Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 335/66/18-ц
провадження № 61-7518св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.(суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Запорізька обласна рада, комунальне підприємство "Автогосподарство" Запорізької обласної ради,
третя особа - Департамент промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2018 року у складі судді Воробйова А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Дашковскої А. В., Кухаря С. В., Бєлки В. Ю.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної ради, комунального підприємства "Автогосподарство" Запорізької обласної ради (далі - КП "Автогосподарство" Запорізької ОР), третя особа: Департамент промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Запорізької обласної ради від 30 жовтня 2014 року № 3 його призначено на посаду директора КП "Автогосподарство" Запорізької обласної ради. 30 жовтня 2014 року між ним та Запорізькою обласною радою укладено контракт.
30 листопада 2017 року сімнадцятою сесією Запорізької обласної ради сьомого скликання прийнято рішення № 9 "Про звільнення ОСОБА_1, директора КП "Автогосподарство" Запорізької ОР, відповідно до якого його звільнено 04 грудня 2017 року за допущення несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам цього підприємства та розірвано з ним контракт від 30 жовтня 2014 року на підставі підпункту 1-1 частини першої статті 41 КЗпП України.
У зв`язку з тим, що у період часу з 04 грудня 2017 року по 03 січня 2018 року він знаходився на лікарняному, 25 січня 2018 року Запорізькою обласною радою прийнято рішення № 6, відповідно до якого були внесені зміни в частині дати його звільнення, а саме, у абзаці першому пункту 1 рішення слова та цифри "04 грудня 2017 року" змінено на "04 січня 2018 року". Абзац перший пункту 1 рішення доповнено новим реченням такого змісту: "У разі збігу дати звільнення ОСОБА_1 з періодом його тимчасової непрацездатності або відпустки вважати датою його звільнення перший робочий день після останнього дня відпустки відповідно".
Підставою звільнення указано його вину у порушенні порядку та строків виплати заробітної плати найманим працівникам КП "Автогосподарство" Запорізької ОР, яке було встановлено перевіркою, проведеною з 07 серпня 2017 року по 22 серпня 2017 року Головним управління Держпраці у Запорізькій області, за результатами якої складено акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 08-05-0314/0092. За результатами перевірки головним державним інспектором Головного управління Держпраці винесено припис від 22 серпня 2017 року № 08-05-0314/0092-0044 про усунення порушень.
Зазначав, що з 21 листопада 2016 року по 20 квітня 2017 року на підставі ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження, його було відсторонено від посади директора КП "Автогосподарство" Запорізької ОР. До виконання своїх обов`язків приступив з 25 квітня 2017 року. Своєї провини у несвоєчасній виплаті заробітної плати немає, обставини, що призвели до такого фінансового стану підприємства сталися за час його відсторонення від посади.
Крім того, порушення, що пов`язані із несвоєчасною виплатою заробітної плати, було виявлено у серпні 2017 року, більш ніж за місяць до його звільнення, а тому відповідачем було порушено вимоги статті 148 КЗпП України в частині строків накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив: визнати незаконним та скасувати рішення сімнадцятої сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання від 30 листопада 2017 року № 9 "Про звільнення ОСОБА_1, директора КП "Автогосподарство" Запорізької ОР; поновити його на посаді директора КП "Автогосподарство" Запорізької ОР; стягнути з КП "Автогосподарство" Запорізької ОР на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 січня 2018 року по дату винесення рішення у справі за виключенням податків та обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що на порушення положень статті 115 КЗпП України, частини третьої статті 15, статті 24 Закону України "Про оплату праці", підпункту 2.5.9, 2.12 контракту у період існування заборгованості із виплати заробітної плати працівникам у тому числі і за червень - липень 2017 року, підприємством були здійсненні оплати за отримані товари роботи та послуги, у той час як оплата праці працівників підприємства повинна здійснюватися в першочерговому порядку, а усі інші платежі - після виконання зобов`язань щодо оплати праці, а тому вважав, що відсутні правові підстави вважати рішення Запорізької обласної ради від 30 листопада 2017 року № 9 "Про звільнення ОСОБА_1, директора КП "Автогосподарство" Запорізької ОР незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Вимоги щодо поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважав такими, що не підлягають задоволенню, як такі, що пов`язані з вимогами про визнання незаконним наказу про звільнення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, зокрема статті 148, 149 КЗпП України. Крім того, неправильно надано оцінку ступеню його провини, неналежну оцінку доводів відсутності його вини у виникненні заборгованості, малозначність його проступку, відсутність заборгованості на момент винесення оскаржуваного рішення, що призвело до неправильного вирішення спору судом першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2019 року Департамент промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації, КП "Автогосподарство" Запорізької обласної ради, та Запорізька обласна рада подали до Верховного Суду відзиви, у яких зазначили, що рішення судів є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Запорізької обласної ради від 30 жовтня 2014 року № 3 ОСОБА_1 призначено на посаду директора КП "Автогосподарство" Запорізької обласної ради (т.1 а.с.60).
