ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/15384/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - Чурсіної Марини Шамілівни - Чурсін О.В., адвокат (ордер від 15.09.2020),
відповідачів - Антимонопольного комітету України - Кондрашова А.О. (в порядку самопредставництва, витяг ЄДР від 14.07.2021),
Голови Антимонопольного комітету України Піщанської Ольги Станіславівни - не з`явився,
Голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницького Олексія Миколайовича - не з`явився,
Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Галік А.Е. (в порядку самопредставництва, витяг ЄДР від 25.05.2021),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду міста Києва від 11.03.2021 (суддя Щербаков С.О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)
у справі № 910/15384/20
за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )
до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет), Голови Антимонопольного комітету України Піщанської Ольги Станіславівни (далі - Голова Комітету), Голови Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Хмельницького Олексія Миколайовича (далі - Голова Відділення), Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення),
про визнання рішення про відмову в розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції незаконною та зобов`язання вчинити дії.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Комітету, Голови Комітету, Голови Відділення про: визнання незаконною та такою, що не відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частин першої та другої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" викладеної у листі голови Відділення від 22.06.2020 № 60-02/3373 та залишеної без перегляду згідно з листом Голови Комітету від 31.07.2020 № 128-29.3/01-10650 відмови в розгляді справи за заявою ОСОБА_1 від 10.03.2020 б/н про порушення законодавства про захист економічної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9"; зобов`язання Комітету за наслідками розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" прийняти процесуальне рішення згідно вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова в розгляді справи за заявою ОСОБА_1 від 10.03.2020 б/н про порушення законодавства про захист економічної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" є незаконною, прийнята особою (головою Відділення), яка не мала повноважень на прийняття відповідних процесуальних рішень, у зв`язку з чим відповідно до вимог статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підлягає визнанню недійсною.
Згідно з ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2021 до участі у справі № 910/15384/20 залучено Відділення у якості співвідповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2021 зі справи № 910/15384/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021, у задоволенні позову відмовлено, з підстав його необґрунтованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) ОСОБА_1 просить оскаржувані судові акти скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ОСОБА_1 посилається на те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права, зокрема, приписи статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17 та постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 910/23375/17.
Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме приписів статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", що є підставою для перегляду оскаржуваних рішень у касаційному порядку.
Доводи інших учасників справи
Комітет у відзиві на касаційну скаргу просив залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на ухвалення оскаржуваних судових рішень з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відділення у відзиві просило закрити касаційне провадження у справі, а у випадку визнання обґрунтованими підстав касаційного оскарження - у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю.
Від Голови Комітету, Голови Відділення відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 10.09.2021 № 29.3-02/3117 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15384/20 у зв`язку з відпусткою суддів Бенедисюка І.М. та Селіваненка В.П.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Чурсіна М.Ш. звернулася до Комітету із заявою від 10.03.2020 б/н про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме щодо визнання дій товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" зловживанням монопольним становищем на ринку, межею якого є закрита для доступу інших учасників зазначеного ринку територія житлового комплексу "ЧАЙКА", у зв`язку з необґрунтованим нарахуванням позивачу для оплати за централізоване гаряче водопостачання та водовідведення відповідно до площі належної позивачу на праві приватної власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 (житловий комплекс "ЧАЙКА") Києво-Святошинський район Київської області, без урахування показань лічильника обліку гарячої води.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що 05.02.2020 товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" на спеціально облаштованому стенді для оголошень, який знаходиться біля входу до 2-го під`їзду житлового будинку за адресою: вул. Лобановського, 24, с. Чайки Києво-Святошинський район Київської області розміщено список боржників, у тому числі, стосовно квартири ОСОБА_1 .
При цьому заявниця зазначала, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" без дотримання умов укладеного з нею договору здійснило необґрунтоване нарахування для оплати за централізоване гаряче водопостачання та водовідведення відповідно до площі належної позивачу на праві приватної власності квартири, не врахувавши показання лічильника обліку гарячої води, згідно з показанням якого позивачем здійснюється оплата за використану кількість води та за її підігрів.
