Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 591/315/20
провадження № 61-12241св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми) Трегубов Олександр Володимирович,
заінтересована особа - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 08 липня 2020 року в складі колегії суддів: Левченко Т. А., Криворотенка В. І., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст вимог скарги
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Суми) (далі - Зарічний ВДВС у місті Суми) Трегубова О. В., заінтересована особа - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк").
Скарга мотивована тим, що заочним рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 20 лютого 2015 року у справі № 591/8917/14-ц з неї на користь АТ КБ "ПриватБанк" стягнуто заборгованість за договором від 21 липня 2005 року № SUH0GK00170025 в сумі 6 626,28 доларів США, що еквівалентно 85 810,33 грн, та 858,10 грн судового збору.
07 квітня 2015 року Зарічний районний суд міста Суми видав виконавчий лист на виконання вказаного рішення, а 18 квітня 2016 року Зарічним ВДВС міста Суми відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного виконавчого листа.
У період із 20 лютого 2015 року до 20 жовтня 2017 року вона сплачувала грошові кошти за договором від 21 липня 2005 року на виконання вищевказаного судового рішення, загальна сума яких становить 102 883,04 грн.
Однак стягувач (банк) не надав державному виконавцю інформацію про виконання нею своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості та про її зменшення.
У зв`язку з цим вона долучила копії чеків про оплату заборгованості по виконавчому провадженню № 50874626 та заяву про закриття виконавчого провадження.
Разом з тим державний виконавець відмовився закрити виконавче провадження з посиланням на те, що у наданих чеках відсутні реквізити "призначення платежу", а тому зарахування їх у рахунок виконання судового рішення неможливе.
Ураховуючи наведене, просила:
- визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Зарічного ВДВС міста Суми щодо незарахування сплачених нею протягом періоду з 20 лютого 2015 року до 20 жовтня 2017 року грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21 липня
2005 року на виконання рішення Зарічного районного суду міста Суми від
20 лютого 2015 року у справі № 591/8917/14-ц;
- зобов`язати старшого державного виконавця Зарічного ВДВС міста Суми Бондаренко В. М. зарахувати сплачені нею за період із 20 лютого 2015 року до 20 жовтня 2017 року грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за договором від 21 липня 2005 року відповідно до наданих нею державному виконавцю платіжних документів у рахунок виконання рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 лютого 2015 року у справі № 591/8917/14-ц.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Зарічного районного суду міста Суми від 29 квітня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Зарічного ВДВС у місті Суми Трегубова О. В. щодо незарахування сплачених ОСОБА_1 протягом періоду з 20 лютого 2015 року до 20 жовтня 2017 року грошових коштів у рахунок добровільного погашення заборгованості за договором від 21 липня 2005 року № SUH0GK00170025 на виконання рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 лютого 2015 року у справі
№ 591/8917/14-ц.
Зобов`язано старшого державного виконавця Зарічного ВДВС у місті Суми Трегубова О. В. врахувати добровільно сплачені ОСОБА_1 протягом періоду з 20 лютого 2015 року до 20 жовтня 2017 року грошові кошти в сумі 102 883,04 грн, як погашення боргу за виконавчим листом, виданим 07 квітня 2015 року Зарічним районним судом міста Суми на підставі рішення суду від 20 лютого 2015 року у справі №591/8917/14-ц, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" боргу в сумі 85 810,33 грн та 858,10 грн повернення судового збору.
Суд першої інстанції виходив із того, що усі платежі, здійсненні заявником після ухвалення заочного рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 лютого 2015 року, є його виконанням, тобто здійснені в рахунок погашення боргу за виконавчим листом, виданим Зарічним районним судом міста Суми.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу Зарічного ВДВС у місті Суми задоволено.
Ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 29 квітня 2020 року скасовано.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо бездіяльності державного виконавця відмовлено.
