Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 761/18939/20
провадження № 61-7913св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація,
третя особа - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Нежури В. А., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва", про визнання права користування житловим приміщенням.
Позов мотивовано тим, що з лютого 1994 року позивач працював в Шевченківському РУГУ МВС України в м. Києві на посаді дільничного інспектора. Керівництвом позивача було порушено питання про поставлення ОСОБА_1 на квартирний облік. На підставі листа № ІІ.ЗП-5/КВ-12361, К-32 від 25 березня
1996 року Шевченківської районної ради йому було надано кв.
АДРЕСА_1 для тимчасового проживання до прийняття відповідного рішення по житловому питанню. У вказаній квартирі зареєстрований ОСОБА_3, який з 03 серпня 1994 року перебуває у розшуку. Станом на 1999 рік він вважається без вісті відсутнім. ОСОБА_3 на квартирному обліку не перебуває, йому не видавався ордер на квартиру АДРЕСА_2 .
Позивач зазначав, що перебуваючи на квартирному обліку, він не одноразово звертався до уповноваженого органу із заявою про видачу ордеру на житло, однак отримував відмову у зв`язку із відсутністю документів, які б стверджували, що дана квартира є вільною. На даний момент будинок перебуває у сфері управління Шевченківської РДА в м. Києві. За всі 24 роки проживання в квартирі позивач постійно та регулярно сплачував всі передбачені чинним законодавством платежі, не має заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг. За цією адресою отримує поштову кореспонденцію. Позивач користувався і користується помешканням добросовісно і відкрито, проте ордер йому не видано. Дана адреса є єдиним місцем проживання позивача, на квартиру право власності не зареєстроване та вона відноситься до державного житлового фонду. За весь час проживання позивача в квартирі ні житлово-експлуатаційна організація, ні відповідач не пред`являли жодних претензій, чим фактично визнали за ОСОБА_1 право на проживання в квартирі.
ОСОБА_1 просив визнати за ним право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада
2020 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач проживає в квартирі АДРЕСА_2 протягом
24 років, сплачує необхідні платежі, а також відсутності підстав вважати, що відповідач заперечував право ОСОБА_1 на проживання у квартирі.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада
2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації судовий збір у розмірі 1 261,50 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішення про надання спірної квартири у користування ОСОБА_1 Шевченківською РДА в м. Києві не приймалося та ордер не видавався, а відтак у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання за ним права користування житловим приміщенням, а саме: кв.
АДРЕСА_2, оскільки оскаржувану квартиру було видано позивачу у тимчасове користування до прийняття відповідного рішення по житловому питанню. Разом з тим, ОСОБА_1 є зареєстрованим в двокімнатній квартирі АДРЕСА_3 . З пояснень, наданих в суді апеляційної інстанції суд встановив, що позивач разом із членами своєї сім`ї приймав участь у приватизації вказаної квартири.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
11 травня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від
02 листопада 2020 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач тривалий час проживав у спірній квартирі, що є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції. За весь час проживання у спірній квартирі відповідач жодних претензій не пред?являв. Апеляційний суд посилаючись на те, що позивач зареєстрований в двокімнатній приватизованій квартирі АДРЕСА_3, не перевірив вказані обставини належними та допустимими доказами.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі
№ 521/10070/14.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року поновлено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Шевченківського районного суду міста Києва.
22 липня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що будинок по
АДРЕСА_4 перебуває у сфері управління Шевченківської РДА в м. Києві відповідно до розпорядження КМДА № 1112 від 10 грудня 2010 року "Про питання організації управління районами в місті Києві".
У квартирі АДРЕСА_2 зареєстрований з 02 квітня
1992 року ОСОБА_3
ОСОБА_3 на квартирному обліку при адміністрації району не перебуває. За наявною інформацією з 2010 року по 2019 рік адміністрацією району ордер ОСОБА_3 на спірну квартиру не видавався.
З серпня 1994 року ОСОБА_3 оголошений у розшук, а відповідно до довідки Шевченківського РУ ГУМВД України в м. Києві від 14 січня 1999 року,
ОСОБА_3 рахується як без вісті відсутнім.
За клопотанням начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві,
25 березня 1996 року, виконавчим комітетом Шевченківської районної ради народних депутатів м. Київ надано для заселення та тимчасового проживання ОСОБА_1 кв. АДРЕСА_2 до прийняття відповідного рішення по житловому питанню.
ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі
АДРЕСА_3 .
Позивач з квітня 1996 року і по день розгляду справи відкрито та вільно користується кв. АДРЕСА_2, сплачує всі передбачені законодавством платежі за користування квартирою, здійснює ремонтні роботи, перебуває на квартирному обліку з 04 січня 1990 року у загальній черзі за
№ 1379.
Заяви ОСОБА_1 щодо надання ордеру на кв.
АДРЕСА_2 залишались без задоволення у зв`язку із відсутністю документів, які б свідчили, що помешкання є вільним.