На думку ОСОБА_1, такі дії товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" свідчать про: протиправне використання названим товариством свого монопольного становища на ринку, межею якого є закрита для доступу інших учасників зазначеного ринку територія житлового комплексу "ЧАЙКА"; є зловживанням монопольним становищем на ринку, що можуть призвести до завдання позивачу матеріальної шкоди, яка полягає у поширенні неправдивих відомостей про позивача, що було б неможливо за умови існування значної конкуренції на ринку відповідно до приписів частини третьої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
За результатами розгляду вказаної заяви позивач зазначив про те, що очікує:
1. Визначення меж товарного ринку надання товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9", як управляючою компанією з обслуговування багатоквартирного будинку за адресою: вул. Лобановського, 24, с. Чайки Києво-Святошинський район Київської області та встановлення факту зайняття відповідачем монопольного становища на зазначеному товарному ринку;
2. Встановлення порушення товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" вимог статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що полягає у встановленні таких цін та умов реалізації комунальних послуг (централізованого опалення і гарячого водопостачання та водовідведення), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
3. Притягнення названого товариства та його посадових осіб, винних у порушенні конкурентного законодавства до передбаченої законом відповідальності;
4. Зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" привести діяльність з обслуговування багатоквартирного будинку по вул. Лобановського, 24, с. Чайки Києво-Святошинський район Київської області до таких умов, які б були за наявності значної конкуренції на ринку, а саме надання послуг з обслуговування на підставі укладеного договору, формування документів на оплату комунальних послуг виключно тих, які фактично споживаються заявником згідно показників відповідних вузлів обліку.
За підписом Голови листом Відділення від 22.06.2020 № 60-02/3373 позивача повідомлено про результати розгляду заяви, а саме на виконання доручення Комітету від 13.03.2020 № 8-01/85-АМ Відділенням здійснено розгляд заяви позивача щодо можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції внаслідок дій товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" та встановлено, що вказані в заяві позивача обставини не є належними для кваліфікації дій названого Товариства як таких, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв`язку з чим Відділення зазначило про відсутність належних підстав для початку розгляду справи, з огляду на невиявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Не погоджуючись із вказаною відмовою Відділення (яка оформлена листом) у початку розгляду справи про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" законодавства про захист економічної конкуренції, позивач звернувся до Комітету зі скаргою від 29.06.2020 про перегляд рішення Голови Відділення та просив розпочати розгляд справи.
За підписом Голови листом Комітету від 31.07.2020 № 128-29.3/01-10650 позивача повідомлено про те, що під час розгляду заяви позивача від 10.03.2020 б/н Відділення діяло у межах та спосіб, передбачений законодавством про захист економічної конкуренції, не виявило належних підстав для початку розгляду справи, у зв`язку з відсутністю ознак порушення товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" законодавства про захист економічної конкуренції та відмовило у початку розгляду справи за заявою позивача.
З посиланням на те, що викладена у листі голови Відділення від 22.06.2020 № 60-02/3373 та залишена без перегляду згідно з листом Голови Комітету від 31.07.2020 № 128-29.3/01-10650 відмова в розгляді справи за заявою ОСОБА_1 від 10.03.2020 б/н про порушення законодавства про захист економічної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" є незаконною та такою, що не відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частин першої та другої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивач звернувся з цим позовом до суду.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для: визнання незаконною та такою, що не відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", частин першої та другої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" викладеної у листі голови Відділення від 22.06.2020 № 60-02/3373 та залишеної без перегляду згідно з листом Голови Комітету від 31.07.2020 № 128-29.3/01-10650 відмови в розгляді справи за заявою ОСОБА_1 від 10.03.2020 б/н про порушення законодавства про захист економічної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9"; зобов`язання Комітету за наслідками розгляду заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9" прийняти процесуальне рішення згідно вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції.
Відмову в задоволенні позову суди обґрунтували з посиланням на необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог.
У касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 статті 287 ГПК України, зазначає, зокрема, про те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норму права, зокрема, приписи статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17 та постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 910/23375/17.
Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Так, за доводами скаржника, в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 статті 287 ГПК України, у справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій врахований висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17, який (висновок) також у подальшому врахований у розгляді аналогічної справи Верховним Судом у справі № 910/23375/17. Проте такий висновок покладений в основу судових рішень зі справи № 910/15384/20 безпідставно, без урахування того, що справа, яка розглядається та справи № 910/23000/17, № 910/23375/17 не є подібними, оскільки суб`єктний склад посадових осіб Комітету (учасників справи), які приймали рішення та зміст правовідносин відрізняються.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17 про визнання недійсним рішення Комітету про відмову в розгляді справи міститься такий висновок (який у подальшому був врахований також у розгляді іншої судової справи № 910/23375/17, на яку посилається скаржник):
"Виходячи із системного тлумачення положень статті 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та пункту 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), Велика Палата Верховного Суду вважає, що відмова Комітету в розгляді справи є рішенням Комітету, оформленим не розпорядженням, а листом-повідомленням. Отже, таке рішення може бути оскаржене заявником у господарському суді".
