Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 201/4420/17
провадження № 61-12252св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Орган опіки та піклування П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Соборної районної у м. Дніпрі ради, Орган опіки та піклування Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2020 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Орган опіки та піклування Соборної районної у м. Дніпрі ради, про визначення місця проживання дитини.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 04 червня 2011 року по
19 грудня 2016 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від якого вони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу між сторонами існує спір з приводу місця проживання дитини.
Посилаючись на те, що з вересня 2016 року син проживає разом із відповідачем, який не дозволяє їй спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, з урахуванням того, що вона має належні умови для проживання дитини, графік роботи дає їй можливість здійснювати належний догляд за сином, просила визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: Орган опіки та піклування П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Орган опіки та піклування Соборної районної у м. Дніпрі ради, Орган опіки та піклування Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, у якому просив визначити місце проживання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним, на його утриманні та вихованні.
На обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначав, що з 2016 року він не проживає з ОСОБА_1 . Син сторін проживає разом з ним та забезпечений усім необхідним, що підтверджується висновком П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області. Він має нормований робочий день, стабільний дохід, постійно слідкує за станом здоров`я сина та його розвитком, має з ним психологічний контакт та прив`язаність один до одного Натомість ОСОБА_1 з травня 2016 року самоусунулась від виховання дитини, не спілкується з ним, не бере участь у його вихованні та утриманні, відмовлялась доглядати його коли він хворів та у зв`язку з небажанням щоденно займатись його вихованням віддала сина до закладу освіти, де навчаються діти, що мають затримку психічного розвитку, що свідчить про несумлінне виконання
ОСОБА_1 батьківських обов`язків, та ставить під сумнів її здатність забезпечити дитині належні умови проживання, виховання та розвитку.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір`ю ОСОБА_1, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю, що відповідає принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація прав дитини). Ураховуючи не встановлення обставин, які б свідчили про можливість розлучення малолітнього сина з матір`ю, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 апеляційні скарги ОСОБА_2, П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області залишено без задоволення, рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність виняткових обставин для розлучення малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір`ю, що відповідає принципу 6 Декларації прав дитини.
Постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року касаційну скаргу
ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково послався лише на принцип 6 Декларації прав дитини та не перевірив доводів апеляційної скарги щодо наявності або відсутності підстав для застосування статті 161 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) крізь призму врахування найкращих інтересів дитини. З урахуванням того, що Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий апеляційний розгляд.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_2, П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області задоволено, рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 .
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_2 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та визначаючи місце проживання дитини з нею, суд першої інстанції помилково послався на принцип 6 Декларації прав дитини та не перевірив обставин, передбачених статтею 161 СК України, щодо необхідності урахування найкращих інтересів для дитини при визначенні спору між батьками щодо її місця проживання. Установивши, що ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, має більш виражений емоційний зв`язок з батьком, який піклується про його фізичне та духовне виховання, займається його оздоровленням, і дитина не виявляє бажання жити з матір`ю, а також урахувавши, що тривалий час проживання дитина з батьком, що зумовило формування певних соціальних зв`язків, апеляційний суд дійшов висновку про те, що визначення місця проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_2 буде відповідати найкращим інтересам дитини, що не позбавляє прав та обов`язків матері на спілкування та участь у вихованні сина.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій заявниця просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2020 року та залишити в силі рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року.
Як на підставу касаційного оскарження, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, заявниця посилалася на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме не урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та постанові Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 477/253/19, зокрема щодо необхідності встановлення виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дитини разом з матір`ю. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного із них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Місце проживання дитини, яка не досягла 14 років не може бути змінене самовільно одним із батьків, питання щодо визначення місця проживання дитини має вирішуватись насамперед з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Апеляційний суд не урахував того, що ОСОБА_2 самовільно забрав дитину за місцем свого проживання та не дає їй можливості спілкуватися з сином, зустрічі проходять виключно з дозволу відповідача, що залежить від його настрою. Вважає, що ОСОБА_2 придушує волю дитини у бажанні спілкуватися з матір`ю, внаслідок чого син живе у страху перед батьком, що підтверджується висновком практичного психолога Комунального закладу соціального захисту центру соціально-психологічної реабілітації дітей.
