор обґрунтовував наявність підстав для представництва вказаного органу в суді порушенням інтересів держави, зазначивши, що в цьому випадку інтереси держави (територіальної громади) полягають у встановленні законності використання землі (непродовженні договору оренди) сільськогосподарського призначення СГПП "Дружба", яке своїми діями чинить перешкоди у здійсненні правомочностей власника територіальної громади Воютинської сільської ради щодо користування та розпорядження своїм майном, яке є комунальною власністю - земельною ділянкою з кадастровим номером 0722881500:04:000:0135 площею 86,4048 га, зокрема, з урахуванням численних звернень місцевих жителів щодо забезпечення їх конституційного права на отримання земельних ділянок. При цьому інтереси держави (територіальної громади) залишаються незахищеними в силу неналежного їх захисту уповноваженим органом у спірних правовідносинах - Воютинською сільською радою, якою не вжито жодних заходів в судовому порядку щодо їх захисту.
39. Закриваючи апеляційне провадження, суд зазначив, що прокурором не доведено підстав для представництва ним у суді відповідного органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
40. Колегія суддів суду касаційної інстанції щодо вказаного висновку апеляційного господарського суду зазначає таке.
41. 08.12.2020 заступник керівника Луцької місцевої прокуратури подав до суду першої інстанції заяву про вступ у справу на стороні відповідача - Воютинської сільської ради.
42. Натомість суд першої інстанції зазначив, що у цій справі прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, повинен обов`язково дотриматись порядку, встановленого абзацем 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", проте такі докази прокурором суду не надані. Його вступ у справу обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, що стосується розгляду справи в суді, зокрема, неподачею відзиву, пояснень тощо.
43. За матеріалами справи, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 16.03.2021, повний текст якого складено 24.03.2021, прокурор подав 13.04.2021, тобто в останній день строку на апеляційне оскарження, що, за його обґрунтуванням, пов`язано з тим, що він був позбавлений можливості у зв`язку зі спливом строку на апеляційне оскарження повідомити про необхідність захисту порушених інтересів держави компетентний орган (Воютинську сільську раду), який є учасником цього провадження та в силу закону наділений компетенцією здійснювати захист інтересів держави у відповідних спірних правовідносинах, проте не вчинив будь-яких дій для оскарження незаконного судового рішення.
44. Тобто прокурор, з урахуванням строку на апеляційне оскарження, подаючи апеляційну скаргу, вказав на необхідність невідкладного захисту інтересів держави, що обумовлено бездіяльністю компетентного органу. Вказана апеляційна скарга з дотриманням вимог пункту 3 частини третьої статті 258, статті 259 Господарського процесуального кодексу України була надіслана і на адресу відповідача у справі.
45. Після подання апеляційної скарги, 07.05.2021 прокурором надіслано відповідний лист-повідомлення про ініціювання прокуратурою подання апеляційної скарги № 15-987вих-21, адресований Торчинській об`єднаній територіальній громаді та Воютинській сільській раді.
46. Водночас, за матеріалами справи, при розгляді позовної заяви СГПП "Дружба" в суді першої інстанції Воютинська сільська рада свого представника для участі у судовому засіданні не направила, будь-якої позиції на вказаній стадії судового розгляду не висловила, що свідчить про бездіяльність компетентного органу при виконанні функцій державного контролю щодо судового захисту інтересів держави, про порушення яких йому було відомо.
47. З огляду на викладене колегія суддів суду касаційної інстанції вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що прокурором у цій справі не обґрунтовано та не доведено наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Воютинської сільської ради, враховуючи те, що у цьому випадку суд зобов`язаний був дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, як внаслідок прийняття Воютинською сільською радою Луцького району Волинської області рішення "Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок з СГПП "Дружба" від 17.12.2019 № 37/4 в частині відмови у продовженні на наступний термін дії договору оренди, так і внаслідок винесення господарським судом оскарженого рішення суду від 16.03.2021.
48. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.04.2021 у справі № 906/927/18, на яку посилається прокурор у касаційній скарзі.
49. У зв`язку з тим, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджено те, чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави у цій справі, Верховний Суд позбавлений можливості прийняти рішення щодо суті апеляційної скарги та вважає за доцільне застосувати повноваження, передбачені частиною шостою статті 310 Господарського процесуального кодексу України, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
50. Враховуючи викладене, апеляційному суду слід врахувати наведене в цій постанові, належним чином встановити наявність або відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі відповідача, за наслідками чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.