За доводами скаржника, у справах № 910/23000/17 та № 910/23375/17 рішення про відмову у відкритті справ приймали державні уповноважені, повноваження яких визначені приписами статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а у справі, судові акти в якій переглядаються, рішення про відмову прийняте Головою Відділення, повноваження якого визначаються приписами статті 17 названого Закону, та який не наділений повноваженнями приймати рішення про відмову, що оскаржена до суду.
Проте суд касаційної інстанції зазначає, що у даному випадку наведений висновок Верховного Суду є загальним, який не залежить від суб`єктного складу посадових осіб органу Антимонопольного комітету України, якими прийнято рішення, що оформлене листом. Такий висновок спрямований, перш за все, на забезпечення особі визначеної та дієвої можливості оскаржити подію, яка, на її думку, порушує права і охоронювані законом інтереси цієї особи для забезпечення ефективного права на доступ до суду.
При цьому сам по собі склад посадових осіб органу Антимонопольного комітету України, яким (якими) прийнято рішення у формі листа-повідомлення про відмову в розгляді справи у даному висновку правового значення не має.
З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій обґрунтовано врахований у вирішенні спору зі справи висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17 (який [висновок] також у подальшому врахований Верховним Судом й у розгляді аналогічної справи № 910/23375/17), а доводи скаржника про помилковість такого врахування є безпідставними, без урахування дійсного змісту частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України.
У доводах касаційної скарги скаржник також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме приписів статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Так, скаржник зазначає про те, що у справі, судові рішення в якій переглядаються, рішення про відмову прийняте Головою Відділення, повноваження якого визначаються приписами статті 17 названого Закону, та який не наділений повноваженнями приймати рішення про відмову, що оскаржена до суду. При цьому висновки Верховного Суду для визначення легітимності прийняття окремими посадовими особами органу Антимонопольного комітету України процесуальних рішень під час розгляду справ про захист економічної конкуренції (у подібних правовідносинах) відсутні.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.
Згідно зі статтею 17 названого Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження:
1) проводити, організовувати розслідування за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, що підвідомчі адміністративним колегіям територіального відділення, а за дорученням Голови чи органів Антимонопольного комітету України - розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, підвідомчими цим органам;
2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження;
3) проводити перевірки суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
4) безперешкодно входити до приміщень підприємств, установ та організацій під час проведення перевірок та розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за умови пред`явлення службового посвідчення і документів, що підтверджують проведення перевірки чи розслідування;
5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
6) викликати для надання пояснень під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції посадових осіб і працівників суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, інших юридичних осіб, їх структурних підрозділів, філій, представництв, а також фізичних осіб;
7) призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;
8) у випадках та порядку, передбачених законом, проводити огляд службових приміщень та транспортних засобів суб`єктів господарювання - юридичних осіб, вилучати або накладати арешт на предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження;
9) у разі перешкоджання працівникам Антимонопольного комітету України виконувати повноваження, передбачені пунктами 3, 4, 5 і 8 частини першої цієї статті, залучати поліцейських до застосування передбачених законом заходів, необхідних для подолання перешкод;
10) залучати поліцейських, працівників митних та інших правоохоронних органів до забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема в разі проведення розслідування, в тому числі збирання та вилучення доказів, накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації;
11) залучати до проведення перевірок спеціалістів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками, депутатів місцевих рад за їх згодою;
12) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);
13) визначати наявність або відсутність контролю між суб`єктами господарювання чи їх частинами та склад групи суб`єктів господарювання, що є єдиним суб`єктом господарювання;
14) вносити до органів виконавчої влади обов`язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов`язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб`єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;
15) надавати обов`язкові для розгляду рекомендації та вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, суб`єктів господарювання, об`єднань пропозиції щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію;
16) звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
17) представляти територіальне відділення Антимонопольного комітету України без спеціальної довіреності в суді;
18) уповноважувати своїх заступників здійснювати повноваження, передбачені пунктами 1 - 2 частини першої цієї статті;
19) складати протоколи про адміністративні правопорушення;
20) здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України "Про публічні закупівлі".
Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має права і виконує обов`язки в межах компетенції, визначеної цим Законом, іншими актами законодавства, Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, що затверджується Антимонопольним комітетом України, здійснює керівництво діяльністю територіального відділення, забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на територіальне відділення та його адміністративні колегії.