Суд не надав оцінки доказам її звернення до правоохоронних органів із заявами про протиправну поведінку ОСОБА_2, залишення дитини під наглядом невідомих осіб, обмеження її, як матері, у спілкуванні з сином, а також факту умисного невиконання відповідачем рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2019 року, про що були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження
№ 42019040000000574 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України
(далі - КК України).
Апеляційний суд не звернув увагу на відсутність встановлених судом першої інстанції фактів її неправомірної поведінки, ухилення від виконання материнських обов`язків, що може суттєво зашкодити розвитку та вихованню дитини, вона має належні умови для проживання сина, графік її роботи надає можливість здійснювати належний догляд за дитиною, тоді як ОСОБА_2 часто їздить у відрядження.
Вважала помилковим висновок суду про те, що вона на теперішній час протягом всього робочого тижня, а також за викликом на роботу - у вихідні дні, залишається у м. Дніпрі, тоді як дитина буде проживати з її батьками у с. Котовка. Зазначене не відповідає дійсності, оскільки згідно з її робочим графіком, вона працює з понеділка по п`ятницю з 09:00 год по 18:00 год., вихідні дні - субота, неділя.
Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися також та обставина, що ОСОБА_2 наразі звільнений з посади начальника П`ятихатського відділення поліції ГУНП Дніпропетровської області та переміщений на значно нижчу
посаду - старший інспектор відділення логістики матеріально-технічного забезпечення та зв`язку полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1", із значно меншою заробітною платою, що, на її думку, безпосередньо впливає на можливість матеріально забезпечувати належні умови життя та розвитку малолітньої дитини.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано справу з місцевого суду.
Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 26 жовтня 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04 червня 2011 року по грудень 2016 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 .
Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року шлюб між сторонами розірвано, визначено місце проживання малолітньої дитини, разом з матір`ю.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2017 року рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року в частині визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з матір`ю та стягнення аліментів скасовано. Прийнято відмову
ОСОБА_2 від позовних вимог про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання дитини та закрито провадження у справі в цій частині. Підставою для скасування рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року в частині визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з матір`ю стало те, що зазначені вимоги не були заявлені позивачем та з цього питання відповідачем не було подано зустрічний позов. У цьому аспекті судом роз`яснено сторонам, що у разі якщо спір про місце проживання дитини не буде вирішено сторонами добровільно - вони не позбавлені права на звернення з такими вимогами до суду в порядку, передбаченому законом, за участю органу опіки та піклування.
ОСОБА_1 проживає разом з батьками на території Котовської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Загальна площа житлового будинку становить 37,9 кв. м, житлова площа - 22,3 кв. м. Сім`я за місцем проживання характеризується позитивно. ОСОБА_1 чемна та чуйна людина, стосунки в сім`ї дружні, мають підсобне господарство.
03 лютого 2017 року працівниками органу опіки та піклування Магдалинівської районної державної адміністрації в Дніпропетровській області обстежено умови проживання за вказаною адресою. Встановлено, що зазначене житло розміщене на 1 поверсі, 1 поверхового будинку, складається з 3-х кімнат. Для проживання малолітньої дитини є окрема кімната, повністю вмебльована необхідними меблями, є велика кількість дитячих іграшок, є місце для відпочинку, розвитку та виховання. В будинку наявне пічне та газове опалення, електропостачання, меблі в охайному стані.
З 31 березня 2017 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2 . З 29 листопада
2017 року - за адресою: АДРЕСА_3 .
Малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з батьком ОСОБА_2 за місцем реєстрації його місця проживання, зареєстрований за вказаною адресою з 12 грудня 2017 року.
При обстеженні працівниками органу опіки та піклування П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області 11 серпня 2017 року умов проживання за адресою:
АДРЕСА_3, встановлено, що вказаний житловий будинок належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, складається з трьох кімнат, умови проживання задовільні, в будинок проведено водопостачання, наявне газове та пічне опалення, в будинку здійснюються ремонтні роботи. Дитина має окрему спальню кімнату, яка обладнана всім необхідним для проживання дитини. В будинку проживають ОСОБА_2 та його син ОСОБА_5 . Відносини між батьком та сином хороші, теплі, доброзичливі, батько створив усі належні умови для проживання дитини.
