ПОСТАНОВА
Іменем України
14 вересня 2021 року
Київ
справа №826/16195/16
адміністративне провадження № К/9901/11180/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Шарапи В.М.,
за участю секретаря судового засідання: Лупу Ю.Д.,
представника відповідача Демеденко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/16195/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Люкс ЛТД"
до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "KSK-Україна",
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Добрівської Н.А. від 27 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Карпушової О.В., Губської Л.В., Степанюка А.Г. від 2 березня 2021 року,
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія Люкс ЛТД" (далі - ТОВ "Імперія Люкс ЛТД", позивач) звернулось до суду з позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "KSK-Україна" (далі - ТОВ "KSK-Україна", третя особа), у якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту щодо невирішення питання про подовження терміну дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою № 16060086-Пч;
- зобов`язати Департамент вирішити питання про подовження терміну дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою № 16060086-Пч.
Позовні вимоги мотивовано тим, що протиправною є відмова відповідача у подовжені терміну дії контрольованої картки, оскільки відповідно до пункту 15.5.4 Правил благоустрою м. Києва, контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою після закінчення терміну її дії повинна бути подовжена або закрита.
Позивач наголосив, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено того, що вирішення питання про подовження терміну дії контрольної картки може залежати від наявності та/або відсутності судових рішень, які можуть стосуватися прав та обов`язків замовника контрольної картки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2021 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що матеріали справи не містять жодного доказу в підтвердження виявлення Департаментом та/або іншим уповноваженим органом факту самовільного виконання робіт за адресою - вул. Круглоуніверситетська, 2/1 (у дворі) у Печерському районі м. Києва, а тому доводи відповідача щодо неможливості вирішення питання щодо подовження терміну дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою № 16060086-ПЧ визнано судами необґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Департамент звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 30 березня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/16195/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу Департаменту.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2021 року справу № 826/16195/16 призначено до розгляду у судовому засіданні на 14 вересня 2021 року.
Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме положення: статті 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", пункту 3 Типового порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів від 30 жовтня 2013 року № 870 (далі - Порядок № 870), а також пунктів 15.1.1, 15.2.3, 15.2.8, 15.2.9, 15.5.1, 15.5.3, 19.1.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджені рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 (далі - Правила благоустрою).
Скаржник наголошує, що внаслідок неправильного застосування вищенаведених правових норм суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про зобов`язання Департаменту вирішити питання про подовження терміну дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою № 16060086-Пч.
Крім того, у касаційній скарзі та уточненнях до касаційної скарги, скаржник зазначає про значний суспільний інтерес, який становить саме справа № 826/16195/16. Вказане обґрунтовує тим, що справа стосується благоустрою м. Києва.
Від ТОВ "Імперія Люкс ЛТД" надійшов відзив на касаційну скаргу Департаменту, в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими; просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установлено, що 18 серпня 2015 року Державною архітектурною будівельною інспекцією України (далі - ДАБІ України) видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 114152300068 ТОВ "Імперія Люкс ЛТД", як замовнику, та ТОВ "БЦ Діамант Хол", як генеральному підряднику (підряднику).
31 травня 2016 року Міністерством культури України видано ТОВ "БЦ Діамант Хол" дозвіл на проведення земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць № 22-021/16з.
Дозвіл виданий з метою виконання робіт на об`єкті "Будівництво, експлуатація та обслуговування торговельно-виставкового залу по вул. Круглоуніверситетській, 2/1 в м. Києві", з терміном проведення будівельних робіт до 31 грудня 2016 року.
Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав замовнику ТОВ "Імперія Люкс ЛТД" та виконавцю робіт ТОВ "KSK - Україна" контрольну картку № 16060086-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку зі встановленням тимчасової огорожі на період будівництва торговельно-виставкового залу за адресою: Печерський район, вул. Круглоуніверситетська, 2/1 (у дворі), з терміном дії до 16 липня 2016 року.
