ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/17622/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, О. Р. Кібенко
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021р.
у складі колегії суддів: Л. В. Кропивна - головуючий, М. А. Дідиченко, Є. Ю. Пономаренко
та на рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2021р.
суддя: О. В. Котков
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло"
до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Склянний Альянс"
про стягнення 2 593 455, 05 грн.
за участю представників:
від позивача: М. М. Гринько,
від відповідача: А. Ю. Пилипець,
від третьої особи: не з`явились
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Вільногірське скло" звернулося до господарського суду з позовом до ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" про стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна № 005051/0211/0000074 від 19.03.2019.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.06.2019 в процесі експлуатації застрахованного обладнання стався страховий випадок - пожежа. 04.06.2019 позивач направив на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування. Проте відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна № 005051/0211/0000074 від 19.03.2019 р., вказавши, що заявлена подія не є страховим випадком.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі № 910/17622/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021, позов задоволено, стягнуто з ПрАТ "СК "Уніка" на користь ТОВ "Вільногірське скло" 2 593 455,05 грн. страхового відшкодування, 40 860,00 грн. витрат по проведенню судової пожежно-технічної експертизи, 167 006,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 38 901,83 грн. судового збору; повернуто ТОВ "Вільногірське скло" з Державного бюджету України 38 901,83 грн. судового збору.
Судові рішення мотивовані тим, що страховий випадок настав і не встановлено обставин, які звільняли би страховика від обов`язку виплатити страхове відшкодування.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ПрАТ "Страхова компанія "Уніка", не погоджуючись з рішенням та постановою у даній справі, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Скарга обґрунтовується положеннями п. 1, п. 3 та п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
На думку скаржника, судові рішення у даній справі прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 8 Закону України "Про страхування", ст. 16 Закону України "Про страхування", ст. 17 Закону України "Про страхування", ст. 991 Цивільного кодексу України, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 15.04.2021 у справі № 398/1113/18, від 03.05.2018 у справі № 643/2768/16, від 27.03.2018 у справі № 910/10129/17, та з порушенням норм процесуального права, а саме: ч. 4 т. 262 ГПК України, п. 6 ч. 1 ст. 267 ГПК України, ст. ст.13-14 ГПК України, ч. ч.6-7 ст. 119 ГПК України, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 16.09.2020 у справі № 442/2933/14-ц, від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16-ц, від 22.03.2018 у справі № 910/16947/14.
Також скаржник стверджує, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 9, ст. 17 Закону "Про страхування", а саме щодо того, чи є страховим випадком заподіяння майнової шкоди застрахованому майну внаслідок події, яка визначена договором як страховий випадок, спричиненої обставиною, яка є виключенням зі страхових випадків. Тобто, чи охоплюється причинно-наслідковим зв`язком подія, визначена як виключення зі страхових випадків, та заподіяна майнова шкода, якщо між ними мала місце подія, визначена як страховий випадок, яка одночасно перебуває у причинно-наслідковому зв`язку як із подією, визначеною як виключення зі страхових випадків (як наслідок), так із заподіяною майновою шкодою (як причина).
Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд необґрунтовано залишив клопотання про призначення повторної експертизи без розгляду.
4. Позиції інших учасників справи
ТОВ "Склянний Альянс" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій в повному обсязі досліджено обставини справи, без порушень застосовані норми матеріального та процесуального права, та ухвалено законні і обґрунтовані рішення.
ТОВ "Вільногірське скло" у відзиві на касаційну скаргу звертає увагу, що посилання скаржника на акт про пожежу №6, висновок Вільногірської ВП ЖвВП ГУНП в Дніпропетровській області, пояснення співробітників ТОВ "Склянний Альянс" не можуть бути прийняті судом до уваги, адже у всіх цих доказах йдеться про припущення, а не про однозначно встановлені факти. Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, що регулюють правовідносини страхування та зробили правильні висновки про стягнення з відповідача страхового відшкодування, а порушення норм процесуального права під час розгляду справи не було допущено судами. Тому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
19 березня 2019 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик) та ТОВ "Вільногірське скло" (страхувальник, вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування майна №005051/0211/0000074, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням та (або) користуванням та (або) розпорядженням майном (надалі - "застраховане майно"), що застраховано за цим договором (надалі - "майновий збиток").
Договір страхування укладено відповідно до Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (із змінами та доповненнями) та Правил добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту, вантажів та багажу) (із змінами та доповненнями (надалі - Правила), ліцензій серії АЕ № 293975 та АЕ № 293995 від 07.08.2014.
Відповідно до п. 5 договору страховим випадком є факт понесення збитків страхувальником (вигодонабувачем) внаслідок пошкодження, знищення чи втрати застрахованого майна в результаті настання подій (страхових ризиків), зазначених нижче: пожежа, в т.ч. підпал (п. 5.1. договору) та інші ризики (пп. 5.2.-5.10., п. 5.14. договору).