У період з 25 травня 2016 року по 27 травня 2016 року ОСОБА_5 перебував на лікуванні, необхідний догляд за ним після проведення хірургічного лікування здійснював ОСОБА_2 .
За заявою ОСОБА_1 від 20 червня 2016 року та направленням № 2063 від
30 травня 2016 року для зарахування дітей до навчально-реабілітаційного центру та спеціальної школи-інтернату обласного підпорядкування, ОСОБА_1 віддала сина ОСОБА_3 до закладу освіти "Котівський навчально-реабілітаційний центр Дніпропетровської обласної ради", у якому навчаються діти з недорозвиненням мовлення ІІІ-рівня.
09 липня 2016 року, 24 липня 2016 року, 30 серпня 2016 року та 04 вересня
2016 року зареєстровано звернення ОСОБА_1 за телефоном 102 про те, що ОСОБА_2 самовільно забрав сина ОСОБА_3 та не надає їй можливості бачитися з ним.
ОСОБА_1 зверталася до правоохоронних органів, служби у справах дітей Соборної в місті Дніпрі ради про порушення ОСОБА_2 її батьківських прав, зокрема про те, що відповідач самовільного забрав їх сина ОСОБА_4 та змінив його місце проживання.
З 05 вересня 2016 року ОСОБА_5 відвідував дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 3 "Малятко", весь час дитиною опікувався батько, мати в дошкільному закладі не з`являлася. Батько не попереджав дошкільний заклад про заборону спілкування матері з дитиною чи її права забрати дитину. Згідно наданої дошкільним навчальним закладом характеристики дитини, хлопчик завжди охайно і чисто був одягнений, доглянутий. Під час приймання їжі видно, що дитина в домашніх умовах харчується добре, зовні дитина розвивається згідно віку. У хлопчика у повній мірі сформовані навички самообслуговування. Дитина позитивно відгукується на обох батьків: і на маму і на тата, хоча на розмову про тата реагує з більшою теплотою та прихильністю. Дуже рухливий, досить швидко реагує на навколишні події.
Згідно з висновком П`ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини разом із батьком ОСОБА_2, за адресою:
АДРЕСА_4, без створення перешкод матері дитини ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною.
З 01 вересня 2017 року ОСОБА_5 навчається у П`ятихатській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1 Дніпропетровської області, згідно характеристики якої систематично виконує домашні завдання, не пропускає уроки без поважних причин, фізично розвинений, акуратний, охайний, додатково відвідує секції з єдиноборств та футболу, має призові місця у змаганнях. Батько ОСОБА_2 приймає активну участь у вихованні та навчанні сина, цікавиться його успіхами, допомагає у навчанні. Спільно з дитиною виконує творчі завдання, сприяє його фізичному розвитку. Щоденно особисто привозить та забирає дитину, приділяє багато уваги дозвіллю та оздоровленню сина, ставиться до ОСОБА_4 з особливою турботою, виявляє батьківську любов, щиро переживає за сина, створює якнайкращі умови для його життя та навчання. ОСОБА_4 завжди доглянутий і життєрадісний. ОСОБА_2 регулярно відвідує батьківські збори, відкликається на прохання класного керівника з будь-яких питань, допомагає їх вирішити. Завжди відвідує усі шкільні та класні заходи і свята. Натомість матір ОСОБА_1 до школи з`являлася тричі, участі у вихованні, навчанні та організації дозвілля сина не приймає.
Відповідно до висновку служби у справах дітей Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 250 від 11 липня 2017 року, зазначений орган вважав необхідним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 - в сім`ї матері ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 з 01 липня 2016 року працює в Акціонерному товаристві "Піреус Банк МКБ" на посаді фахівця з обслуговування клієнтів відділення № 13.
Відповідач ОСОБА_2 працює в ГУНП в Дніпропетровській області, займає посаду співробітника, його заробітна плата за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року, за винятком аліментів, які він сплачує на дитину від першого шлюбу, складає 49 477,48 грн.
За місцем роботи ОСОБА_2 зарекомендував себе з позитивної сторони, сумлінно виконує службові обов`язки, у колективі користується авторитетом, у спілкуванні з громадянами доброзичливий, порушень дисципліни і законності не допускає, здатен переносити психологічні та фізичні навантаження та труднощі в роботі, працює не рахуючись з власним часом.