26 серпня 2016 року від виконавця робіт - ТОВ "KSK-Україна" до Департаменту подано заяву з проханням подовжити термін дії контрольної картки № 16060086-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з тим, що він не встигає виконати повний обсяг робіт за адресою: Печерський район, вул. Круглоуніверситетська, 2/1 (у дворі) терміном до 30 вересня 2016 року.
30 вересня 2016 року Департамент своїм листом за № 064-9345 повідомив ТОВ "KSK-Україна", що відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 6 липня 2016 року у справі № 757/23948/16-ц контрольна картка № 16060086-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з прокладанням каналізації по вул. Круглоуніверситетська, 2/1 (у дворі) у Печерському районі м. Києва призупинена до вирішення спору між сторонами. Відповідач зазначив, що на момент розгляду заяви позивача від 26 серпня 2016 року ухвала Печерського районного суду від 23 серпня 2016 року не набрала законної сили. Посилаючись на вимоги частини одинадцятої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, Департамент вказує, що питання подовження терміну дії контрольної картки № 16060086-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення в зв`язку з прокладанням каналізації по вул. Круглоуніверситетська, 2/1 (у дворі) у Печерському районі м. Києва розглядатиметься після ухвалення остаточного судового рішення по вищевказаній справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме: бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2021 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження Департаменту у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про благоустрій населених пунктів".
У касаційній скарзі Департамент вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", пункту 3 Порядку № 870 та пунктів 15.1.1, 15.2.3, 15.2.8, 15.2.9, 15.5.1, 15.5.3, 19.1.1 Правил благоустрою, внаслідок чого, на думку скаржника, суди дійшли необґрунтованого висновку про протиправність бездіяльності Департаменту щодо вирішення питання про подовження терміну дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою № 16060086-Пч.
Неправильність застосування вищезазначених правових норм судами попередніх інстанцій скаржник вбачає у тому, що суди дійшли неправильного висновку про те, що відповідачем не було у встановленому порядку зупинено дію контрольної картки № 16060086-Пч, а тому вважає необґрунтованим висновок судів про те, що Департамент зобов`язаний був розглянути питання про подовження терміну дії цієї контрольної картки.
Із цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку.
Зокрема, цією статтею врегульовано право виконавчих органів відповідних рад на організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, тощо.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів.
Стаття 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначає благоустрій населених пунктів як комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Частиною першою статті 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" встановлено, що порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 26-1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі Типового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується Типовий порядок, затверджений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 870 дозвіл не вимагається, якщо земляні та/або ремонтні роботи проводяться, зокрема, у рамках підготовчих або будівельних робіт, право на проведення яких оформлене в установленому законодавством порядку.
Згідно з частиною першою статті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила благоустрою) - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Таким чином, основною метою захисту благоустрою населених пунктів є раціональне використання, належне утримання та охорона відповідних територій, а також створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, позаяк відступ від цієї мети у формі надання зацікавленому суб`єкту дозволу на порушення об`єктів благоустрою (його подовження тощо) повинно відбуватися у суворій відповідності до законодавства та враховувати вплив такого рішення (дозволу) на суспільні інтереси (інтереси жителів відповідної територіальної громади).
Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Відповідно до абзацу 17 та 19 розділу І Правил благоустрою контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою це документ встановленої форми згідно з додатком до цих Правил, на підставі якого здійснюються фіксація та контроль за порушенням існуючого благоустрою та його відновленням при виконанні земельних і будівельних робіт та капітальних ремонтів на території міста Києва.
Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою вводиться на період до затвердження Київською міською радою Порядку видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів.
Відповідно до підпунктів 6.9 та 6.11 пункту 6 Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року № 94 (далі - Положення № 94), Департамент має право:
видавати, подовжувати термін дії, призупиняти, зупиняти, закривати, анулювати контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою на період виконання будь-яких земляних, монтажних, інших робіт, пов`язаних з тимчасовим порушенням благоустрою та подальшим його відновленням;
здійснювати розгляд та підготовку матеріалів щодо видачі дозволів на порушення об`єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів у місті Києві.
Відповідно до підпунктів 15.1.1 та 15.1.3 пункту 15.1 Правил благоустрою підставою на порушення існуючого благоустрою та його відновлення у місті Києві є контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою. Контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період виконання земляних і монтажних робіт, пов`язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій інженерних мереж і споруд, будівництвом і ремонтом будинків, транспортних магістралей, доріг, площ, інженерних вишукувань, благоустроєм та озелененням територій, надається на підставі письмового звернення замовника (забудовника), в якому повинні бути вказані адреса, назва та характеристика виконуваних робіт. До листа додається заявка встановленої форми (інформація про виконавця робіт і замовника).
Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, який здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва без будь-яких погоджень та затверджень Київським міським головою та іншими посадовими особами виконавчого органу Київради.
Відповідно до підпунктів 15.2.1 та 15.2.3 пункту 15.2 Порядку благоустрою заявник звертається до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявкою встановленої форми.
Заявка та надані документи опрацьовуються в Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і за результатами видається контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою.
Підпунктами 15.2.8 та 15.2.9 пункту 15.2 Правил благоустрою передбачено, що термін дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою визначається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
На прокладання інженерних мереж поза будівельним майданчиком видаються контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою по кожній мережі за винятком, коли їх прокладання передбачено в одному технічному коридорі.
Згідно з підпунктом 15.5.1 пункту 15.5 Правил благоустрою дія контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою може бути призупинена при:
- виконанні робіт з порушенням вимог затвердженої проектної документації, містобудівних, будівельних, санітарних норм і правил;
- виявленні неповноти дозвільних документів відповідних організацій або фальсифікації документів;
- виникненні під час виконання робіт загрози населенню та території;
- порушенні прав суміжних землекористувачів, а також інтересів фізичних та юридичних осіб, що охороняються чинним законодавством;
- виникненні заборгованості з оплати пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, за запитом Головного управління економіки та інвестицій;
- невиконанні, в тому числі з порушенням термінів, відповідних приписів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядкованих йому структурних підрозділів, приписів районних управлінь (відділів) благоустрою.
У контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою у разі його призупинення вноситься відповідна відмітка про дату та причини призупинення.
Підпунктом 15.5.2 пункту 15.5 Правил благоустрою визначені підстави зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою застосовується в разі:
- виникнення непереборних при подовженні робіт загроз безпеці населенню та території;
- значних порушень затвердженої проектної документації, містобудівних, будівельних і санітарних норм і правил у частині забезпечення безпеки населення і територій, недотримання режиму охорони об`єктів культурної спадщини і т. п.;
- невиконання або несвоєчасного виконання виявлених порушень під час призупинення дії ордера;
- невиконання замовником (забудовником) обов`язків згідно з угодою (контрактом) на будівництво або рішення громадських слухань;
- виявлення грубих порушень установленого порядку оформлення ордерів, закінчення терміну дії дозвільної документації, на підставі якої видано ордер;
- значних порушень вимог забезпечення упорядкованого середовища життєдіяльності в період будівництва, які створюють загрозу безпеці населення і території, порушують режим безперервного інженерного забезпечення, транспортного і комунально-побутового забезпечення населення та прилеглих територій;
- звернення Головного управління економіки та інвестицій, в разі відсутності сплати пайової участі або неналежного виконання зобов`язань згідно з договором пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
Рішення про скасування або призупинення дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою приймає Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що повідомляє в письмовій формі замовнику (підряднику) та зацікавленим організаціям.
Згідно з підпунктом 15.5.3 пункту 15.5 Правил благоустрою, відповідальність за відновлення порушеного благоустрою та за утримання будівельного майданчика після зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою покладається на замовника (забудовника), який зобов`язаний вжити заходів для усунення причин, на підставі яких зупинено дію ордера.
Для відновлення робіт необхідно оформити в установленому порядку новий ордер.