За умовами п.п. 6.2.1 договору (додаток №1) застраховане майно - рухоме майно устаткування, згідно додатку 1: секційні машини АЛ 1110-2-1 (інв. № 0000433, вартість - 3 013 717,39 грн.), АЛ 1110-2-1 (інв. № 0000434, вартість - 2 410 836,03 грн.), АЛ 118-2-2 №1 (інв. № 0000566, вартість - 2 987 954,29 грн.), АЛ 118-2-2 № 2 (інв. № 0000567, вартість - 2 684 619,59 грн.), АЛ 1110-2-2 №2 (інв. № 0001015, вартість - 2 593 455,05 грн.).
Відповідно до п 6.3 договору страхування, страхова сума становить 504 593, 76 дол. США.
На момент укладання договору страхування застраховане майно знаходилось у користуванні ТОВ "Склянний Альянс" на підставі договору оренди № 04/18-49 від 01.04.2018.
02 червня 2019 року приблизно о 13 год. 00 хв. у цеху № 2 за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 відбулось загоряння склоформуючої машини № 10, внаслідок чого була пошкоджена секційна машина АЛ 1110-2-2 №2 (інвентарний номер 0001015) та знищено близько 70% обладнання склоформуючої машини.
04 червня 2019 року відповідач направив на місце пожежі аварійного комісара ОСОБА_1, який оглянув пошкоджену секційну машину і склав акт огляду від 04.06.2019.
Відповідно до складеного ним акту огляду від 04.06.2019 склоформуюча машина має пошкодження, які не передбачають її подальшу експлуатацію. Потрібна заміна пошкоджених елементів. Ймовірно, вигоряння трапилося внаслідок заклинювання ножиць каплеформуючого пристрою через потрапляння стороннього предмету з горячим склом.
Позивач вказує, що після пожежі під час огляду пошкодженої машини аварійний комісар в акті огляду від 04.06.2019 зазначив найменування пошкодженої склоформуючої секційної машини за даними шильдику на її корпусі: "стеклоформующая машина AL1110-2-2 сер. № 028".
Отже, "секционная машина инв. № 0001015 АL 110-2-2 №2, стеклоформующая машина АL110-2-2 сер. № 028" та "склоформуюча машина № 10" являє собою тотожні поняття пошкодженої однієї і тієї ж речі, що була застрахована за умовами договору страхування.
Дана обставина сторонами не заперечується.
04 червня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування.
Листом № 4761 від 09.08.2019 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, з посиланням на те, що заявлена подія не є страховим випадком та підпадає під виключення згідно з умовами договору, оскільки причиною пожежі, згідно з актом про пожежу № 6 від 02.06.2019, є руйнування рухомих вузлів та деталей, потрапляння в рухомі механізми чужорідних деталей.
27 листопада 2019 року позивач повторно направив відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування у сумі вартості пошкодженої секційної машини АL 1110-2-2 №2 (інвентарний номер 0001015) - 2 593 455,05 грн.
Втім відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив.
У звіті про причину нанесення збитку, заподіяного власнику склоформуючої машини № 1268 від 10.07.2019, складеного аварійним комісаром Голегою М.В., вказано, що в процесі роботи склоформуючої машини АL 1110-2-1 (інвентарний номер 0000433) трапилося руйнування рухомих частин краплеутворюючого пристрою або попадання в рухомі частини чужорідних деталей. Зі складу та принципу дії механізмів краплеутворюючого пристрою, зрозуміло, що при попаданні сторонніх предметів відбудеться заклинювання механізмів. З огляду на технічні параметри (діаметри отворів, хід плунжера і т.п.), при подібного роду відмови пристрою неминуче почнеться неконтрольоване витікання гарячої скломаси.
У висновку Вільногірського ВП ЖвВП ГУНП в Дніпропетровській області зазначено, що звітом про причину виникнення пожежі, яка сталася 02.06.2019 в цеху № 2 ТОВ "Скляний альянс" за адресою: вул. Промислова, 31, встановлено, що в осередку пожежі, а саме в склоформуючій машині № 10 цеху № 2 ТОВ "Скляний альянс", внаслідок потрапляння чужорідного предмету в рухомі механізми автоматичних ножиць для різки скломас, відбулось їх руйнування та, як наслідок, неконтрольований потік гарячих скломас, який призвів до виникнення пожежі.
Місцевим господарським судом у даній справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
У висновку експерта за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи № 6730/6731/9747/9748 від 23.12.2020 експерт встановив наступне:
- на пожежі, яка сталася 02.06.2019 в приміщенні цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, осередок співпадає з зоною горіння і розташований в середній правій частині склоформуючої секційної машини, а саме ймовірно, в зоні 2-ї чорнової секції. Встановити технічну причину пожежі, яка трапилася 02.06.2019 в приміщенні цеху № 2 ТОВ "Скляний альянс" за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, не надається за можливе. Потрапляння розплавленої скломаси у вигляді суцільного потоку відноситься до обставин, які сприяли настанню досліджуваної події - пожежі, і не є причиною її виникнення.
Також за висновком експерта розмір матеріального збитку, завданого власнику секційної машини інв. № 0001015 AL 110-2-2 № 2, склоформуючої машини AL 110-2-2 cep. № 028, у зв`язку з її знищенням в результаті пожежі, станом на 02.06.2019, складає: 5 768 330,78 грн. (без урахування ПДВ).
Крім того, у висновку № 6730/6731/9747/9748 від 23.12.2020 встановлено, що: осередкова зона досліджуваної пожежі (зона з максимальними термічними руйнуваннями та пошкодженнями) співпадає із зоною горіння, й найбільш ймовірно розташована в середній частині склоформуючої секційної машини AL 110-2-2 № 028; на час виникнення досліджуваної події (пожежі) - склоформуюча машина була технічно справна і працювала; осередок досліджуваної пожежі співпадає з зоною горіння і розташований в середній правій частині склоформуючої секційної машини, а саме ймовірно в зоні 2-ї чорнової секції; поширення полум`я відбувалось по горючим матеріалам, які оточують осередок (осередкову зону) пожежі, з подальшим займанням горючих матеріалів на вертикальних поверхнях поруч за рахунок конвективної складової горіння; за результатами експертних досліджень був встановлений механізм взаємодії горючої речовини та джерела запалювання - потрапляння у вигляді суцільного руху з напливами скломаси (замість сформованих окремих крапель, які рухаються з визначеною відстанню (частотою)) по каплепрійомному лотку до краплерозподільника склоформуючої машини, який в подальшому скерував суцільний потік до чорнових форм відповідно до схеми синхронізації; в об`ємі наданих для дослідження матеріалів відсутня будь-яка інформація щодо невідповідності стану досліджуваного об`єкта цеху № 2, що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, вимогам Правил пожежної безпеки.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
За положеннями ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;
2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законом.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, договір страхування від 19.03.2019 укладено відповідно до Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.
Страховим випадком згідно з договором є факт понесення збитків страхувальником внаслідок пошкодження, знищення чи втрати застрахованого майна в результаті настання подій (страхових ризиків), зокрема пожежі.
Отже страховою подією, ризиком за договором страхування є пожежа.
Як вбачається із встановлених судами обставин, страховий ризик настав, пожежа мала місце, як і мали місце збитки, завдані страхувальнику у зв`язку зі знищенням застрахованого майна в результаті пожежі.
Згідно з п. 6.4.1 Умов добровільного страхування майна (на підставі Правил добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ та Правил добровільного страхування майна), узгоджених сторонами договору, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у порядку та у строк, передбачений договором страхування.
Розділом 3 Умов добровільного страхування майна встановлено виключення із страхових випадків і обмеження страхування.
Відповідно до п. 3.5.13 Умов добровільного страхування майна, не визнаються страховим випадком та не підлягають відшкодуванню шкода/збитки внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого майна в результаті механічної та будь-якої іншої внутрішньої поломки (застосовується щодо машин та обладнання, що є застрахованим майном, та (або) частиною застрахованого майна, що потребує певного температурного режиму та псується внаслідок виходу з ладу таких машин та обладнання).
Згідно з п. 3.5.17 Умов добровільного страхування майна, не визнаються страховим випадком та не підлягають відшкодуванню шкода/збитки внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого майна в результаті прориву та (або) витоку розплавлених матеріалів або розплавів та (або) їхнього застигання.
У касаційній скарзі скаржник наполягає на тому, що причиною пожежі став прорив та (або) витік розплавлених матеріалів або розплавів та (або) їхнього застигання або механічна та будь-яка інша внутрішня поломка застрахованого обладнання, що є виключенням із страхових випадків.
Верховний Суд зазначає, що згідно зі ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вірно вказує позивач у відзиві на касаційну скаргу, в документах, на які посилається скаржник, а саме в акті про пожежу №6 від 02.09.2019 та у висновку Вільногірського ВП ЖвВП ГУНП в Дніпропетровській області, який ґрунтується на звіті про причини виникнення пожежі, зазначено ймовірну причину пожежі.
Судами у даній справі з метою встановлення обставин справи було призначено експертизу. Згідно з висновком експерта встановити технічну причину пожежі, яка трапилася 02.06.2019 в приміщенні цеху № 2 ТОВ "Скляний альянс" за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31, не надається за можливе. Потрапляння розплавленої скломаси у вигляді суцільного потоку відноситься до обставин, які сприяли настанню досліджуваної події - пожежі, і не є причиною її виникнення.
Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що відповідачем не доведено того, що причиною пожежі є механічні або внутрішні поломки машини чи прорив та витік розплавлених матеріалів, що у відповідності до п. 3.5.13 та п. 3.5.17 Умов добровільного страхування майна є виключеннями із страхового випадку.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що аналізуючи пункт 3.5 Умов страхування, вбачається, що ним встановлено випадки, коли не визнаються страховим випадком та не підлягають відшкодуванню шкода/збитки внаслідок пошкодження, знищення або втрати застрахованого майна в результаті відповідних обставин, зокрема механічної та будь-якої іншої внутрішньої поломки чи прориву та (або) витоку розплавлених матеріалів або розплавів та (або) їхнього застигання. Тобто завдання шкоди внаслідок вказаних обставин не є страховим випадком, і у разі, якби пошкодження застрахованого майна відбулося лише через зазначені обставини, збитки би не підлягали відшкодуванню.
Тоді як судами встановлено, про що також зазначено у висновку експерта, що збитки страхувальнику завдані у зв`язку зі знищенням застрахованого майна в результаті пожежі, що за змістом ст. 5 договору страхування є страховим випадком.
За умовами п. 8.6. Умов страхування виплата страхового відшкодування її одержувачу, здійснюється страховиком на підставі заяви про виплату страхового відшкодування і страхового акту протягом 10 (десяти) робочих днів з дати прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (оформлення страхового акту) шляхом, зазначеним її одержувачем у заяві про виплату страхового відшкодування.
Враховуючи встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини, висновки про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 2 593 455, 05 грн. є законними та обґрунтованими.
Щодо посилань скаржника на те, що висновки господарських судів попередніх інстанцій суперечать правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 15.04.2021 у справі № 398/1113/18, від 03.05.2018 у справі № 643/2768/16, від 27.03.2018 у справі № 910/10129/17, від 16.09.2020 у справі № 442/2933/14-ц, від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16-ц, від 22.03.2018 у справі № 910/16947/14, Верховний Суд зазначає наступне.
Як вбачається з постанови Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 398/1113/18, судами відмовлено в задоволенні позову про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, оскільки на момент скоєння ДТП застрахований автомобіль був укомплектований зимовими шинами у весняно-літній період, що відповідно до умов договору страхування не є страховим випадком.
У постанові від 03.05.2018 у справі № 643/2768/16 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення страхових виплат та відшкодування моральної шкоди, оскільки випадок входить до переліку виключень із страхових випадків.
Згідно з постановою від 27.03.2018 у справі № 910/10129/17 Верховний Суд погодився з місцевим господарським судом, що страховою компанією не доведено наявності обставин, які підпадають під виключення із страхових випадків і обмеження страхування та причини відмови у виплаті страхового відшкодування, передбачені Законом України "Про страхування" та умови Договору, а тому дійшов висновку, що страхова компанія мала сплатити позивачу страхове відшкодування.
Висновки судів попередніх інстанції у справі, яка переглядається, жодним чином не суперечать правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 398/1113/18, від 03.05.2018 у справі № 643/2768/16, від 27.03.2018 у справі № 910/10129/17. Крім того, як вбачається з вказаних постанов, судові рішення у зазначених справах прийняті за сукупності інших фактичних обставин, які формують зміст правовідносин, та зібраних у таких справах доказів.
Разом з цим, Верховний Суд не розглядає посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду у постановах від 16.09.2020 у справі № 442/2933/14-ц (позов про знесення самовільного будівництва), від 28.03.2018 у справі № 520/8073/16-ц (позов про усунення перешкод в користуванні власністю), від 22.03.2018 у справі № 910/16947/14 (позов про стягнення заборгованості за кредитним договором) як такі, що стосуються правовідносин, які очевидно не є подібними тим, що є предметом розгляду у даній справі.
Скаржник також стверджує, що апеляційний господарський суд необґрунтовано залишив клопотання про призначення повторної експертизи без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2021 учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвалу суду від 04.06.2021 р. у справі № 910/17622/19 відповідач отримав 17.06.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відтак, останнім днем строку для подання відповідачем заявленого клопотання було 02.07.2021.
07.07.2021 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надішло клопотання про призначення повторної комплексної пожежно-технічної експертизи.
З огляду те, що клопотання про призначення повторної комплексної пожежно-технічної експертизи подане відповідачем до суду із пропуском встановленого судом процесуального строку, без обґрунтування причин його пропуску, суд апеляційної інстанції залишив клопотання приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про призначення повторної комплексної пожежно-технічної експертизи без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання скаржника на те, що ним було заявлено в судовому засіданні 20.07.2021 клопотання про поновлення пропущеного строку на подання клопотання про призначення експертизи відхиляється Верховним Судом, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.