30 жовтня 2014 року між позивачем та Запорізькою обласною радою як органом управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області в особі першого заступника голови обласної ради Абдурахманової С. П. укладено контракт (далі - контракт) (т.1 а.с.61), за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язаний, зокрема: безпосередньо здійснювати керівництво Підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність; забезпечити виконання завдань Підприємства, передбачених чинним законодавством України, Статутом Підприємства та Контрактом; забезпечити високоефективну, стабільну роботу Підприємства, зміцнення його фінансового стану; забезпечити своєчасну та повну виплату заробітної плати працівникам Підприємства (пункти 1.1, 2.1, 2.5.4, 2.5.9 контракту).
Крім того, умовами контракту передбачено, що Керівник Підприємства несе персональну відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати працівникам Підприємства (пункт 2.11.).
Відповідно до Статуту Підприємства Директор керує Підприємством та несе повну відповідальність за його стан та діяльність. Директор самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені діючим законодавством до компетенції Запорізької обласної ради (розділ 4 Статут Підприємства) (т.1, а.с.77).
Департаментом промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації 17 жовтня 2017 до виконавчого апарату Запорізької обласної ради був поданий проект рішення "Про звільнення " ОСОБА_1, директора комунального підприємства "Автогосподарство" Запорізької обласної ради" (т.1, а.с.14,18).
У доповнення до цього проекту рішення Департаментом був надісланий до виконавчого апарату Запорізької обласної ради Акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 08-05-0314/0092, складений на підставі перевірки КП "Автогосподарство" Запорізької обласної ради з 17 серпня 2017 року по 22 серпня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, відповідно до листа Департаменту від 20 жовтня 2017 року № 469/02 (т.1, а.с.132-149).
За змістом Акту № 08-05-0314/0092 під час перевірки встановлено, зокрема, наступне:
1. У порушення вимог частин 1, 2 статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України "Про оплату праці" - має місце порушення порядку та строків виплати заробітної плати найманим працівникам підприємства. Так, станом на дату перевірки має місце заборгованість із виплати заробітної плати 39 звільненим за квітень 2017 року у сумі 76 085,71 грн та 4 звільненим за травень 2017 року у сумі 24160,89 грн, разом у сумі 100246,60 грн.
2. У порушення вимог статті 116 КЗпП України - працівнику ОСОБА_2 звільнено з посади наказом від 23 травня 2017 року №199-к, проте розрахункові суми при звільненні (разом у сумі 1556,32 грн.) виплачені перерахуванням на платіжну банківську картку 24 травня 2017 року, а не в день звільнення.
3. У порушення вимог статті 117 КЗпП - працівнику ОСОБА_3 при звільненні не виплачено його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку (т. 1, а.с.27-36).
На виконання листа Голови Запорізької обласної ради 23 жовтня 2017 року № 01-13/0987 ОСОБА_1 надані пояснення, в яких ОСОБА_1 підтвердив наявність порушення строків виплати заробітної плати працівникам підприємства у період, зазначений у акті, а також повідомив про порушення строків виплати заробітної плати працівникам підприємства у період червень - липень 2017 року (т. 1, а.с.21,22-26).
30 листопада 2017 року сімнадцятою сесією Запорізької обласної ради сьомого скликання прийнято рішення №9 "Про звільнення ОСОБА_1, директора комунального підприємства "Автогосподарство" Запорізької обласної ради. Відповідно до вказаного рішення позивача звільнено 04 грудня 2017 року з посади директора КП "Автогосподарство" Запорізької обласної ради за допущення несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам цього підприємства та розірвано з ним контракт від 30 жовтня 2014 року, пункт 1-1 частини першої статті 41 КЗпП України (т.1, а.с.10).
У зв`язку з тим, що у період часу з 04 грудня 2017 року по 03 січня 2018 року ОСОБА_1 знаходився на лікарняному, 25 січня 2018 року Запорізькою обласною радою прийнято рішення № 6 "Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 30 листопада 2017 № 9 "Про звільнення ОСОБА_1, директора комунального підприємства "Автогосподарство" Запорізької обласної ради", відповідно до якого були внесені зміни в частині дати його звільнення, а саме, в абзаці першому пункту 1 рішення слова та цифри "04 грудня 2017 року" змінено на "04 січня 2018 року". Абзац перший пункту 1 рішення доповнено новим реченням такого змісту: "У разі збігу дати звільнення ОСОБА_1 з періодом його тимчасової непрацездатності або відпустки вважати датою його звільнення перший робочий день після останнього дня відпустки відповідно" (т.1, а.с. 188).