Відповідно до підпункту 15.5.4 пункту 15.5 Правил благоустрою контрольна картка на тимчасове порушення благоустрою після закінчення терміну її дії повинна бути:
- подовжена - у разі необхідності подальшого виконання робіт на об`єкті після перевірки, з яких причин неможливо було виконати роботи у вказаний термін;
- закритий - у разі закінчення робіт на об`єкті, у тому числі з благоустрою, або коли роботи не розпочинались у зазначені терміни.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що на території м. Києва проведення земельних і будівельних робіт здійснюється на підставі контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, строк дії якої визначається Департаментом. При цьому за наявності підстав, вичерпний перелік яких зазначено у підпункті 15.5.2 пункту 15.5 Правил благоустрою, Департамент приймає відповідне рішення щодо зупинення (анулювання) дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, про що в письмовій формі повідомляє замовнику (підряднику) та зацікавленим організаціям. У разі наявності підстав, визначених підпунктом 15.5.1 пункту 15.5 Правил благоустрою, дія контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою може бути призупинена.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2019 року у справі № 826/9422/17 та від 13 серпня 2020 року у справі № 826/4613/16.
Як установлено судами попередніх інстанцій, Департамент видав замовнику ТОВ "Імперія Люкс ЛТД" та виконавцю робіт ТОВ "KSK-Україна" контрольну картку № 16060086-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на період будівництва торговельно-виставкового залу за адресою: Печерський район, вул. Круглоуніверситетська, 2/1 (у дворі), з терміном дії до 16 липня 2016 року.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, дійшли висновку про те, що оскільки дія контрольної картки № 16060086-Пч не була зупинена у встановленому порядку, то відсутні підстави для відмови у подовженні терміну її дії.
Водночас суди попередніх інстанцій не врахували, що ТОВ "KSK-Україна" звернулось до Департаменту із заявою про продовження терміну дії контрольної картки № 16060086-Пч на тимчасове порушення благоустрою лише 26 серпня 2016 року, тобто вже після закінчення установленого у контрольній картці терміну дії.
Отже, враховуючи, що на момент першого звернення позивача із заявою до Департаменту про подовження строку дії контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою (26 серпня 2016 року) термін дії контрольної картки № 16060086-Пч закінчився (16 липня 2016 року), ТОВ "Імперія Люкс ЛТД" мало звернутися до Департаменту із заявою про отримання нової контрольної картки у порядку, встановленому підпунктами 15.2.1 та 15.2.3 пункту 15.2 Порядку благоустрою.
При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, необхідність тимчасового порушення благоустрою обумовлена здійсненням будівельних робіт на об`єкті "Будівництво, експлуатація та обслуговування торговельно-виставкового залу по вул. Круглоуніверситетській, 2/1 в м. Києві".
З огляду на це, до заяви про отримання контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою відповідно до підпункту 15.3.2 пункту 15.3 позивач повинен був долучити:
- документ на право власності або оренди будинку, споруди;
- розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про дозвіл на проведення робіт з:
капітального ремонту;
реконструкції;
надбудови аттикових та мансардних поверхів;
- документ на право землекористування;
- дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві;
- будгенплан, погоджений в установленому порядку;
- чинний договір про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданий Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Проте, судами не встановлено подання позивачем відповідної заяви та долучених до неї документів, визначених підпунктом 15.3.2 пункту 15.3 Правил благоустрою.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень про подовження (продовження, поновлення, відновлення тощо) дії прийнятого раніше цим суб`єктом рішення можливо лише у період його чинності (дії); після припинення дії (втрати чинності) відповідним рішенням суб`єкта владних повноважень воно може бути "відновлено" лише шляхом прийняттям нового рішення таким суб`єктом за встановленою процедурою.
На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення підпункту 15.2.1 та 15.2.3 пункту 15.2, 15.3.2 пункту 15.3 та підпункту 15.5.4 пункту 15.5 Правил благоустрою, внаслідок чого дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Крім того, у пункті 80 рішення у справі "Перес проти Франції" ("Perez v. France", заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі "Артіко проти Італії" (Artico v. Italy), заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно "заслухані", тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі "Ван де Хурк проти Нідерландів" (Van de Hurk v. Netherlands), заява № 16034/90, пункт 59).
Також у пункті 71 рішення у справі "Пелекі проти Греції" (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як "довільне" з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до "заперечення справедливості" (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). Із цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.