Відмова у задоволенні скарги мотивована тим, що:
- стягувач, надаючи відповідь на вимогу державного виконавця про надання інформації про залишок заборгованості за виконавчим листом від 07 квітня 2015 року № 591/8917/14-ц, зазначив про те, що надати запитувану інформацію не виявляється можливим з огляду на те, що ним не здійснюється облік заборгованості в розрізі виконавчих листів, а проводиться облік поточної заборгованості за кредитним договором. Проте у відповіді боржнику від 27 грудня 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначило, що рішення суду є виконаним і сума заборгованості за судовим рішенням є погашеною, однак існує непогашена заборгованість за кредитним договором. При цьому, належить звернути увагу на те, що заочним рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 20 лютого 2015 року зі скаржника стягнуто грошову суму в розмірі 6 626,28 доларів США, в той же час із матеріалів справи вбачається, що фактично в період із 21 липня 2005 року до 05 червня 2018 року боржником сплачено грошову суму в розмірі 4 449,32 доларів США. Різниця становить 2 176,96 доларів США;
- надані заявником квитанції містять призначення платежу "купівля-продаж іноземної валюти", а деякі містять призначення платежу "заявка на переказ валюти". Оскільки вказані квитанції не мають відомостей щодо погашення заборгованості саме за виконавчим документом, самі по собі надані скаржником квитанції не можуть свідчити про погашення заборгованості саме за виконавчим документом та потребують перевірки з боку державного виконавця;
- додана до скарги виписка з рахунку № НОМЕР_1 не містить відомостей стосовно того, що вона виготовлена саме стягувачем або роздрукована з його інтернет-ресурсу, оскільки не містить жодних даних щодо того, в якому саме банку відкрито вказаний рахунок. З електронного листа, який додано до матеріалів справи, вбачається, що він надісланий на адресу скаржника не від стягувача, а з електронної поштової адреси ОСОБА_2, яка не є учасником справи;
- з огляду на те, що матеріали справи не містять переконливих доказів сплати боржником грошових коштів саме на погашення заборгованості, а не в рахунок оплати інших операцій ("купівля-продаж іноземної валюти", "заявка на переказ валюти") та потребують перевірки з боку державного виконавця, колегія суддів дійшла висновку, що вимога про зобов`язання державного виконавця зарахувати сплачені ОСОБА_1 протягом періоду з 20 лютого 2015 року до 20 жовтня 2017 року грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за договором від 21 липня 2005 року № SUH0GK00170025 та виконання рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 лютого 2015 року у справі № 591/8917/14-ц є передчасною, а тому також не підлягає задоволенню;
- разом з тим, колегія суддів визнала наявність у діях державного виконавця бездіяльності в частині того, що залишилися не з`ясованими обставини, чи дійсно вказаний банком розмір заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2005 року № SUH0GK00170025 9 742,83 грн містить несплачену суму боргу на виконання судового рішення від 20 лютого 2015 року, що свідчить про те, що виконавець не вчинив примусових заходів отримання від банку запитуваної інформації. Не зважаючи на те, що стягувач своєчасно не виконав покладений на нього законом обов`язок та не повідомив державного виконавця про часткове виконання боржником судового рішення, державний виконавець не скористався наданими йому законом правами та не вчинив жодних дій щодо своєчасної перевірки виконання боржником судового рішення, з огляду на надання йому останнім інформації про його виконання, чим порушив вимоги частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо ефективного, своєчасного та повного вчинення виконавчих дій. З`ясуванню підлягає, чи стягнуто судовим рішенням від 20 лютого 2015 року заборгованість у розмірі 6 626,28 грн у зв`язку з достроковим стягненням всієї суми заборгованості за кредитним договором від 21 липня 2005 року № SUH0GK00170025, яка утворилася станом на 14 жовтня 2014 року, чи зазначена банком заборгованість в сумі 9 742,83 грн є наслідком нарахування відсотків після ухвалення судом рішення та закінчення строку дії договору, а також несплата скаржником частини заборгованості за кредитом, наданим за цим кредитним договором після 14 жовтня 2014 року.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій її представник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що:
- суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що усі платежі, здійснені нею після ухвалення рішення про стягнення боргу, є нічим іншим як його виконанням, тобто здійснені в рахунок погашення боргу по виконавчому листу, виданому Зарічним районним судом міста Суми на підставі рішення суду від 20 лютого 2015 року у справі № 591/8917/14-ц про стягнення з неї на користь AT КБ "ПриватБанк" заборгованості в розмірі 85 810,33 грн та судового збору в розмірі 858,10 грн;
- суд першої інстанції встановив, що протягом періоду з 20 лютого 2015 року до 20 жовтня 2017 року AT КБ "ПриватБанк" отримувало грошові кошти від неї (боржника) в рахунок погашення заборгованості за договором від 21 липня 2005 року № SUH0GK00170Q25, про що свідчить банківська виписка від 05 червня 2018 року за договором від 21 липня 2005 року № SUH0GK00170Q25 рахунок 29094055019758, надана банком на електронну адресу на запит боржника, та квитанції про сплату;
- у матеріалах справи наявні по 2 (дві) квитанції на кожну дату сплати, з яких вбачається, що нею придбавалася валюта, яка подвійно конвертувалася за курсом НБУ та зараховувалася стягувачем згідно з банківською випискою від 05 червня 2018 року за договором від 21 липня 2005 року № SUH0GK00170Q25 рахунок 29094055019758 у доларах та еквівалентно у гривні в рахунок погашення заборгованості за цим договором;
- за таких обставин судом встановлено добровільну сплату нею безпосередньо на рахунок кредитора 102 883,04 грн;
- вищевказані обставини підтверджують виконання нею рішення суду про стягнення заборгованості та бездіяльність державного виконавця щодо врахування сплачених нею коштів у рахунок погашення боргу;
- водночас суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні скарги, вказавши при цьому в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, що судом встановлено протиправну бездіяльність державного виконавця та обставини, що AT КБ "ПриватБанк", як стягувач, умисно приховало інформацію про часткове виконання нею рішення суду, ускладнюючи встановлення факту його виконання, а державний виконавець безпідставно відмовився врахувати надані платіжні документи про погашення та правильно визначити залишок боргу за виконавчим документом. Крім того, вона добровільно виконувала рішення суду, що набрало законної сили, а банк був зобов`язаний прийняти від неї ці кошти та зарахувати на відповідний рахунок. Облік сплачених нею сум на різних бухгалтерських рахунках банку, подвійна конвертація цих сум, не спростовує факту оплати цих сум, та ніяким чином не може вплинути на обчислення залишку боргу за виконавчим документом.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2020 року вказано, що підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права зокрема статей 1, 5, 18, 19, 48-62 Закону України "Про виконавче провадження", а також те, що апеляційним судом не застосовано правові висновки Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 0818/665/2012, від 05 листопада 2018 року у справі № 408/6613/12.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що заочним рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 20 лютого 2015 року у справі № 591/8917/14-ц задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором від 21 липня 2005 року № SUH0GK00170025 в сумі 6 626,28 доларів США, що станом на 15 жовтня 2014 року становить 85 810,33 грн та 858,10 грн повернення судового збору.
07 квітня 2015 року Зарічним районним судом міста Суми видано виконавчий лист у справі № 591/8917/14-ц, який перебував на примусовому виконанні в Зарічному ВДВС у місті Суми.
06 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Зарічного ВДВС у місті Суми з заявою про долучення до матеріалів виконавчого провадження копій чеків, що засвідчують сплату нею заборгованості, зокрема:
- 14 липня 2017 року боржник через ПАТ КБ "ПриватБанк" сплатила
13 075,00 грн для придбання валюти в сумі еквівалентій 500,00 доларів США та направлення її в подальшому в рахунок погашення заборгованості за договором від 21 липня 2005 року № SUH0GK00170025;
- 24 липня 2017 року боржник через ПАТ КБ "ПриватБанк" сплатила
13 050,00 грн для придбання валюти в сумі еквівалентій 500,00 доларів США. При цьому призначення платежу в указаній квитанції зазначено як здійснення валютно-облікової операції продаж іноземної валюти;
- 29 серпня 2017 року боржник через ПАТ КБ "ПриватБанк" сплатила
766,00 грн, для придбання валюти в сумі, еквівалентній 30,00 доларів США. При цьому призначення платежу в зазначеній квитанції вказано як здійснення валютно-облікової операції продаж іноземної валюти.
