ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/1558/17
адміністративне провадження № К/9901/61105/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стародуба О.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1558/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису і постанови,
В С Т А Н О В И В:
Позивач в особі Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування припису від 27.12.2016 №396/201ю-Дол про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови від 10.01.2017 №1011-3/1/60 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Позовні вимоги, серед іншого, мотивує тим, що висновок відповідача про відсутність технічного нагляду та внесення недостовірних даних до декларації щодо особи, яка здійснює такий нагляд, є безпідставним, оскільки позивачем укладено договір про здійснення технічного нагляду. Крім того, позивач вказує на те, що об`єкт є таким, який прийнято в експлуатацію, а тому відсутність технічного нагляду на такому об`єкті не є порушенням містобудівного законодавства.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року, в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовлено.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що суди при вирішенні спору дійшли помилкових висновків без урахування фактичних обставин даної справи та з безпідставним ігноруванням положень законодавства.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як установлено судами попередніх інстанцій, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області було здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Долинської дистанції колії, регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", за результатом якої складено акт від 27.12.2016 №1194/2016-Дол (далі - акт перевірки).
З акту перевірки вбачається, що відповідачем під час перевірки було встановлено порушення п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, а саме: незабезпечення замовником технічного нагляду на об`єкті; п. 4 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, а саме: в частині призначення відповідальною особою за здійснення технічного нагляду особи, що працює у будівельній організації, яка виконує роботи на підконтрольному об`єкті.
З цих підстав відповідачем 27.12.2016 було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №92/2016-Дол та припис №396/201ю-Дол про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов`язано заключити договір на здійснення технічного нагляду відповідальною особою, яка має відповідний сертифікат та не працює у службі капітальних вкладень регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" та не виконує роботи на підконтрольних об`єктах.
За результатом розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем було прийнято постанову від 10.01.2017 №1011-3/1/60, якою за порушення п.п. 2, 4 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 57 600 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі вказівки Служби капітальних вкладень ДП "Одеська залізниця" №НКВ-008/194 від 19.11.2015 "Про призначення посадової особи на здійснення технічного нагляду" відповідальною особою за здійснення технічного нагляду на об`єкті "Капітальний ремонт колії №16 станції Червоне озеро с. Моловодяне (без вулиці за межами населеного пункту) Долинського району Кіровоградської області, Одеської залізниці" призначений інженер 1 категорії відділу технічного нагляду за будівництвом Служби капітальних вкладень ОСОБА_1, який працює у будівельній та проектній організації (Служба капітальних вкладень регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця". Проектною організацією (зазначено у декларації) є філія Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту" ПАТ "Українська залізниця" (замовник), а підрядною організацією виступає виробничий підрозділ служби колії Знам`янська колійна машинна станція регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (замовник), а тому висновок відповідача про порушення позивачем п. 2, 4 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 є обґрунтованим.
Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з п.п. 5, 7 указаного Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Положеннями пункту 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктами 16-20 указаного Порядку закріплено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Як установлено судами, управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області було здійснено позапланову перевірку, в ході якої встановлено порушення п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого