У Х В А Л А
15 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 200/8357/19-а
Провадження № 11-365апп21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Штелик С. П.
розглянула матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі № 200/8357/19-а за позовом ГУ ДПС у Донецькій області до Державного підприємства "Селидіввугілля" (далі - ДП "Селидіввугілля") про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, та
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2019 року ГУ ДПС у Донецькій областізвернулося до суду з позовом до ДП "Селидіввугілля", у якому просило надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 4 065 811,43 грн за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 01 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Донецькій області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати вказані рішення та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ГУ ДПС у Донецькій області.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23 січня 2020 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою від 02 серпня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для повернення справи до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії з огляду на таке.
Відповідно до частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, указана підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду передбачає наявність у справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Передаючи цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ця справа містить виключну правову проблему, а тому наявні правові підстави передати її на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою забезпечення розвитку права та формулювання єдиної правозастосовчої практики.
В ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що колегія суддів дійшла висновку про помилкове відкриття касаційного провадження в цій справі, тоді як стаття 339 КАС України не містить окремої підстави для закриття касаційного провадження, помилково відкритого за касаційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Обґрунтовуючи наявність виключної правової проблеми, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду послався на те, що виходячи зі змісту положень статті 283 та частини третьої статті 272 КАС України касаційний перегляд рішень, прийнятих апеляційним судом за наслідками перегляду справи у провадженнях за зверненням контролюючого органу щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, чинним процесуальним законом не передбачений.
Однак, за висновком колегії суддів, судові рішення у справах, вимоги за якими наведені у статті 283 КАС України, свідчать про суперечливість у сприйнятті суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду змісту регулювання, наведеного, зокрема, у статтях 283 та 272 цього Кодексу, а саме:
- крім ухвал про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами на рішення апеляційного суду, в цій категорії справ були постановлені ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України (справи № 520/7639/20, 280/30/19, 520/7639/20, 1340/5920/18), а також ухвали про повернення касаційної скарги за пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України;
- у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (справа № 280/2993/19) висловлена позиція про можливість касаційного оскарження рішення апеляційного суду у справі за вимогою частини першої статті 283 КАС України, яка розглядалася в загальному порядку, без дотримання строків, встановлених наведеною вище нормою;
- під час розгляду справи № 810/2406/18, розгляд якої відкладено на 27 вересня 2021 року, пропозиція про закриття касаційного провадження у справі, предметом якої було стягнення коштів за податковим боргом, не набрала більшості голосів.
За висновком колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, виключна правова проблема в цій справі полягає в тому, чи може правозастосовча практика, зокрема, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, щодо можливості оскарження рішення апеляційного суду формуватися всупереч імперативній забороні на таке оскарження в законі.
Відповідно до частини першої статті 327 КАС України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" у складі Верховного Суду діє Касаційний адміністративний суд.
Параграфом другим глави 2 розділу ІІІ "Перегляд судових рішень" КАС України передбачено, зокрема, підстави для: залишення касаційної скарги без руху; повернення касаційної скарги; відмови у відкритті касаційного провадження; відкриття касаційного провадження; закриття касаційного провадження.
Таким чином, саме до повноважень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду належить вирішення процесуальних питань, пов`язаних із відкриттям та закриттям касаційного провадження у справі.
Отже, на вирішення Великої Палати Верховного Суду передано питання про можливість застосування норм процесуального права, яке може бути вирішено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема його судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів, як належним судом.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведене в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 серпня 2021 року обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створює підстави для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 200/8357/19-а.
Відповідно до частини шостої статті 347 КАС України якщо Велика Палата дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 346, 347 КАС України, Велика Палата Верховного Суду