Відповідно до наданої ОСОБА_1 виписки за договором від 21 липня
2005 року № SUH0GK00170025 за період із 21 липня 2005 року до 05 червня 2018 року нею в рахунок погашення заборгованості сплачено наступні грошові суми:
- 26 червня 2015 року - 2 700,00 доларів США,
- 19 травня 2016 року - 12,40 доларів США,
- 07 червня 2016 року - 31,67 доларів США,
- 13 квітня 2017 року - 275,25 доларів США,
- 14 липня 2017 року - 500,00 доларів США,
- 24 липня 2017 року - 500,00 доларів США,
- 08 серпня 2017 року - 200,00 доларів США,
- 29 серпня 2017 року - 30,00 доларів США,
20 жовтня 2017 року - 200,00 доларів США. Загальна сума сплачених боржником грошових коштів складає 4 449,32 доларів США.
18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до стягувача із заявою, в якій повідомила останнього про те, що ним всупереч вимог чинного законодавства не повідомлено державного виконавця про сплату нею заборгованості, чим завищено суму коштів до стягнення.
Листом від 27 грудня 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомило
ОСОБА_1 про те, що не зважаючи на виконання рішення суду і погашення нею суми заборгованості, обчисленої на дату звернення банком до суду - станом на час надання відповіді, за кредитним договором від 21 липня
2005 року № SUH0GK00170025 існувала непогашена заборгованість. При цьому надати скаржнику виписку за кредитним договором стягувач відмовився.
06 грудня 2018 року державним виконавцем направлено на адресу ПАТ КБ" ПриватБанк" вимогу про надання інформації щодо залишку заборгованості за виконавчим листом від 07 квітня 2015 року № 591/8917/14-ц.
На запит адвоката боржника Талденко О. В. Зарічний ВДВС у місті Суми листом від 06 квітня 2018 року повідомив останню про те, що державним виконавцем було надіслано на адресу стягувача вимогу щодо надання інформації про залишок заборгованості за виконавчим листом від 07 квітня 2015 року № 591/8917/14-ц, виданим Зарічним районним судом міста Суми, проте станом на день надання відповіді державний виконавець не отримав від стягувача відповідь на вимогу. Також адвоката Талденко О. В. повідомлено про те, що із доданих боржником квитанцій вбачається, що в них відсутні реквізити для призначення платежу, а тому їх неможливо зарахувати для погашення заборгованості. Додатково боржнику рекомендовано звернутися до суду з метою зарахування квитанцій до погашення заборгованості за виконавчим листом.
Згідно з листом Зарічного ВДВС у місті Суми від 11 грудня 2018 року станом на день його складання державним виконавцем не було отримано від боржника відомостей про залишок заборгованості за виконавчим листом від 07 квітня 2015 року № 591/8917/14-ц, виданим Зарічним районним судом міста Суми.
Відповідно до наданої стягувачем відповіді на вимогу державного виконавця вбачається, що останній не може виконати вимогу та повідомити про залишок заборгованості за виконавчим листом від 07 квітня 2015 року № 591/8917/14-ц з огляду на те, що не здійснює облік заборгованості в розрізі виконавчих листів, а проводить облік поточної заборгованості за кредитним договором.
Апеляційний суд встановив, що у відповіді боржнику від 27 грудня 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" зазначив, що рішення суду є виконаним і сума заборгованості за судовим рішенням є погашеною, однак існує непогашена заборгованість за кредитним договором.